Несторіанство

Саме в цей заключний етап історії християнства в Старода­вньому Римі у релігії розігралася сцена нової боротьби з єресями.

Продовжувалися суперечки про божественне походжен­ня Ісуса, тільки вже не безпосередньо його, а його матері - Марії.

Але боротьба не припинялася. З прибуттям інших єпис­копів більшість на соборі склалась на користь Несторія. Його супротивник Александрійський єпископ Кирило з монахом Євтихієм по-новому виклали христологічну доктрину: в Ісусі є лише одна божественна природа. Це й поклало початок мо- нофізитству. Тепер уже засуджували Євтихія. Знову склика­ли собор в Ефесі в 449 р., і за підтримки імператорської влади Євтихій був виправданий. Втім, Римський єпископ не визнав такого рішення. Релігійна боротьба тривала.

У 450 р. помер Феодосій II. Його сестра Пульхерія та її чоловік Марціан (450-457), що став імператором, виступили проти монофізитів. VI Вселенський собор у Халкидоні в 451 р., на якому було 500 східних єпископів, засудив і несторі- анство, і монофізитство. Про Ісуса сказано: “Дві різні й непо­дільні природи в одній іпостасі”. Несторіанці і монофізити цього не визнали і утворили свої церкви. Послідовники не- сторіанства є й тепер в Ірані, Іраку та Сирії.