Чинність джерел адміністративного права у часі

• Постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 1992 р. № 731 «Про затвердження Положення про державну реєстрацію норматив­но-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади»¹.

Необхідно виокремити кілька варіантів набрання чинності норма­ми адміністративного права, закріпленими у його формалізованих джерелах:

• у переважній більшості випадків моментом початку дії юридично­го (нормативного) акта є закінчення певного строку після його офіцій­ного опублікування^{[140] [141];}

• початок дії юридичного (нормативного) акта може визначатися моментом його прийняття або офіційного оприлюднення;

• час набрання чинності юридичним (нормативним) актом може за­значатися у ньому або в іншому, спеціально прийнятому з цього приво­ду, акті;

• у разі якщо юридичні (нормативні) акти не оприлюднюються, а розсилаються відповідним суб'єктам, вони набирають чинності з мо­менту їх отримання останніми, якщо у таких актах не вказаний інший строк набуття ними чинності.

ВАЖЛИВО

Закони України

Укази та розпоряд­ження Президента України

Постанови Кабінету Міністрів України, крім постанов, що містять інформацію з обмеженим досту­пом

Постанови Кабінету Міністрів України або їх частини, що містять інформацію з обмеженим досту­пом

Розпорядження Кабінету Міністрів України

Через десять днів з дня їх офіційного опри­люднення, якщо інше не передбачено сами­ми актами, але не раніше дня їх опублі­кування в офіційному друкованому виданні (ч. 5 ст. 94 Конституції України, п. 4 Указу Президента України від 10 червня 1997 р. № 503/97 «Про порядок офіційного опри­люднення нормативно-правових актів та на­брання ними чинності»).

* Законом України «Про митний тариф Укра­їни» та Законом України «Про державне регу­лювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» запроваджено інші строки набуття чинності відповідними законами.

Через десять днів з дня їх офіційного опри­люднення, якщо інше не передбачено самими актами, але не раніше дня їх опублікування в офіційному друкованому виданні (п. 4 Ука­зу Президента України від 10 червня 1997 р. № 503/97 «Про порядок офіційного оприлюд­нення нормативно-правових актів та набрання ними чинності»)

З дня їх офіційного опублікування, якщо інше не передбачено самими постановами, але не раніше дня їх опублікування (ч. 1 ст. 52 Закону України «Про Кабінет Міністрів Украї­ни»)

Набирають чинності з моменту їх доведення в установленому порядку до виконавців, якщо цими постановами не встановлено пізніший термін набрання ними чинності (абз. 2 ч. 1 ст. 52 Закону України «Про Кабінет Міністрів України»)

З моменту їх прийняття, якщо цими розпо­рядженнями не встановлено пізніший термін на­брання ними чинності (ч. 2 ст. 52 Закону Украї­ни «Про Кабінет Міністрів України»)

Нормативні акти, які видаються мініс­терствами, іншими органами виконавчої влади, органами гос­подарського управ­ління та контролю і які зачіпають права, свободи й законні ін­тереси громадян або мають міжвідомчий характер

Підзаконні норма­тивні акти з питань митної справи

Акти Верховної Ради України,

Президента України, Кабінету Міністрів України, які не мають загального значення чи норма­тивного характеру та акти з обмежу­вальними грифами

Акти Верховної

Ради України і Президента України про призначення відповідно до зако­нодавства на посади і звільнення з посад

Через десять днів після їх реєстрації, якщо в них не встановлено пізнішого строку набуття ними чинності (п. 3 Указу Президента України від 3 жовтня 1992 р.

Через сорок п’ять днів з дня їх офіційного опублікування, якщо інше не передбачено са­мим актом, але не раніше дня їх офіційного опублікування. У разі, якщо такі нормативні акти не будуть офіційно опубліковані, вони не на­бирають чинності (ст. 9 Митного кодексу України)

Можуть не публікуватися за рішенням відпо­відного органу. Оприлюднюються шляхом надіслання відповідним державним органам та органам місцевого самоврядування і доведен­ня ними до відома підприємств, установ, орга­нізацій та осіб, на яких поширюється їх чинність. Неопубліковані акти Верховної Ради України і Президента України набирають чинності з моменту одержання їх державними органа­ми або органами місцевого самоврядування, якщо органом, що їх видав, не встановлено ін­ший строк набрання ними чинності (п. 7 Ука­зу Президента України від 10 червня 1997 р. № 503/97 «Про порядок офіційного оприлюд­нення нормативно-правових актів та набрання ними чинності»)

Набирають чинності з моменту їх прийняття (п. 7 Указу Президента України «Про порядок офіційного оприлюднення нормативно-пра­вових актів та набрання ними чинності» від 10 червня 1997 р. № 503/97)

Припинення дії юридичних (нормативних) актів, що є джерелами ад­міністративного права, пов'язується з такими обставинами:

• із закінченням строку дії, на який було прийнято юридичний (нор­мативний) акт;

• із перебігом подій (обставин тощо), з існуванням яких офіційно була пов'язана чинність акта;

• з прямим скасуванням юридичного (нормативного) акта уповнова­женим на це суб'єктом;

• з фактичною заміною юридичного (нормативного) акта іншим юридичним (нормативним) актом, який регулює ті самі суспільні від­носини;

• з офіційним визнанням (у межах встановленої процедури) юри­дичного (нормативного) акта неконституційним, неправовим або не­законним.

Припинення дії юридичних (нормативних) актів необхідно відрізняти від зупинення їх чинності, що має тимчасовий характер та зумовлю­ється певними обставинами. Нормативний акт у такому випадку за­лишається чинним¹. Дія юридичного (нормативного) акта може бути зупинена на деякий строк або до настання певних подій (обставин). Рішення про зупинення дії юридичного (нормативного) акта має прий­матися у вигляді окремого документу (рішення), в якому мають визна­чатися також умови відновлення (поновлення) його дії (чинності).

Юридичний (нормативний) акт, як правило, поширює свою дію на ті правовідносини, що виникли після його прийняття. Закон зворотної сили не має. Проте з цього правила є певні винятки:

• коли у самому юридичному (нормативному) акті зазначено, що його положення поширюються на суспільні відносини, які виникли до його прийняття;

• коли юридичний (нормативний) акт пом'якшує юридичну відпові­дальність;

• коли юридичний (нормативний) акт скасовує юридичну відпові­дальність^{[142] [143].}

4.7.2.