Громадські організації та рухи у політичній системи суспільства

ГРОМАДСЬКІ ОРГАНІЗАЦІЇ - об’єднання, створені з метою реалізації та захисту громадянських, політичних, економічних, соціальних і культурних прав, інтересів людини, які сприяють розвитку творчої активності й самостійності громадян, їх участі в управлінні державними та громадськими справами.

МЕТА ГРОМАДСЬКИХ ОРГАНІЗАЦІЙ:

- брати участь у формуванні державної влади й управління;

- реалізовувати законодавчу ініціативу;

- брати участь у виробленні рішень органів державної влади і управління;

- представляти й захищати інтереси своїх членів (учасників) у державних і громадських органах.

ФУНКЦІЇ ГРОМАДСЬКИХ ОРГАНІЗАЦІЙ:

Рис. 9.5. Функції громадських організацій

КЛАСИФІКАЦІЯ ГРОМАДСЬКИХ ОБ'ЄДНАНЬ - проводиться за різними критеріями:

За спільним інтересом створюються спілки підприємців, кооператорів, профспілки. Інтерес духовного відродження породжує об'єднання культурного та гуманітарного, релігійного напрямів. Політичні мотиви спричиняються до відповідних ідейно-політичних угруповань і течій.

За правовим статусом розрізняють формальні громадські організації (офіційно зареєстровані в органах влади, організаційно оформлені), а також неформальні організації (не зареєстровані юридичне, створені спонтанно за ініціативою “знизу”, згідно з усвідомленими спільними інтересами; незалежні від офіційних державних органів, діють без чіткої програми, за принципами самоврядування).

За легітимністю виокремлюють легальні (дозволені законом) і нелегальні (недозволені законом) громадські об'єднання.

Непартійні об'єднання нарівні з політичними партіями різняться за соціально-класовим складом, ідейно-політичною спрямованістю та способами і метою суспільних перетворень.

У партій цей поділ виражений чіткіше, повніше і радикальніше, ніж у непартійних об'єднань, позаяк партії концентровано виражають інтереси соціальних сил, організації, що борються за владу.

У західній політології усі непартійні громадські організації та рухи називають групами тиску, бо на відміну від партій вони не мають на меті здобуття влади, загальне керівництво державою, а лише здійснюють на неї певний тиск для задоволення інтересів громадян. Існують особливі групи тиску - лобі (від англ, lobby - кулуари).

За структурною організацією (мета, статут, членство тощо) їх поділяють на масові громадські організації, громадські органи та громадські рухи:

1. МАСОВІ ГРОМАДСЬКІ ОРГАНІЗАЦІЇ

Добровільні, організаційно оформлені об'єднання громадян, які мають на меті задоволення і захист інтересів своїх членів, діють за статутом на основі принципів самоврядування і законності. До них належать профспілкові, кооперативні, молодіжні, жіночі, творчі, добровільні товариства, релігійні та інші організації. Ці об'єднання мають довгострокові цілі, програму, статут, який зареєстрований державними органами у встановленому порядку.

Це найдавніші й наймасовіші організації

1.1. працюючих, об'єднують понад 300 млн осіб.

Профспілки

	Існують Всесвітня федерація профспілок (70 країн, 200 млн членів), Всесвітня конфедерація праці (15 млн членів). Широкого розвитку набули незалежні профспілки за галузями виробництва. Профспілки водночас із захистом економічних, матеріальних інтересів своїх членів виконують широкі соціальні та суспільно-політичні функції: обстоюють інтереси працюючих щодо робочого дня, відпусток, фінансової політики, організації виробництва, умов праці, соціально-культурних та побутових умов, безробіття, професійної підготовки тощо. У більшості країн вони наділені правом законодавчої ініціативи і виступають у ролі лояльної опозиційної сили стосовно держави.
1.2. Молодіжні організації	Основними їхніми цілями і завданнями є захист різноманітних потреб та інтересів молоді, мобілізація та інтеграція молодих громадян на виконання соціальне значущих завдань, виховання молодого покоління. Молодіжні організації поділяються:
	1.2.1.Об'єднання молоді, предметом діяльності яких є соціально- економічні та політичні проблеми	Це суспільно-політичні клуби, національно- культурні, історико- культурні, патріотичні, екологічні, благодійні та інші організації, асоціації, союзи, а також ініціативні групи, їхня діяльність спрямована на сприяння розвитку національних культур і охорону історичних пам'яток, збереження природи і боротьбу за демократію, мир та певні ідейно- політичні ідеали, вирішення повсякденних гострих життєвих проблем (“громадські ініціативи”), боротьбу із безробіттям, за вирішення житлової проблеми (скватери) тощо. До Всесвітньої федерації демократичної молоді належать союзи молоді соціал-демократичної,

