Перші спроби екологічного підходу до природоохоронної справи в Україні відомі ще з часів Ярослава Мудрого.

В його «Руській правді» - правничому кодексі Київської Русі (початок XI ст.) - вже існувала чітка система правової оцінки використання ресурсів і передбачувалася кара за збитки, заподіяні довкіллю.

За часів Гетьманщини (XVI-XVIII ст.) ці природоохоронні традиції зберігалися і розширювалися. Як і в княжі часи, регламентуються охорона лісів і байраків, полювання, рибальство, бджолярство та садівництво.

У зібранні Малоросійських прав (1807 р.) дослівно сказано: «Хто со­колине гніздо пошкодить, підрубає чи навмисно його скине, чи з собою молодих соколів забере... і за лебедине гніздо, якщо б його хтось розки­дав, чи яйця забрав, повинен заплатити.». А ось як оберігалася екологічна ніша бобра: «Якби князівські, панські і шляхетські гони боброві давні спа­дкові були в іншого сусіда в маєтку, то цей власник, у чиїй землі вони бу­дуть, не повинен сам і люди його старовинного поля доорювати до лігва так далеко, наскільки палицею можна кинути, так само сіножаті підкошу­вати і лози прочищати.Чи хтось силою бобра поб’є, чи злодійськи забе­ре, той за наругу, і скільки б їх забив, має платити. За чорного бобра чоти­ри копи, а за карого дві копи просить».

Кримінальним Кодексом України (2001) передбачено Злочин проти довкілля - суспільно небезпечне діяння (дія або бездіяльність), вчинене фі­зичною особою, або таке, що реально загрожує заподіянню екологічної шкоди. Згідно з цим Кодексом до 3 п.п. віднесено: порушення правил еко­логічної безпеки, невжиття заходів щодо ліквідації наслідків екологічного забруднення, приховування або перекручування відомостей про екологіч­ний стан або захворюваність населення, порушення правил охорони надр, забруднення атмосферного повітря, порушення правил охорони вод, за­бруднення моря, порушення законодавства про континентальний шельф України, знищення або пошкодження лісових масивів, незаконна порубка лісу, незаконне заняття рибним, звіриним або іншим промислом, прове­дення вибухових робіт з порушенням правил охорони рибних запасів або диких водяних тварин, порушення ветеринарних правил, умисне знищення або пошкодження об’єктів природно-заповідного фонду та інших терито­рій, взятих під охорону держави, проектування чи експлуатація споруд без систем захисту довкілля; безгосподарне використання земель.

Кримінально-правова охорона навколишнього природного середовища (кримінально-правове та кримінологічне дослідження): Монографія. - К., 2005).

Нижче наведені окремі найважливіші закони і нормативні акти, які стосуються даної проблеми та наведена інформація щодо системи управ­ління станом середовища, використання природних ресурсів і екологічної безпеки.

13.1.