<<
>>

Бенілюкс

Три політичні суб'єкти зібралися у північно- західному куті Західної Європи: Бельгія, Нідерлан­ди і малесенький Люксембург, разом складаючи у своїй назві три перші склади Бе-Ні-Люкс.

Ці держави також часто називають Низовинними країнами; ця назва їм відповідає, тому що більша частина землі дуже пласка і лежить на рівні (а Нідерланди навіть нижче) моря. Лише у напрямі південного сходу, у Люксембурзі та східних бель­гійських Арденнах, є горбиста місцевість з підви­щеннями понад 1000 футів (300 м). Як і між Німеччиною і Францією, відмінності існують між Бельгією та Нідерландами, і вони такі значні, що ці країни фактично доповнюють одна одну економічно.

Бельгія має два, так би мовити, індустріальні коридори. Перший, базований на вугіллі, простя­гається у напрямі зі сходу на захід через Шарлеруа і Льєж, де розвивається важка промисловість. Дру­гий коридор — легкої та інших різноманітних га­лузей промисловості — пролягає на північ від Шарлеруа через Брюссель до головного порту Антверпен. Диверсифікована промислова про­дукція цих територій охоплює метали, хімічні про­дукти, меблі й такі особливі види, як піаніно, ми­ло, різальні вироби. Натомість Нідерланди мають потужну сільськогосподарську базу (разом з її життєво важливими транспортними функціями); вони експортують молочні продукти, м'ясо, овочі та інші види продовольства. Економічний союз Бенілюкс 1940-х років спричинив зворотний потік необхідного імпорту до обох країн і подвоїв внутрішні ринки.

Країни Бенілюкс належать до найбільш густо- населених на Землі. Простір дуже обмежений: десь 26,6 млн людей заселяють площу, близьку до розмірів американського штата Мен (де проживає 1,3 млн осіб). Століттями голландці розширювали свій життєвий простір, не сварячись із сусідами, а відвойовуючи землю у моря. Найбільший до цього часу проект — дренаж майже цілої затоки Зейдер- зее — розпочався у 1932 р.

і далі триває. На південному заході Зеландські острови з'єднуються дамбами, і вода відкачується, створюючи додаткові польдери (відвойовані землі).

Три міста (Амстердам, Роттердам і Гаага) є центрами трикутникоподібного серцевинного аре­алу Нідерландів. Амстердам, конституційна столи­ця, залишається фокусом Нідерландів, з метушли­вим комерційним центром, працюючим портом і різноманітними підприємствами легкої промисло­вості. Роттердам, найпотужніший європейський порт, є морськими воротами до Західної Європи, володіючи входами як у ріку Рейн, так і в Маас.

ТЕРЕНОВІ НОТАТКИ

«Сотні велосипедів припарковано під навісом офісного бу­динку в Утрехті (Нідерланди). Ми спостерігали за працівни­ками при приїзді зранку, як вони поповнювали ряди велоси­педних стоянок, о тоді залишали Tx після роботи. Від чинов­ників у ділових костюмах до офісних працівників у джин­сах — усі приїжджають но роботу на велосипедах. Уявіть собі, яких розмірів треба було б мати паркувальний май­данчик, якби ці люди приїхали на роботу автомобілями; уявіть також об'єм зекономленого бензину і уникнення за­бруднення довкілля. Використання велосипедів в авто­мобільну еру також спричинене обмеженою площею гол­ландських (та інших європейських) міст. За часто холодної то дощової погоди Нідерландів що коротший велосипедний пробіг, то краще; то набагато менше задоволення, копи живеш у віддаленому передмісті».

Його сучасний розвиток віддзеркалює промисло­вий регіон німецького Pypy і прилеглої долини Рейну; тому триваючий промисловий занепад у рейнському запліччі, а також зростаюча конку­ренція інших європейських портів стирають істо­ричну ситуаційну перевагу Роттердама. Третє місто у трикутнику, Гаага, є місцем перебування голландських органів влади і Світового суду Ор­ганізації Об’єднаних Націй.

Усі ці три міста разом у серцевині трикутної 23 форми створюють конурбацію — термін, який гео­графи використовують для визначення величезних мультиметропольних комплексів, утворених зро­шуванням двох або більше головних урбаністич­них ареалів.

Це конкретне зрошення, відоме як Рандстад. сформувало урбаністичний комплекс у вигляді кільця, оточеного сільською серцевиною (у перекладі ранд означає край або межу). Але від­повіднішою назвою конурбації була б Рандстад— Голландія, тому що саме Голландія (що означає «низовинна країна») є тією територією, яка вихо­дить до Північного моря у цих найнижчих захід­них провінціях Нідерландів.

Бельгія, Нідерланди і Люксембург, з їхнім об­меженим простором і скромною ресурсовою ба­зою, займаються такою продуктивною економічною діяльністю, як регулювання міжнародної торгівлі. Брюссель, столиця Бельгії, також відіграє значну політичну роль, будучи (як Страсбур) однією зі столиць Європейського Союзу, штаб-квартирою НАТО і адміністративним центром багатьох між­народних економічних організацій. Сотні багато­національних корпорацій мають тут свої офіси, збільшуючи роль Брюсселя як фінансового центру і комерційно-промислового комплексу.

Однак Бельгія залишається амальгамою трьох регіонів із непевним політичним майбутнім. Час від часу деволюційні сили погрожують розз’єднати Фландрію, що розмовляє голландською (фламанд­ською) мовою (55 % населення), і франкомовну Валлонію (33 %). На початку 1990-х років така перспектива привела до політико-географічної ре­організації країни, запровадивши три регіони з од­наковими правами (третій. Брюссель, є квазіфеде- ральним утворенням). Однак фламандський на­ціоналізм залишається потенційною силою.

<< | >>
Источник: Блій Г. де, Муллер Пітер. Географія: світи, регіони, концепти / Пер. з англ.; Передмова та розділ «Україна» О. Шаблія. — K.: Либідь,2004. - 740 с.; іл.. 2004

Еще по теме Бенілюкс:

  1. Західна Європа є серцевиною цього світу, центром його економічної могутності, фокусом об’єдну- вального руху.
  2. ПІВНІЧНА (СКАНДИНАВСЬКА) ЄВРОПА
  3. Степаненко К.В.. КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ з дисципліни ПРАВО ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ. Дніпро - 2016, 2016
  4. ТЕМА № 1: “Історичні передумови та основні етапи становлення Європейського Союзу”
  5. ВСТУП
  6. Історичні передумови й основні етапи становлення європейського права та права ЄС
  7. 2.Договірні етапи становлення права ЄС
  8. ВИСНОВКИ
  9. МЕТОДИЧНІ ПОРАДИ ЩОДО ПІДГОТОВКИ ДО ТЕМИ № 1
  10. ТемА № 2: “Поняття, особливості і структура права Європейського Союзу”
  11. вступ
  12. Європейське право та європейська інтеграція
  13. Поняття та особливості європейського права та права Європейського Союзу
  14. Принципи права Європейського Союзу
  15. Структура ЄС та система права ЄС
  16. ВИСНОВКИ