8.1 Групи тиску і суспільно-політичні рухи

Учасниками політичного життя є не тільки державні органи (уряд, парламент, суд тощо), а й політичні партії. Важливу роль у ньому відіграють різні союзи, асоціації, об’єднання громадян.

У сучасній політології групи інтересів визначають як об’єднання:

· недержавні;

· непартійні.

Їх специфічними рисами є такі:

* діяльність з метою захисту певного групового інтересу;

* наявність певної організованості;

* постійний контакт із структурами влади та її представ-

никами.

Для визначення політичних явищ, що не входять безпосередньо до складу державних і партійних структур, але впливають на політичне життя, можна використати інше, більш прийняте поняття – суспільно-політичний рух.

Особливість:

· конкретно виявлено подвійну соціальну й політичну

природу відповідних об’єднань людей;

· зроблено акцент на динамічному, діяльному аспекті їх існування.

Суспільно-політичний рух охоплює:

· організації безпосереднього, прямого впливу на політичні рішення (лобістські рухи);

· масові рухи.

Практично всі вони являють собою форми соціального протесту ї з цього погляду зачіпають політичні інтереси, надають порушеним питанням політичної форми. Звичайно, існують певні рухи, що лежать за межами політики.

· любительські рухи;

· духовні рухи.

Але в структурі цих рухів є організації, замкнуті на політику, які досить легко політизуються, висунувши політичні вимоги.

Складний соціально-політичний характер цих, часто непомітних, сил підкреслюється терміном – “латентні (приховані) політичні сили”, які можуть трансформуватися в активні політичні сили. Серед сучасних рухів є і досить політизовані – економічні, антивоєнні тощо.

Особливу роль у політиці відіграють лобістські організації, які спочатку виникли в США, а згодом поширилися і у інших країнах. Основними завданнями цих організацій є:

налагодження контактів з політичними діячами й

чиновниками з подальшим впливом на їхрішення;

участь у слуханнях законопроектів у парламенті.

Вплив здійснюється через:

· проведення кампаній у ЗМІ;

· підготовку і супровід проектів бажаних законів та рішень;

· хабарі, шантаж.

Значний політичний вплив у розвинутих країнах мають такі рухи як:

· союзи підприємців;

· рух споживчів;

· професійні спілки.

Залежно від стратегічної орієнтації рухи поділяються на такі:

існуючих інститутів

на планеті

особистості

Для марксизму соціальна, точніше, класова характеристика рухів завжди була визначальною. Звідси й підхід до їх типології.

Важливою особливістю сучасних рухів є неоднородність їх соціальної бази. Дослідження соціального профілю учасників цих рухів у різних країнах виявили ряд подібних моментів:

· порівняно молодий вік;

· відносно високий рівень освіти;

· досить високий рівень достатку;

· критичне ставлення до порядку, який склався;

· орієнтація на інтеграцію знань;

· постматеріалістична система цінностей.

Одним із найскладніших питань, пов’язаних з дослідженням динаміки рухів, є питання про її періодизацію. У різних видах рухів можна виділити різні фази їх розвитку. Поляк Я.Щепанський

виокремлює такі етапи:

· соціальний неспокій;

·

· виникнення кіл і вільних неформальних груп, які очолюють лідери-пророки;

· створення цільових груп;

· формування управління;

·

· фаза закостеніння, пов’язана з

підпорядкуванням організації

бюрократичним правилам;

· соціальний неспокій;

· формування ідеології;

· виникнення цільових організацій;

·

· період влади поміркованих груп;

· мобілізація і розвиток екстремістських груп;

· захоплення влади екстремістами;

· спад терору, стабілізація нового порядку.

В новітній історії України величезну роль в досягненні незалежності і державного суверенітету зіграв Народний Рух України, який в 1989-1991 роках об’єднав широкі маси людей і сприяв пробудженню державницької самосвідомості нашого народу.