15.4. НЕОХРИСТИЯНСЬКІ РЕЛІГІЙНІ РУХИ

У ХІХ-ХХ столітті науково-технічний прогрес змінив людство. Розвиток транспортних засобів уможливив швидке пересування людей, технічні засоби комунікації дали можливість спілкувати­ся з представниками різних народів.

які спроби знайти істину. Наслідком скептицизму стала секуля­ризація, тобто зниження інтересу до релігійності та деградація культури, при якій широкі маси цінують прояви поп-культури вище, за високі мистецькі витвори.

• СВІДКИ ЄГОВИ

Особливе відгалуження адвентизму сформувалось навколо постаті Чарльза Тейза Рассела (1852-1916), який народився і ви­ховувався у пресвітеріанській родині, але в 1870 році залишив пресвітеріанство та перейшов до адвентизму. Рассел мав влас­ний погляд на Біблію і її трактування. Серед протестантських деномінацій він шукав таку, яка би відповідала його поглядам. Знайти таку деномінацію він надіявся в адвентизмі, помітив­ши, наскільки багато уваги адвентисти присвячують вивченню Біблії. Через якийсь час перебування в адвентистській общині Рассел розчарувався в їхньому віровченні, хоч адвентизм і мав величезний вплив на формування його богословської позиції. Врешті Рассел відійшов від адвентизму та заснував у 1870-х ро­ках Міжнародне товариство дослідників Біблії. Перед Товари­ством Рассел поставив завдання досліджувати Біблію, й хоч він і декларував свободу дослідження, все ж члени Товариства спо­відували чітко визначену доктрину, в основі якої лежав синтез адвентизму з особистими ідеями Рассела.

Послідовники Рассела були антитринітаріями, тобто не ві­рили у Святу Трійцю, чим кардинально вирізнялися з-посеред більшості адвентистів. Замість традиційної християнської три- нітології Рассел запропонував учення, схоже до аріанства. Він стверджував, що віра в Трійцю є впливом язичництва, який про­ник у християнство на Першому Вселенському Соборі 325 року. Такі твердження свідчать про історичну і богословську недобро­совісність членів Товариства, оскільки вони не могли не знати, що віра у Трійцю існувала у християнстві від часів Христа, про що свідчить Біблія і ранні християнські письменники.

Для організованого поширення ідей Товариства дослідників Біблії Рассел у 1881 році заснував Товариство Вартової вежі, яке є некомерційною громадською організацією, та став її першим президентом. Офіційним вісником Товариства став журнал «Вар- това вежа», який і до сьогодні є головним журналом єговістів. В 1916 році Рассел помер, а в 1917 році президентом Товариства Вартової вежі став Джозеф Франклін Рутерфорд (1869-1942). В 1919 році він заснував журнал «Золотий вік», який згодом пе­рейменували у «Пробудись!», і який під цією назвою видається до сьогодні. Товариство Вартової вежі було адміністративною інституцією, а Товариство Дослідників Біблії - зібранням людей зі спільними інтересами. Коли Рутерфорд керував Товариством Вартової вежі, він встановив у ньому строгу теократію, ліквіду­вав усі виборні посади та призначав чиновників особисто.

Ті дослідники Біблії, які залишились в єдності з Рутерфордом, переросли в окрему конфесію, яка в 1931 році перейменувалась у Свідки Єгови. В 1938 році Рутерфорд ліквідував у Свідків Єгови останні залишки демократії, запроваджені Расселом, та встано­вив теократичне правління. Сьогодні організація є строго єрар- хічною і не допускає ані найменшого вільнодумства. На чолі ор­ганізації стоїть Керівна рада, штаб-квартира якої знаходиться в Нью-Йорку. Раду очолює президент. Члени ради обираються за­звичай на все життя. Коли помирає якийсь член Керівної ради, інші члени на його місце обирають нового члена. Члени секти нижчого рівня не мають жодного впливу на формування керів­них органів. Члени ради вважають себе помазаниками, які на­лежать до 144.000 обраних, і вірять, що після остаточного суду вони перебуватимуть у небі. В різних країнах або округах діють філіали організації. Сьогодні діє 91 філіал. На чолі філіалу стоїть Комітет філіалу, до якого входять три-сім членів. У підпорядку­ванні філіалів знаходяться типографії, ЗМІ та майно організації. Філіали поділяються на райони, на чолі яких стоять районні на­глядачі. До районів входять зібрання, тобто окремі общини. Се­редня кількість членів общини становить сто чоловік. На різних рівнях організації відбуваються регулярні конгреси. Загальна кількість Свідків Єгови в сучасному світі становить 8,3 мільйона віруючих.

