Бенілюкс

Три політичні суб'єкти зібралися у північно- західному куті Західної Європи: Бельгія, Нідерлан­ди і малесенький Люксембург, разом складаючи у своїй назві три перші склади Бе-Ні-Люкс.

Бельгія має два, так би мовити, індустріальні коридори. Перший, базований на вугіллі, простя­гається у напрямі зі сходу на захід через Шарлеруа і Льєж, де розвивається важка промисловість. Дру­гий коридор — легкої та інших різноманітних га­лузей промисловості — пролягає на північ від Шарлеруа через Брюссель до головного порту Антверпен. Диверсифікована промислова про­дукція цих територій охоплює метали, хімічні про­дукти, меблі й такі особливі види, як піаніно, ми­ло, різальні вироби. Натомість Нідерланди мають потужну сільськогосподарську базу (разом з її життєво важливими транспортними функціями); вони експортують молочні продукти, м'ясо, овочі та інші види продовольства. Економічний союз Бенілюкс 1940-х років спричинив зворотний потік необхідного імпорту до обох країн і подвоїв внутрішні ринки.

Країни Бенілюкс належать до найбільш густо- населених на Землі. Простір дуже обмежений: десь 26,6 млн людей заселяють площу, близьку до розмірів американського штата Мен (де проживає 1,3 млн осіб). Століттями голландці розширювали свій життєвий простір, не сварячись із сусідами, а відвойовуючи землю у моря. Найбільший до цього часу проект — дренаж майже цілої затоки Зейдер- зее — розпочався у 1932 р.

Три міста (Амстердам, Роттердам і Гаага) є центрами трикутникоподібного серцевинного аре­алу Нідерландів. Амстердам, конституційна столи­ця, залишається фокусом Нідерландів, з метушли­вим комерційним центром, працюючим портом і різноманітними підприємствами легкої промисло­вості. Роттердам, найпотужніший європейський порт, є морськими воротами до Західної Європи, володіючи входами як у ріку Рейн, так і в Маас.

ТЕРЕНОВІ НОТАТКИ

«Сотні велосипедів припарковано під навісом офісного бу­динку в Утрехті (Нідерланди). Ми спостерігали за працівни­ками при приїзді зранку, як вони поповнювали ряди велоси­педних стоянок, о тоді залишали Tx після роботи. Від чинов­ників у ділових костюмах до офісних працівників у джин­сах — усі приїжджають но роботу на велосипедах. Уявіть собі, яких розмірів треба було б мати паркувальний май­данчик, якби ці люди приїхали на роботу автомобілями; уявіть також об'єм зекономленого бензину і уникнення за­бруднення довкілля. Використання велосипедів в авто­мобільну еру також спричинене обмеженою площею гол­ландських (та інших європейських) міст. За часто холодної то дощової погоди Нідерландів що коротший велосипедний пробіг, то краще; то набагато менше задоволення, копи живеш у віддаленому передмісті».

Його сучасний розвиток віддзеркалює промисло­вий регіон німецького Pypy і прилеглої долини Рейну; тому триваючий промисловий занепад у рейнському запліччі, а також зростаюча конку­ренція інших європейських портів стирають істо­ричну ситуаційну перевагу Роттердама. Третє місто у трикутнику, Гаага, є місцем перебування голландських органів влади і Світового суду Ор­ганізації Об’єднаних Націй.

Усі ці три міста разом у серцевині трикутної 23 форми створюють конурбацію — термін, який гео­графи використовують для визначення величезних мультиметропольних комплексів, утворених зро­шуванням двох або більше головних урбаністич­них ареалів.

Бельгія, Нідерланди і Люксембург, з їхнім об­меженим простором і скромною ресурсовою ба­зою, займаються такою продуктивною економічною діяльністю, як регулювання міжнародної торгівлі. Брюссель, столиця Бельгії, також відіграє значну політичну роль, будучи (як Страсбур) однією зі столиць Європейського Союзу, штаб-квартирою НАТО і адміністративним центром багатьох між­народних економічних організацій. Сотні багато­національних корпорацій мають тут свої офіси, збільшуючи роль Брюсселя як фінансового центру і комерційно-промислового комплексу.

Однак Бельгія залишається амальгамою трьох регіонів із непевним політичним майбутнім. Час від часу деволюційні сили погрожують розз’єднати Фландрію, що розмовляє голландською (фламанд­ською) мовою (55 % населення), і франкомовну Валлонію (33 %). На початку 1990-х років така перспектива привела до політико-географічної ре­організації країни, запровадивши три регіони з од­наковими правами (третій. Брюссель, є квазіфеде- ральним утворенням). Однак фламандський на­ціоналізм залишається потенційною силою.