<<
>>

МАСШТАБИ РЕГІОНІВ

Як щойно було зазначено, регіони бувають різ­ної величини. Деякі з них величезні, як от росій­ський формальний регіон Сибір. Інші порівняно невеликі, наприклад, функціональний регіон, шо складається з Бостона (США) та прилеглих тери­торій.

Деякі географи намагаються розрізняти більші та менші регіони; подекуди ви побачите посилання на субрегіони всередині регіону. Але це не загальноприйнято, тому ми використовуємо термін «регіон» для обмеженої території — як великої, так і малої. На рівні деталей на наших картах ми повинні зосередитися на більших регіонах, та все ж часом розглядаючи менші регіони як такі, шо «гніздяться» всередині біль­ших. Це приводить нас до географічного поняття масштабу.

Карта — це найнадійніший партнер географа. Вона робить для географії те, що таксономія та інші класифікаційні системи роблять для інших наук. Карти надають величезні обсяги інформації; вони показують зв'язки; вони відповідають на за­питання; вони виявляють просторові проблеми для дослідження. Більше того, карти просто заво­рожують. Жодна приватна бібліотека не є пов­ноцінною без доброго атласу.

Карти відображають поверхню Землі (та інші властивості планети — як минулі, так і теперішні) на різних рівнях узагальнення. Ми можемо ви­мірювати ці рівні за масштабом карти, тобто 16 співвідношенням відстані між двома місцями на ній та реальної відстані між цими місцями на по­верхні Землі.

Розглянемо чотири карти на рисунку 1-3. Пер­ша карта (верхня зліва) зображує більшу частину Північноамериканського світу, але дає невеликий обсяг просторової інформації, хоча показує політичні кордони між Канадою та США. Друга карта (верхня справа) настільки детально зображує Східну і Центральну Канаду, що видно провінції, кілька міст і природних ознак (головних озер Манітоби), не показаних на першій карті. Третя карта (нижня зліва) відображає головні наземні комунікації провінції Квебек та найближчих око­лиць, відносне розміщення Монреалю, а також водних басейнів р. Св.

Лаврентія і Гудзонової за­токи. Четверта карта (нижня справа) досить де­тально зображує розташування Монреалю і при­леглих до нього територій.

Кожна з чотирьох карт має позначення масш­табу, який можна представити як діаграму з поділками (у кілометрах і милях у цьому випадку) і як дріб — 1:103 000 000 на першій карті. Дріб є відношенням, котре показує, що одиниця відстані на карті (один дюіім або один сантиметр) пред­ставляє 103 млн таких самих одиниць на землі. Шо менша частка (тобто що більша величина у знаменнику), то менший масштаб карти. Зро­зуміло, шо цей символізуючий дріб (СД) на першій карті (1:103 000 000) — найменший, а на

РИСУНОК 1-3

четвертій карті — найбільший (1:1 000 000). По­рівнюючи першу і третю карти, виявляємо, шо на лінійному масштабі остання має СД, який більш ніж учетверо перевищує той, шо на першій карті. Однак коли доходить до територіального представ­лення, то 1:24 000 000 більш ніж у 16 разів переви­щує 1:103 000 000, тому що лінійна відмінність пе­реважає як за довжиною, так і за шириною карти.

У нашій книзі, яка знайомить з головними регіонами кожного світу Землі, ми маємо оперува­ти відносно малими масштабами. Коли вивчати менші регіони детальніше, то наші можливості визначити критерії і «відфільтрувати» чинники збільшуються порівняно з використанням більшо­го масштабу. Цей метод часто вживається, коли розглядаються міські території (як, наприклад, на карті Монреалю, рис. 1-3). Але здебільшого наш розгляд буде макроскопічнішим і загальнішим: дрібномасштабними вимірами географічних світів та регіонів.

<< | >>
Источник: Блій Г. де, Муллер Пітер. Географія: світи, регіони, концепти / Пер. з англ.; Передмова та розділ «Україна» О. Шаблія. — K.: Либідь,2004. - 740 с.; іл.. 2004

Еще по теме МАСШТАБИ РЕГІОНІВ:

  1. Географія регіонів світу
  2. Визначення і делімітація регіонів у цьому про­сторому географічному світі — справа непрос­та.
  3. Зміс
  4. За багатьма ознаками нашу епоху можна назвати переломною історичною епохою, коли особливо гостро постають питання пошуку джерел та нових суспільних форм соціально-політичного та економічного розвитку, його гармонізації із соціальними відносинами та навколишнім природнім середовищем.
  5. ТИПИ І ВИДИ ЦИВІЛІЗАЦІЙ
  6. 17.2 Типології політичних процесів
  7. СВІТИ І НАСЕЛЕННЯ
  8. Східна Азія дає можливість проілюструвати мінли­вий характер регіональної географії.
  9. Фізична і суспільна географія Європи така склад­на, що цей географічний регіон є одним із най­важчих, коли йдеться про регіоналізапію.
  10. Італія
  11. ВСТУП
  12. РЕГІОНИ ПІВНІЧНОАМЕРИКАНСЬКОГО СВІТУ
  13. СУСПІЛЬНО-ГЕОГРАФІЧНА РЕҐІОНАЛІЗАЦІЯ
  14. ЕТАПИ ТА ШЛЯХИ РОЗВИТКУ ДОХРИСТИЯНСЬКИХ ВІРУВАНЬ ДАВНЬОГО НАСЕЛЕННЯ УКРАЇН
  15. РЕГІОНИ РОСІЙСЬКОГО СВІТУ
  16. ПЕРСПЕКТИВИ ГЕОГРАФІЇ
  17. РЕГІОНИ І КУЛЬТУРА
  18. ЛАНДШАФТИ І МОЖЛИВОСТІ
  19. Лекция №17 Задачи, методы поисков и разведки месторождений полезных ископаемых
  20. 1.2. РЕЛІГІЇ ОКЕАНІЇ