Свідки Єгови перейняли віровчення, розроблене Расселом в Товаристві дослідників Біблії.

• МОРМОНИ

У 20-х роках ХІХ століття від християнства відділилась ще од­на конфесія - мормони. Засновником цього релігійного напряму був Джозем Сміт (1805-1844). Він мешкав у штаті Нью-Йорк та походив із протестантської родини. Релігійний хаос, який па­нував у його оточенні, змусив його замислитись, з якою конфе­сією він міг би себе ідентифікувати. В 1820 році він оголосив, що одного разу, коли він молився, запитав Бога, яка релігія іс­тинна, і отримав своє перше об'явлення, в якому йому з'явилися Бог-Отець та Ісус Христос, які йому сповістили, що всі релігії його часу хибні, і він не повинен вступати в жодну з них.

Об’явлення Сміта викликали шквал критики, через яку він мусів змінити місце проживання. Сміт зі своїми прихильника­ми оселився у місті Кіртленд, у штаті Огайо. Там у 1836 році він відкрив перший мормонський храм. У 1833 році Сміт оголосив свою концепцію Міста Сіону: він закликав своїх прихильників оселитися в одному місці, створити общину на кшталт христи­янської общини апостольських часів, яка мала би перерости в Місто Сіон. У 1834 році Сміт проголосив себе пророком та при­значив колегію дванадцяти апостолів для управління общиною. Одночасно община мормонів виникла у штаті Міссурі, однак у 1838 році уряд штату Міссурі видав постанову, відповідно до якої мормони повинні покинути штат, або бути знищеними. Че­рез постійні переслідування мормонів у місцях їхніх компактних поселень, Сміт вирішив перевезти свою общину в безлюдне місце. З цією ціллю він заснував місто Солт-Лейт-Сіті, яке зна­ходиться в сучасному штаті Юта. Солт-Лейт-Сіті до сьогодні є центром мормонської релігії. Звідти мормони поширилися по всьому світі. Мормони офіційно називають себе Церквою Ісуса Христа Святих останніх днів. Ця назва вказує на те, що Церк­ва об’єднує святих, тобто праведників, які живуть в останні дні перед кінцем світу. Мормони вірять, що так, як Бог промовляв до пророків у минулому, він і сьогодні промовляє до своїх ви­браних. Кожен може запитати Бога про власне життя, сім’ю то­що, і отримати від нього відповідь. Таке об’явлення матиме при­ватний характер. У питаннях, які стосуються всієї Церкви Ісуса Христа Святих останніх днів, Бог об’являється тільки президен­ту Церкви та членам колегії дванадцяти апостолів. Мормони ма­ють власний канон священних писань, до якого ввійшли Біблія Старого та Нового Завітів, Книга Мормона, книга «Вчення і запо­віти» та книга «Коштовна перлина».

- Книгу Мормона Джозеф Сміт отримав від ангела Моронія. На переконання Сміта, вона є текстами древніх пророків, які доповнюють Біблію. В ній розповідається про те, що незадовго до завоювання вавилонянами Єрусалиму, тобто близько 600 року до РХ, Бог наказав пророкові Легію (в Біблії про такого пророка не згадується) покинути Єрусалим та пере­селитися на Нову обіцяну землю, тобто до Америки. Легій переселився туди та заснував в Америці нову релігію і цивілізацію. Однак, послідовники Легія розділилися на дві групи: нефійці, які були праведними, і ламанійці, які стали грішниками. Після побудови Вавилонської вежі Бог наказав групі людей на чолі з Яредом, збудувати баржі та переплисти до Америки. Однак ці люди виявилися жорстокими, і Бог їх знищив. Ісус Христос після свого Воскресіння відвідував Америку. В IV столітті після РХ відбулась велика битва між праведними нефійцями і грішними ламанійцями, в якій праведники були знищені. Перед їхнім знищенням аме­риканський пророк Мормон, іменем якого сьогодні нази­вають членів Церкви Ісуса Христа Святих останніх днів, написав книгу, яку його син Мороній заховав у печері. Мороній був останнім американським пророком. Він загинув у бою, а після смерті воскрес та став ангелом. Саме він у ХІХ столітті об'явився Сміту та вказав місце знаходження Книги Мормона. Ця книга складається з чотирьох частин: аркуші пророка Нефія, засновника народу праведників- нефійців, які містять священні тексти та описи історичних подій; аркуші пророка Мормона, які містять коментарі до аркушів Нефія та додатки Моронія; аркуші Ефера, в яких розповідається про переселення з Вавилону народу Яреда; мідні аркуші, на яких містяться П'ятикнижжя Мойсея і єврейські писанні. Вважається, що мідні аркуші пророк Легія приніс із Єрусалиму, але частина їх загубилася. Людству доступний тільки переклад Книги Мормона. Сміт оголосив, що оригінал повинен бути схований, і ніхто його не може бачити. Цей факт дає підстави сумніватися в існуванні оригіналу Книги Мормона.

