Еволюція поняття про екологічну нішу

Уперше термін “ніша” в екологічній літературі використав Р. Джон­сон для характеристики залежності поширення видів від абіотичних і тро­фічних чинників (Johnson, 1910). Проте широке використання терміну “екологічна ніша ” (ЕН) в екології почалося після виходу в світ оригіналь­ної роботи американського натураліста Джозефа Грінелла, присвяченої опису ніші, що зайнята каліфорнійською берестянкою Toxostoma redivivum в асоціації чапараллю (Grinell, 1917).

Подальший розвиток поняття ЕН знайшла у працях Чарльза Елтона “Екологія тварин” (Elton, 1927) та інших його публікаціях. Ч. Елтон одним з перших надав ніші сенсу “функціонального статусу виду в угрупованні”, розвиваючи уявлення Ч. Дарвіна про спосіб життя виду, ролі, “професії” і його місці в економіці природи. Так, за Ч. Елтоном, під нішею тварини ро­зуміють спосіб життя і, зокрема, спосіб харчування в тому ж розумінні, в якому говорять про професію в людському суспільстві. При цьому підкре­слюється, що ідея ніші має суто екологічний, а не таксономічний характер.

Якісно новий етап у розвитку поняття ЕН починається з 1957 р., коли Е. Хатчінсон вперше сформулював поняття багатомірної (багатовимірної) ніші як суму усіх зв’язків організмів даного виду з абіотичними умовами середовища та з іншими видами живих організмів і показав, що нішу мож­на розглядати як багатомірний простір, або гіперпростір, у межах якого умови середовища уможливлюють необмежено тривале існування особини чи виду (Hutchinson, 1957).

Е. Хатчінсон розрізняв фундаментальну нішу - гіперпростір, у межах якого можливе існування виду, коли він не обмежений конкуренцією з ін­шими, і реалізовану нішу - менший гіперпростір, який займає вид при біо­тичних обмеженнях.

В екології широко використовують термін «стація» (від лат. statio - місце, положення) - ділянка простору, яка характеризується сукупністю умов (рельєф, клімат, їжа, схованки тощо), необхідних для існування дано­го виду тварин. Характерні для виду стації мозаїчно розподілені в межах видового ареалу, тому ареал зазвичай не буває заселеним суцільно. В більш вузькому сенсі стація означає ділянки, в яких здійснюються специ­фічні форми діяльності даного виду (кормові стації, гніздові стації, стації ночівок тощо). Окремі стації, заселені даним видом, можуть відрізнятися особливостями рельєфу, рослинності тощо. Таким чином, вид зазвичай во­лодіє набором стацій, причому деякі з них мають різне значення в його життєвому циклі.

7.2.