			революційно- демократичної, соціалістичної і комуністичної орієнтацій. Серед молодіжних організацій суспільно- політичного характеру США - Молоді демократи Америки, Комуністичний союз молоді, Американська рада молоді, Асоціація молодих християн, Асоціація ораторського мистецтва та ін. В Україні на сучасному етапі відбувається реформація молодіжних організацій, їх демократизація, пошуки орієнтирів і форм діяльності.
		1.2.2 Об’єднання дозвільного характеру	Здебільшого діють у культурній сфері - образотворче мистецтво, самодіяльний театр, література, кіно, музика (рок-клуби, джаз-клуби), танці тощо. Багато їх у спортивно-оздоровчій сфері. Серед них формування, що культивують нетрадиційні види спорту, об'єднання фізичного і духовного вдосконалення (східні єдиноборства, воєнно- патріотичні клуби тощо). Трапляються й об'єднання агресивної, неконструктивної самодіяльності молоді (фанати, люберці та ін.), епатажної самодіяльності (металісти, хіпі, рокери), альтернативні або контр- культурні течи (авангардисти, емо та ін.).

	1.3 Жіночі громадські об’єднання	Послідовно борються за рівноправність жінок, за поліпшення умов материнства і дитинства, за мир, демократію, національну злагоду, соціальний прогрес. Одна тільки Міжнародна Демократична Федерація жінок об'єднує 135 жіночих організацій із 117 країн світу. У кожній державі існують національні організації - спілки жінок, союзи матерів, ділових жінок тощо.
	1.4 Творчі об'єднання	Це добровільні союзи, що об'єднують людей творчих професій (Спілка письменників, Спілка художників, Спілка композиторів, Спілка журналістів тощо). На різних етапах їхня роль у суспільно-політичному житті країн і на міжнародній арені неоднакова. Особливо вагома вона на переломних етапах, які потребують консолідації національного духу, вияву міжнародної злагоди, міжнародного діалогу. Відчутним є їхній вплив і на поведінку владних інституцій.
	1.5 Добровільні товариства	Здебільшого діють у сфері науки, техніки, культури, освіти, спорту, соціальної допомоги, розвитку дружби з народами зарубіжних країн та ін. Покликані розвивати самодіяльність громадян, їхню соціальну, творчу та політичну активність, задовольняти їхні інтереси.
	1.6 Релігійні організації	Є важливою складовою політичної системи суспільства. І хоча найчастіше церква відокремлена від держави, релігійні організації мають право брати участь у громадському житті, а також використовувати нарівні з громадськими об'єднаннями засоби масової інформації. Церква може підтримувати або не підтримувати певні державні починання, суттєво впливати на масову свідомість віруючих. Міжнародні релігійні організації (Християнська мирна конференція, Всесвітній ісламський конгрес, Азіатська буддійська конференція, Всесвітня федерація католицької молоді та ін.) відіграють вагому роль у спілкуванні народів. У їхньому полі зору перебувають не лише релігійні питання, а й турбота про збереження миру, злагоди, високу духовність і моральні чесноти, гуманізм та любов до ближнього.
	1.7 Об’єднання підприємців	Особливий тип непартійних громадських об'єднань, які, маючи матеріальний інтерес, належать до політичної системи суспільства і відіграють у ній певну роль. Існують різні підприємницькі союзи, спілки роботодавців

