Таїнства і обряди

Християнське віровчення вважає спілкування з Богом і святими надприродним процесом, таїнством, недоступним раціональному розумінню.

Первісні християни знали лише два таїнства: хрещення і причастя, вони вже існували в кінці І - у ІІ ст.

Таїнств, чи “боговстановлених” священних дій, у яких у видимому вигляді віруючим посилається невидима Божа бла­годать, сім: хрещення, миропомазання, сповідь, причастя (євха­ристія), священство, шлюб і маслосвяття (соборування). Кож­ному з них відповідають певні обряди.

Обряд хрещення означає залучення людини до церкви й передбачає очищення від “первородного гріха”. У перші віки християнства хрещення вважали “другим народженням”, протиставленням належності до громадянської общини, гро­мадянського і політичного стану віруючого в країні, де його віра якщо не переслідується, то все ж перебуває під підозрою. Оскільки йшлося про вибір, до кого приєднатися, то, природ- ньо, хрещення здійснювалося у свідомому дорослому віці. До хрещення була потрібна відповідна підготовка: вивчення по­ложень християнського віровчення, піст, промовляння магіч­них заклинань. Хрестили у спеціальних водоймах - баптисте­ріях, які будували неподалік від храму. Хрещення новонаро­джених бере початок з IV ст., коли Августин поширив ідею гріховності першої людини, яка переходить на її потомків, а хрещення виступає вже і як обряд очищення від цього гріха. Сучасні тлумачення та виконання обряду хрещення в різних християнських течіях неоднозначні.

Після хрещення відбувається миропомазання - частину тіла дитини змащують спеціально освяченою ароматичною олією (миром), яке “єднає дитину із Святим Духом”. Миропо­мазання проводять і під час здійснення деяких інших таїнств.

Сповідь (каяття) - найважливіше християнське таїнство, під час якого віруючий зізнається священику у своїх гріхах, за що дістає офіційне прощення церкви. На початку християнст­ва сповідь була прилюдною і гласною, але були й винятки: мож­на було написати в записці свої гріхи та подати її єпископу. Однак з часом сповідь остаточно перестала бути гласною, пос­тупившись місцем індивідуальній. Прощення гріхів відбувалось обов’язково, жодних викупних актів збоку віруючого не вима­гали. Пізніше з’явився викуп за гріхи. Сповідь має певне вихов­не значення. Той, хто сповідувався, і чогось очікував, на щось сподівався, водночас чогось боявся. І отримував душевне поле­гшення. Між іншим - як і можливість грішити ще раз.

Сповідь може завершуватися причастям (євхаристією) - вкушанням хліба та вина, які символізують тіло і кров Христа. У християнстві цей обряд мотивується подіями Тайної Вечері перед судом і стратою Ісуса. Історичні корені його сягають пе­рвісної епохи.

Таїнство священства (ординації) ґрунтується на уявленні, згідно з яким людина після певної церемонії набуває власти­вості бути посередником між Богом і людьми. Обряд супрово­диться покладанням рук архієрея на голову людини, яку висвя­чують (“рукопокладення”), унаслідок чого їй передається свя­тість. Вона йде через усі покоління вищих ієрархів церкви від Ісуса Христа, котрий здійснив висвячення першого Римського єпископа апостола Петра. Це таїнство має обґрунтувати і підк­реслити виняткове становище духовенства щодо віруючих.

Таїнство шлюбу полягає в релігійному освяченні шлюбно­го союзу за допомогою церемоній, що мають зробити цей союз міцним, плідним. Шлюбний обряд виник ще в глибокій давнині у процесі становлення самої родини. Християнський обряд вступу до шлюбу успадкував багато народних звичаїв і церемо­ній такого роду, тому в різних країнах існують специфічні особ­ливості його проведення, однак усюди він дуже урочистий.

Таїнство маслосвяття (останнє помазання, соборування) здійснюється над умираючою людиною. Воно полягає у зма­щуванні певних частин її тіла спеціально освяченою маслино­вою олією - єлеєм і супроводиться читанням спеціальних мо­литов.

До цього обряду дуже близьке й релігійне поховання, що супроводиться певними церемоніями для забезпечення успі­шної мандрівки душі померлого до раю. Для цього разом з по­кійником у труну кладуть “дозвільну грамоту”, могила освя­чується, читаються відповідні молитви.