Альпійські держави

Швейцарія і Австрія мають внутрішньоконтинен­тальне розташування, гористу топографію Альп — і ще дещо. Австрія є членом ЄС; Швейцарія — ні. Австрія є монолінгвістичним суспільством; Швей­царія — полілінгвістична.

1 все ж, як свідчить таблиця 1-2. Швейцарія, а не Австрія, є провідною державою в Альпійському субрегіоні Західної Європи за показниками BHП на одну особу та іншими. Світова карта природних ландшафтів (рис. 1-1) показує, що гористі країни певною мірою обмежені у розвитку; гірський рельєф і, як правило, континентальне розташування 24 призводять до утруднення проникнення ідей та інновацій, до просування з перешкодами, обмеже­ного сільського господарства і подрібнення куль­тур. Тібет, Афганістан та Ефіопія це підтверджу­ють. Проте Швейцарія є переконливим прикладом того, як люди завдяки своїй майстерності і вмінням подолали обмежуюче довкілля і перетво­рили його в актив, який утримує їх на передньому краї процвітаючих європейських країн.

У різні часи своєї історії швейцарці використо­вували своє альпійське розташування, щоб діяти як посередники у міжрегіональній торгівлі, вико­ристовувати гірські водні каскади у будівництві гідроелектростанцій ДЛЯ розвитку BMCOKOCneui- алізованих галузей, а також залучати мільйони ту­ристів. Тим часом швейцарські фермери удоскона­лювали шляхи максимізанії продуктивності гірсь­ких пасовнш і грунтів у долинах. Зауважимо, що швейцарці розмовляють німецькою на півночі, французькою на заході, італійською на південному сході та навіть трохи рето-романським діалектом у віддалених гірських районах (рис. 1-8).

Фінансовий центр Цюріх (найбільше місто Швейцарії, розмішене у німецькомовному сек­торі), міжнародне місто Женева (на крайньому південному заході і тому у французькому секторі) і столиця Берн (біля французько-німецької лінгві­стичної межі) — кожне має свою точну індустрію, деякі — історично розвинене виноробство. Швей­царська якість — чи то годинників, інструментів, чи продовольства спеціального асортименту — є міжнародним стандартом.

Швейцарія є західноєвропейською країною, частиною і фрагментом Європейської серцевини, але навіть багаті швейцарці мають проблеми у цьому динамічному географічному світі. Інтен­сивні перевезення між Західною та Середземно­морською Європою, обтяжені зростаючими пото­ками туристів, шкідливо впливають на довкілля Альп. Традиційний нейтралітет і відчуженість (Швейцарія залишається єдиною західноєвро­пейською країною, яка ше не вступила до ЄЄ) викликають побоювання, шо у майбутньому швей­царці можуть втратити свій рівень конкуренто­спроможності у багатьох сферах.

Натомість Австрія приєдналася до ЄЄ у 1995 р. після референдуму, під час якого незначна мен­шість виступила проти. Австрія, будучи переважно католицьким німецькомовним залишком Австро- Угорської імперії, має історичну географію, наба­гато більше пов'язану зі спогадами про нестабіль­ну Східну Європу, ніж Швейцарія. Навіть фізична географія Австрії свідчить про те. що вона дивить­ся у східному напрямі: країна найширша, найни- зинніша і найпродуктивніша на сході, де Дунай, шо тече на схід, пов'язує її з Угорщиною — старим союзником в антимусульманських кампаніях ми­нулого.

До речі. Відень, найбільше місто Альпійського субрегіону, також лежить на східному периметрі країни. Відень — одне з найекспресивніших міст усього світу. Цеіі справжній музей монументаль­ного мистецтва і архітектури під відкритим небом буквально начинений палацами, замками, вілла­ми, парками, статуями, величними церквами і грандіозними урядовими спорудами.

Як східне відгалуження германської культури, шо домінує у серцевині Західної Європи, Австрія є невід’ємною частиною цього регіону. Її культурні ландшафти належать до Заходу. її економіка тісно пов'язана з регіоном (понад 40 % експорту та імпорту з Німеччиною), а її політична система представляє демократії регіону. Коли Австрія стала членом ЄС, вона без особливих труднощів викона­ла маастріхтські вимоги. Але приєднання до ЄС зробило австрійські східні кордони чимось біль­шим від звичайних міжрегіональних: тепер тут пролягає великий поділ між «своїми» і «чужими» у Європі, які прагнуть вступити до неї, але поки шо не можуть. Приєднання до ЄС змінило відносний статус Австрії, і наслідки цього й дотепер повністю не проаналізовані.