		тощо, які виконують як економічні, так і політичні функції. Найважливіша політична функція - визначення і формування загальних корпоративних інтересів і пріоритетів бізнесу, їх реалізація з використанням найрізноманітніших засобів і каналів впливу на державні та інші структури.
2. ГРОМАДСЬКІ САМОДІЯЛЬНІ ОРГАНИ	Створені та функціонують при державних органах: - громадські ради міністерств та відомств; - комітети ветеранів війни і праці, жінок, батьківські ради; - вуличні, квартальні комітети, різні клуби (партійні, політичні, виборців, робітників тощо); - неформальні об'єднання. Вони не мають офіційного членства, статуту, чітких програм, а цілі можуть бути як соціальне значущими, так і асоціальними. Окремі з них представлені організаціями на міжнародному рівні, наприклад: - Міжнародна амністія; - Всесвітня рада Миру; - Міжнародною Демократичною Федерацією Жінок та ін.
3. ГРОМАДСЬКІ РУХИ	Це масові політичні й неполітичні формування громадян, пов'язані систематичним співробітництвом заради досягнення певної мети на ґрунті спільних соціально-політичних інтересів. Рухи як вияв громадської ініціативи (антифашистські, національно-визвольні, екологічні, за мир, жіночі тощо) характеризуються відсутністю чіткої організаційної структури, спільністю інтересів, наявністю течій, неоднакових за політичними поглядами і світоглядом, відсутністю індивідуального членства, іноді нечіткою програмою. Вони не є політичними механізмами боротьби за владу. Чинником, що інтегрує учасників руху із не завжди ідентичними переконаннями, є спільна діяльність.
	Класифікація	антифашистські - у країнах Європи періоду 30-х-40-х років XX ст.; національно-визвольні рухи країн Азії, Африки, Латинської Америки в добу антиколоніальної боротьби; нові громадські рухи, утворені наприкінці 70-х - на початку 80-х років XX ст. в індустріальне розвинутих країнах (антивоєнний рух); рух проти загрози війни, за мир; екологічний рух (захист довкілля, природи); молодіжний і жіночий рухи (боротьба за поліпшення політичного і соціального становища молоді й жінок); альтернативні рухи (рухи громадських ініціатив: вирішення проблем повсякденного життя з ініціативи громадян; розробка

соціальних програм, альтернативних

муніципальним чи урядовим тощо).

регіоналізм (рух місцевого населення за збереження своєї культури, соціальної, національної самобутності, проти засилля чужих цінностей).

політичні - особлива форма діяльності політичних сил, що представляють політичні інтереси й прагнення різних соціальних спільнот, їх організацій. Вони спрямовують свої зусилля на усунення чи поліпшення існуючих соціально- політичних та економічних умов життя через вплив на владні структури, їх вдосконалення або заміну (Народний фронт).

Організаційно політичні рухи мають автономні первинні осередки, вищі органи (з'їзд), а в період між з'їздами - робочі органи, їхня діяльність унормована певними програмами, статутами. Історії відомо багато таких фронтів: у Європі - для боротьби з фашизмом; після війни - фронти за утвердження комуністичних режимів у країнах Східної і Центральної Європи; з початком перебудови в колишньому СРСР - фронти, рухи за створення незалежних, суверенних держав та ін.

Станом на 1 січня 2011 року Міністерством юстиції України було зареєстровано 3213 об'єднань громадян всеукраїнського рівня, у тому числі 185 політичних партій. Для порівняння: у 1999 році в Україні кількість зареєстрованих всеукраїнських об'єднань громадян та політичних партій становила відповідно 1208 та 90.

Крім того, місцевими органами юстиції зареєстровано 65951 громадських організацій та їх осередків. Серед них найбільшу частку складають оздоровчі та фізкультурно-спортивні об'єднання (16,5%), об'єднання професійної спрямованості (10,6%), молодіжні організації (10,1%), об'єднання ветеранів та інвалідів (8,8%), освітні та культурно- виховні об'єднання.

<< | >>

↑

Источник: Політологія для вчителя : навч. посібн. для студ. педагогічних ВНЗ / за заг. ред. : К.О. Ващенка, В.О. Корнієнка. - К. : Вид-во імені М. П. Драгоманова,2011. - 406 с.. 2011

Еще по теме Громадські організації та рухи у політичній системи суспільства:

- Основы политологии -