<<
>>

Альпійські держави

Швейцарія і Австрія мають внутрішньоконтинен­тальне розташування, гористу топографію Альп — і ще дещо. Австрія є членом ЄС; Швейцарія — ні. Австрія є монолінгвістичним суспільством; Швей­царія — полілінгвістична.

Австрія має велике провідне місто; багатокультурна Швейцарія такого не має. Австрія має суттєвий спектр вітчизняної сировини (в тому числі нафту); Швейцарія — ні. Австрія удвоє більша від Швейцарії та має більшу кількість населення; вона також має набагато біль­ше культивованих земель, ніж Швейцарія.

1 все ж, як свідчить таблиця 1-2. Швейцарія, а не Австрія, є провідною державою в Альпійському субрегіоні Західної Європи за показниками BHП на одну особу та іншими. Світова карта природних ландшафтів (рис. 1-1) показує, що гористі країни певною мірою обмежені у розвитку; гірський рельєф і, як правило, континентальне розташування 24 призводять до утруднення проникнення ідей та інновацій, до просування з перешкодами, обмеже­ного сільського господарства і подрібнення куль­тур. Тібет, Афганістан та Ефіопія це підтверджу­ють. Проте Швейцарія є переконливим прикладом того, як люди завдяки своїй майстерності і вмінням подолали обмежуюче довкілля і перетво­рили його в актив, який утримує їх на передньому краї процвітаючих європейських країн.

У різні часи своєї історії швейцарці використо­вували своє альпійське розташування, щоб діяти як посередники у міжрегіональній торгівлі, вико­ристовувати гірські водні каскади у будівництві гідроелектростанцій ДЛЯ розвитку BMCOKOCneui- алізованих галузей, а також залучати мільйони ту­ристів. Тим часом швейцарські фермери удоскона­лювали шляхи максимізанії продуктивності гірсь­ких пасовнш і грунтів у долинах. Зауважимо, що швейцарці розмовляють німецькою на півночі, французькою на заході, італійською на південному сході та навіть трохи рето-романським діалектом у віддалених гірських районах (рис. 1-8).

Але еко­номічний успіх перевершив таку культурну гетеро­генність. Нейтральність, безпека, стабільність пе­ретворили Швейцарію на притулок під час війни, на світового банкірського велетня, на глобальний магніт для грошей.

Фінансовий центр Цюріх (найбільше місто Швейцарії, розмішене у німецькомовному сек­торі), міжнародне місто Женева (на крайньому південному заході і тому у французькому секторі) і столиця Берн (біля французько-німецької лінгві­стичної межі) — кожне має свою точну індустрію, деякі — історично розвинене виноробство. Швей­царська якість — чи то годинників, інструментів, чи продовольства спеціального асортименту — є міжнародним стандартом.

Швейцарія є західноєвропейською країною, частиною і фрагментом Європейської серцевини, але навіть багаті швейцарці мають проблеми у цьому динамічному географічному світі. Інтен­сивні перевезення між Західною та Середземно­морською Європою, обтяжені зростаючими пото­ками туристів, шкідливо впливають на довкілля Альп. Традиційний нейтралітет і відчуженість (Швейцарія залишається єдиною західноєвро­пейською країною, яка ше не вступила до ЄЄ) викликають побоювання, шо у майбутньому швей­царці можуть втратити свій рівень конкуренто­спроможності у багатьох сферах.

Натомість Австрія приєдналася до ЄЄ у 1995 р. після референдуму, під час якого незначна мен­шість виступила проти. Австрія, будучи переважно католицьким німецькомовним залишком Австро- Угорської імперії, має історичну географію, наба­гато більше пов'язану зі спогадами про нестабіль­ну Східну Європу, ніж Швейцарія. Навіть фізична географія Австрії свідчить про те. що вона дивить­ся у східному напрямі: країна найширша, найни- зинніша і найпродуктивніша на сході, де Дунай, шо тече на схід, пов'язує її з Угорщиною — старим союзником в антимусульманських кампаніях ми­нулого.

До речі. Відень, найбільше місто Альпійського субрегіону, також лежить на східному периметрі країни. Відень — одне з найекспресивніших міст усього світу. Цеіі справжній музей монументаль­ного мистецтва і архітектури під відкритим небом буквально начинений палацами, замками, вілла­ми, парками, статуями, величними церквами і грандіозними урядовими спорудами.

Багато з пам'яток пов’язано з перемогами нього форпосту західної культури над оттоманськими турками у ті часи, коли більша частина Східної Європи була під ісламським пануванням. Сьогодні Відень ре­презентує форпост іншого ґатунку: це місто розта­шоване на порозі Східної Європи, яка трансфор­мується. так само як Сінгапур лежить на порозі Південно-Східної Азії. Корпорації, які займаються бізнесом у непевному комерційному кліматі Східної Європи, розмішують свої штаб-квартири у Відні, використовуючи місто та його прекрасну інфраструктуру і порівняно некорумповані інсти­туції як базу для бізнесу зі своїми екскомуністич- ними сусідами.

Як східне відгалуження германської культури, шо домінує у серцевині Західної Європи, Австрія є невід’ємною частиною цього регіону. Її культурні ландшафти належать до Заходу. її економіка тісно пов'язана з регіоном (понад 40 % експорту та імпорту з Німеччиною), а її політична система представляє демократії регіону. Коли Австрія стала членом ЄС, вона без особливих труднощів викона­ла маастріхтські вимоги. Але приєднання до ЄС зробило австрійські східні кордони чимось біль­шим від звичайних міжрегіональних: тепер тут пролягає великий поділ між «своїми» і «чужими» у Європі, які прагнуть вступити до неї, але поки шо не можуть. Приєднання до ЄС змінило відносний статус Австрії, і наслідки цього й дотепер повністю не проаналізовані.

<< | >>
Источник: Блій Г. де, Муллер Пітер. Географія: світи, регіони, концепти / Пер. з англ.; Передмова та розділ «Україна» О. Шаблія. — K.: Либідь,2004. - 740 с.; іл.. 2004

Еще по теме Альпійські держави:

  1. Правова та соціальна держава. Громадянське суспільство та його взаємозв’язок з державою
  2. Функції держави
  3. § 5. Форма держави
  4. Сутність та основні ознаки держави
  5. § 6. Механізм держави
  6. § 2. Держава: поняття та її ознаки
  7. Правова і соціальна держава
  8. Проблема походження держави
  9. Поняття правової держави.
  10. § 4. Функції держави: поняття та класифікація
  11. Держава як вища форма політичної влади.
  12. 7.2 Держава як головний елемент політичної системи
  13. Теорії походження держави
  14. Сутність та ознаки держави
  15. Поняття зовнішньої політики держави
  16. Визначення та основні ознаки правової держави
  17. § 1. Передумови виникнення держави
  18. Держава і місцеве самоврядування
  19. Теорії походження держави.