- Книга «Вчення і заповіти» містить одкровення, отримані Джозефом Смітом. Якщо у Книзі Мормона містяться тексти, написані древніми пророками і перекладені Смітом, то у «Вченнях і заповітах» Сміт виклав ті слова, які Бог адресував самому Сміту. Також тут містяться об'явлення, отримані й іншими пророками останніх днів.

- У книзі «Коштовна перлина» знаходяться п'ять різних текс­тів: Вибране з книги Мойсея, тобто уривки з біблійної книги Буття, які переклав Сміт у 1830 році; Книга Авраама, тобто переклад декількох єгипетських папірусів, авторство яких приписується Аврааму, і які Сміт переклав у 1835 році; Уривки з Євангелія від Матея, перекладені Смітом; Історія Джозефа Сміта, підготовлена пророком у 1838 році та вперше опублікована у 1842 році; Символ віри Церкви Ісуса Христа Святих останніх днів, укладений Смітом.

Церква Ісуса Христа Святих останніх днів вважає себе єдиним носієм істинного віровчення. Всі інші конфесії і релігії, на думку мормонів, володіють частковою істиною або не володіють нею взагалі. У своє віровчення мормони увібрали не тільки хрис­тиянські, а й язичницькі елементи. Вони вірять, що богів існує безліч, але найвищий із них - це Бог-Отець. Кожна людина мо­же уподібнитись до нього, і стати богом чи богинею. Зрештою, навіть Бог-Отець є ідеальною людиною, яка своєю праведністю піднеслась понад все буття. Ісус Христос також є людиною, яка стала богом. Він першородний син Бога-Отця і земної жінки. До свого народження в тілі, він, як і всі інші люди, існував як без­тілесний дух. У такому стані він був богом Старого Завіту, якого Біблія називає Ягве. Разом із іншими духами Ісус створив Зем­лю. Серед його співтворців був і Адам, прародич людства, який воднораз є Архангелом Михаїлом. Святий Дух є окремим боже­ством, який живе в людських серцях та сповіщає людям істину і добро.

Мормони вірять, що люди були сотворені як безтілесні духо­вні істоти до свого земного життя, але потрапили в тіла. Завдан­ням Церкви є зібрати людей в общину віруючих та дати їм істин­не вчення. Кожна людина покликана в земному житті реалізову­вати ідеал духовного життя. Кожен вільний самостійно обирати, як йому жити, бути добрим чи злим. Кожна людина, окрім Ісуса Христа, заплямлена гріхом. Однак, грішною, на думку мормонів, може вважатися тільки та людина, яка користується свідоміс­тю. Тому діти вважаються безгрішними. Христос спас людство від гріха. Стати причасним спасінню, дарованому Христом, лю­дина може тільки завдяки Хрещенню. Оскільки діти безгрішні, то мормони не хрестять дітей. Отримати Хрещення можна не швидше, ніж людина досягає восьмирічного віку. Спасіння, дане Христом і отримане людиною у Хрещенні, є тільки потенціалом, який потребує реалізації. Реалізацією спасіння є добрі справи, які в мормонів є необхідною умовою для досягнення повноти спасіння. Хрещення у мормонів відбувається при повному за­нуренні у воду. Після смерті люди розлучаться з тілом, але змо­жуть продовжувати свій духовний ріст, який полягає в пізнанні істинної релігії. Коли завершиться період пізнання істини, Хрис­тос судитиме людей: ті, хто свято прожив життя, потраплять у Присутність Бога-Отця; ті, хто праведно прожив життя, потра­плять у Присутність Ісуса Христа; ті, хто добре прожив життя, потраплять у Присутність Святого Духа. І тільки ті, хто відкрито і свідомо відріклися Бога, або згрішили особливо важкими грі­хами, потраплять у місце прокляття. Мормони вірять, що впро­довж історії Бог наділяв окремих людей повнотою влади навча­ти і керували людством. Таку повноту влади мали Адам, Мойсей, Ісус Христос. В новітній час її отримав Джозеф Сміт, а після ньо­го вона передавалась не одній людині, а колективному органу. В Церкві Ісуса Христа Святих останніх днів повноту влади мають президент і колегія дванадцяти апостолів.

