<<
>>

Остаточне утвердження християнства

Після Константина відносини християнської церкви з імператорською владою розвивалися в позитивному для ньо­го напрямі. Тепер уже християнство в своїй боротьбі з язич­ництвом спиралось на державу.

Едикти 341, 346 і 456 рр. забо­роняли язичницькі релігійні збори і жертвоприношення, тво­ри язичницьких авторів і язичницькі релігійні документи спа­лювалися, храми і вівтарі руйнувалися, статуї язичницьких богів знищувалися. Тепер уже перехід із християнства до язи­чництво карався смертною карою. Лише в роки правління імпе­ратора Юліана Відступника (361-363) була здійснена спроба знову відтіснити християнство від державних справ і суспіль­ного життя. Імператор Юліан, який народився в 331 р. і був племінником Константина І, був вихований у християнсько­му дусі. Але в юнацтві зазнав впливу язичницької культури, з відразою ставився до християнських теологічних суперечок аріан і неаріан. Посівши імператорський трон післі смерті Кон­стантина І у 361 р., він одразу взявся за відновлення язичниц­тва. Йому належить авторство низки творів проти християнс­тва. Після смерті Юліана в 363 р. його наступник Іовіан одразу поновив колишній статус християнства. Суперництво аріан з неаріанами тривало далі. Майже всі наступні імператори підт­римували християнство.

Остаточне утвердження християнства в Римській імперії пов'язано з ім'ям імператора Феодосія І (379-395), якого назва­ли Великим. Здобувши владу, він поступово посилює тиск на залишки язичництва і починає впорядковувати християнські справи. У 381 р. аріанство оголошено поза законом, карається перехід з християнства в язичництво (у період релігійного супе­рництва переходи з одного культу у другий були досить поши­рені). Едикт Феодосія І від 8 листопада 392 р. забороняв усі жер­твоприношення і культові обряди язичництва, храми дозволя­лося руйнувати чи переробляти на християнські. Почалося руй­нування храмів та інших язичеських культових споруд. Було знищено Александрійську бібліотеку - один із центрів еллінсь­кої культури. У 415 р. в Александрії християнські фанатики- ченці жорстоко вбили вчену язичницю Іпатію. Феодосій І був останнім імператором світової Римської імперії. Після його смерті почалось остаточне розчленування імперії на Західну та Східну, і це визначило подальшу долю християнства, що розді­лилося на два протилежні напрями.

<< | >>
Источник: Історія релігій: підруч. [для студ. вищ. навч. закл.] / В. І. Лубський, М. В. Лубська - [2-ге вид.]. - К.: Центр учбової літератури,2009. - 776 с. 2009

Еще по теме Остаточне утвердження християнства:

  1. Вірування слов’ян України у переддержавні часи та світогляд давніх русів до утвердження християнств
  2. Перші віки християнства Християнство в Римі
  3. Демократизації політичного життя України, утвердження й розвиток громадянського суспільства, успіх соціально-економічних реформ неможливі без врахування потреб та інтересів кожного громадянина.
  4. Час і місце виникнення християнства
  5. Католицизм як один з головних напрямів у християнстві остаточно сформувався внаслідок першого великого розколу (поділу церков) у християнстві в 1054 р.
  6. Початок християнства на українських землях. Хрещення Київської Русі
  7. Утворення сучасних напрямів християнства
  8. Еволюція християнства в процесі його формування
  9. Історичні умови виникнення християнства
  10. Християнство в часи розпаду імперії
  11. Розділ 1 ІСУС ХРИСТОС І ПОЧАТКИ ХРИСТИЯНСТВ
  12. Давні вірування та християнство в Україні Дохристиянські вірування українського народу
  13. Апологетика
  14. ЗМІСТ
  15. Завдання для учасників наукового гуртка
  16. 4.6. РОСІЙСЬКА ЦЕРКВА
  17. 5.3. ВІРМЕНСЬКА АПОСТОЛЬСЬКА ЦЕРКВА
  18. Яким же законам слід підпорядкувати своє життя, щоб повернутися до буденності?