Релігійні попередники

В Іудеї в цей час продовжується інтенсивне релігійне життя, утворюються нові релігійно-політичні течії. Навколо Єрусалимського храму групуються саддукеї з іудейської знаті. Вони займали жрецькі, військові та адміністративні посади, дотримуючись консервативної лінії в релігії і державі.

Особливу релігійно-політичну течію представляли есеї. Вони жили окремими общинами; займалися, головним чином, землеробством; мали спільну власність на майно і спільне спо­живання. Есеї дотримувалися аскетизму, багато з них були безшлюбними. Особливу увагу вони приділяли ритуальній чистоті, перед спільними трапезами здійснювали обмивання, носили лише білий одяг. Загалом вони поважали Єрусалимсь­кий храм, надсилали до нього свої пожертвування, але запере­чували пожертву тварин, дотримувалися суботніх днів. Усі свої справи вирішували на зборах общини. Там же обирали свою старшину, якій корилися беззаперечно. Державну владу поважали і корилися їй як владі від Бога. Есеї вірили у всевла­дність Бога, божественне приречення, безсмертя душі та по­тойбічне життя. Вивчення священних книг було обов'язко­вим кожного з них. В общини есеїв здебільшого йшли знедо­лені люди. Цим вони висловлювали свій пасивний протест проти існуючого суспільства. Вважають, що есеїв було близь­ко 4 тис. з 500-тисячного населення Іудеї.

Але досить стійка і розвинута релігійна традиція, яка па­нувала в Палестині, - сформований ортодоксальний іудаїзм. Він був основним релігійним витком християнства. Ще в ХІХ ст. відомий історик Ю.Велльхаузен (1844-1918) переко­нливо довів, що іудейство підготувало ґрунт, на якому утво­рилося християнство.

Від іудаїзму християнство запозичило міфологію, усі ані­містичні уявлення, багато чого з іудейського фетишизму і магії. Образ Христа склався під впливом іудейського вчення про месію. Саме виникнення християнських сект відбувалося у межах іудейських общин, про що свідчать численні рукописи давньоєврейською і арамейською мовами, знайдені поблизу селища Хірбет-Кумран на узбережжі Мертвого моря.

Тепер у розпорядженні вчених знаходиться кілька десят­ків тисяч фрагментів стародавніх рукописів. Це кілька сотень книг, ціла бібліотека стародавньої думки, їх звуть “кумрансь- кими рукописами”, чи “рукописами Мертвого моря”; вони розповідають про релігію безпосередніх попередників хрис­тиянства. Релігійно-філософські погляди кумранітів поляга­ли в дуалістичному світобаченні, вченні про фатальність і при­речення, у месіанських та есхатологічних уявленнях, у вченні про потойбічне життя [52,52].

Кумраніти жили общиною, схожою за способом життя на монастирську. Вступ до общини був добровільним, але умови відбору і прийняття до общини були досить суворі. Приймали на виховання також дітей. Життя в общині було суворо регламен­товане: обов’язкова фізична праця, тривалі богослужіння, обо­в’язкове релігійне навчання. У них існувала колективна власність, практикувалося колективне споживання їжі. Усе це регламенту­валося Статутом, порушення якого жорстоко каралося.

Ці відкриття породили нові загадки в історії християнст­ва, оскільки документи датуються ІІ-І ст. до н.е., тобто набага­то раніше від визнаної дати виникнення християнства. Кум- ранські рукописи підтверджують, що вже у ІІ ст. до н.е. у ме­жах іудаїзму існувало вчення, дуже схоже на християнство. Є навіть уривки, які текстуально збігаються з окремими місця­ми Нового Завіту. Йдеться про якогось “учителя справедли­вості”, який загинув від рук ворогів.

Релігійну підготовку християнства здійснили також чис­ленні східні культи, насичені містичними ідеями: зокрема, культ перського бога сонця - Мітри (мітраїзм), сирійсько-фі- нікійський культ бога Адоніса і навіть зороастризм.