Мормони мають обов'язок брати участь у недільних бого­служіннях, до яких належить Євхаристія, вивчення Священних Писань та молитви. Кожну першу неділю місяця мормони пови­нні постити. Молитви мормонів звернені до Бога-Отця. Особли­ве місце в житті мормонів займає сім'я. Більшість мормонських сімей багатодітні. Головним завданням жінки є народження та виховання дітей. Мормони не підтримують прагнення жі­нок будувати кар'єру або займатися громадською чи політич­ною активністю. Центральним місцем мормонської духовності є храм. Мормони сприймають храм не тільки як місце зустрічі спільноти, а як житло Бога. Мормонські храми легко відрізни­ти від храмів і молитовних будинків інших конфесій, оскільки на найвищій точці храму зазвичай зображають ангела. Про те, що відбувається на мормонських богослужіннях, їм забороне­но розповідати, а сторонні люди не можуть перебувати у храмі під час богослужінь. Багато уваги мормони присвячують місіям. Сьогодні близько 80.000 мормонів займаються виключно місіо­нерською роботою. Кожен мормон, який досяг дорослого віку, зобов'язаний 18-24 місяці свого життя присвятити виключно мі­сіонерській роботі за межами своєї країни. Кожен мормон зобо­в'язаний фінансово підтримувати місіонерів. Мормони не спо­живають алкоголь, тютюн, чорний чай, каву, наркотики тощо. Категорично заборонені будь-які зміни тіла, зокрема татуюван- ня, пірсінґ, за винятком сережок у жінок. Мормони зобов’язані вести здоровий спосіб життя.

Церква Ісуса Христа Святих останніх днів має чітку єрархічну структуру. На чолі Церкви стоїть Перша Президія, до якої вхо­дять пророк і два радники. Наступним керівним органом є Рада Дванадцятьох, до якої входять 12 апостолів, серед яких один є президентом Ради. Члени Першої Президії і Ради Дванадцятьох обираються довічно. Всі інші керівники обираються тимчасово. Наступним органом є Президентське Єпископство, до якого вхо­дять єпископ і два радники. Четвертим органом є Президент­ство Сімдесятьох. П’ятим органом є Президенства благодійних організацій, до якого входять президент і два радники. У підпо­рядкуванні цього Президенства знаходяться п’ять структур, які відповідають за опіку над жінками, дівчатами, дітьми, хлопцями та недільними школами. Ці структури керують усією Церквою. Церква поділена на 30 регіонів, на чолі яких знаходяться регі­ональні президенства, до складу кожного з яких входить пре­зидент і два радники, яким підпорядковані численні складні структури. Регіон Церкви складається з локальних общин, на чолі яких стоїть єпископ. Мормони мають священиків, однак до керівних структур Церкви залучені численні миряни. Ніхто не може висувати себе на якусь посаду в Церкві; рішення про при­значення або звільнення ухвалюється керівними органами та є обов’язковим для виконання.

Сьогодні у світі живуть майже 16 мільйонів мормонів. Най­вища концентрація мормонів наявна у Північній та Латинській Америці, Австралії та деяких країнах Західної Європи. Мормо­нів майже немає в мусульманських країнах та Китаї. Країною Східної Європи з найвищою концентрацією мормонів є Україна. Тут діє 54 мормонські парафії, які розділені на чотири місії: Ки­ївська, Львівська, Донецька та Дніпровська. Мормони в Україні зареєстрували свої перші общини в 1996 році, а у 2010 відкрили храм у Києві.

• ЦЕРКВА ОБ'ЄДНАННЯ

В середині ХХ століття виникла ще одна новітня релігія, яка взяла за основу елементи християнства - Церква об’єднання. Її засновником був кореєць Мун Сон Мьон (1920-2012). У 1930 році батьки Муна навернулись до пресвітеріанства (кальвінізм). Мо­лодий Мун з ревністю неофіта захопився християнством. За його словами, в 1935 році, коли він молився, йому з'явився Ісус Хрис­тос, і повідомив, що на Муна накладена велика місія - стати Месі­єю, в якому відбудеться друге пришестя Христа. Завданням Муна повинні стати побудова нового світу на чолі якого перебувати­ме Бог, звільнення людства від страждань і об'єднання світового християнства. Це об'явлення Мун сформував у вчення, яке отри­мало назву Божий принцип (ЭВ1). Свою проповідь Мун розпочав у 1945 році. Спершу він представив свої ідеї лідерам християн­ських протестантських общин, але не отримав їхньої підтримки. Врешті він почав проповідувати людям, далеким від християн­ства. В 1946 році у Пхеньяні з'явились перші послідовники і одно­думці Муна. Розвитку його общини перешкодила комуністична ідеологія, яка саме в той час запанувала в Північній Кореї. Мун був арештований і потрапив у концентраційний табір. Незаба­ром його звільнили і він повернувся в Сеул. В 1954 році Мун в Се­улі створив Асоціацію Святого Духа за об'єднання світового хрис­тиянства, яка згодом була перейменована у Церкву об'єднання. Організація почала активну місіонерську роботу. В 1958 році пер­ші місіонери відправились в Японію, а через рік - у США. В 1960 році Мун одружився з Хан Хак Джа, яка стала найближчою поміч­ницею Муна в управлінні Церквою об'єднання. У 1971 році Мун переїхав у США і переніс туди керівний центр Церкви об'єднання, а в 1974 році відкрив у Нью-Йорку семінарію для місіонерів своєї організації. В 1975 році Мун розіслав місіонерів у 120 країн світу. Церква об'єднання веде активну роботу в напрямах збереження сімейних цінностей і поширення миру. Приблизна кількість чле­нів організації становить півмільйона осіб.

Церква об'єднання має власне священне писання. Ним є «Бо­жий принцип», вперше виданий у 1952 році. Згодом до цього тексту були додані пояснення. Доктрина віри Церкви об'єднання ґрунтується на трьох тезах:

Бог і люди - це батько і діти, і між ними повинні існувати родинні відносини.

Усі люди є нащадками Адама і Єви, які згрішили недозволе- ними статевими стосунками. Мун розумів первородний гріх не як споживання забороненого плоду, а як статевий зв'язок без благословення. Гріхопадіння відбулось на двох рівнях: духовному, коли Єва вступила у зв'язок із Люцифером, і тілесний, коли Єва вступила у зв'язок із Адамом. Від них усі люди успадкували первородний гріх.

Щоби спасти світ, Бог послав Ісуса Христа, який не мав первородного гріха. Він мав одружитися і дати початок новому людству. Але євреї не зрозуміли його місії і розіп'яли його. Так, Христос не виконав покладеної на нього місії. Щоби все ж спасти людство, Бог знову послав у світ месію в особі Муна, який одружився і передав благословення іншим. Істинні Батьки (Мун Сон Мьон і його дружина Хан Хак Джа) виправляють первородний гріх, благословляючи подружжя. Завдяки цьому благословенню стосунки чоло­віка і жінки стають законними. В особі Муна відбулось друге пришестя Христа.

Мун особливо наголошує на першій заповіді, присутній у Біб­лії, в якій Бог велить людям: «Ростіть і множтеся, і володарюйте землею». На цій основі Церква об'єднання проголошує, що го­ловним шляхом спасіння людства і облагородження цивілізації є міцні сім'ї, в основі яких стоятимуть релігійні цінності. Добрі сім'ї зможуть перетворити все людство в єдину святу сім'ю, на чолі якої стоятиме Бог.