<<
>>

Поняття націоналізму і патріотизму, шовінізму і ксенофобії, інтернаціоналізму і космополітизму

Ідеологією національно-визвольних рухів виступає націоналізм. На­ціоналізм існує на психологічному (побутовому) та ідеологічному рівні. Його можна розглядати як любов до своєї нації, прагнення до розвитку й утвердження її мови, культури, політичного та економічного суверенітету.

У цьому розумінні, як форма розумного колективного егоїзму, він майже збігається з патріотизмом, тобто любов’ю до власної держави, - особливо в моноетнічних країнах. Але націоналізм завжди має потенційну небезпеку переходу до етноцентризму, тобто поділу на «своїх» та «чужих», тієї чи іншої форми переваги, навіть презирства і ненависті до інших націй. Такі крайні, агресивні форми націоналізму називають шовінізмом (різновиди - расизм, антисемітизм). Якщо шовінізм припускає надмірний патріотизм і надмірну національну самооцінку, то ксенофобія (буквально - страх перед чужинцями) полягає передусім у негативному ставленні до зовнішніх груп, почуттях ненависті та зневаги до іноземців.

У 2001 р. у Дурбані (Південно-Африканська Республіка) пройшла Всесвітня конференція з боротьби проти расизму, расової дискримінації, ксенофобії і пов’язаної з ними нетерпимості, яка прийняла Декларацію про ліквідацію всіх форм расової дискримінації, висловивши стурбованість тим, що сучасні форми і прояви расизму й ксенофобії намагаються повернути собі політичне, моральне і навіть юридичне визнання, зокрема у платформах деяких політичних партій і через поши­рення за допомогою сучасних комунікаційних технологій ідей, які ґрунтуються на расовій зверхності. Окремо звернена увага на наслідки глобалізації у вигляді роз­ширення масштабів міжрегіональної і внутрішньорегіональної міграції, що прово­кує небезпечні прояви ксенофобії відносно негромадян, особливо мігрантів, біжен­ців і осіб, які шукають притулку.

У протиставленні до шовінізму і ксенофобії інтернаціоналізм, безу­мовно, має позитивний зміст як повага до інших націй, прагнення до рів­ноправності націй, до спільного розв’язання загальних проблем, не відки- даючи при цьому любові до власної нації. Але, за браком патріотизму, ін­тернаціоналізм може перетворюватись у космополітизм, тобто прагнення бути «громадянином світу», відкидання національної батьківщини за принципом «иЬі bene, іЬі patria» - «де добре, там і вітчизна». Тут доречно прислухатись до М. Бердяева, який вважав, що національність є індивідуа­льним буттям, поза яким неможливе існування людства, тому той, хто не любить власного народу, не може любити людства.

Український націоналізм є у своїй основі ідеологією національної державницької самосвідомості, що не виключає прояву в ньому шовіністи­чних тенденцій, які у певних лідерів та напрямів можуть переважати. Зок­рема, гасло «Україна для українців», започатковане ще в 1900 р. М. Міхновським, яке зараз знаходиться на озброєнні деяких націоналістич­них партій та угруповань, є по суті шовіністичним, оскільки провокує не­терпимість до будь-яких інших національностей, що мешкають в Україні.

<< | >>
Источник: Алієв Г.Є.. Політологія Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів. – Полтава: АСМІ,2007. – 280 с.. 2007

Еще по теме Поняття націоналізму і патріотизму, шовінізму і ксенофобії, інтернаціоналізму і космополітизму:

  1. Націоналізм, його основні форми і різновиди
  2. 4.1.3 Соціальні статуси: поняття та види (офіційний та неофіційний, приписаний та здобутий). Соціальні ролі: поняття та види (активні та пасивні, явні та латентні). Структура ролі за В. Ядовим (когнітивна, афективна, конативна складові). Маргінальність соціальних ролей.
  3. Гра, навчання, праця як види діяльності.Професійна діяльність: поняття та етапи професіоналізації (професійне самовизначення, професійне навчання, професійна адаптація, професійне становлення, професійна реалізація, завершення професійної діяльності). Мотивація та стимулювання професійної діяльності (за ієрархією потреб А. Маслоу). Професійне вигорання. Поняття професійних криз.
  4. 3. Поняття та критерії політології
  5. Поняття політичної влади.
  6. Поняття політичного режиму
  7. 10.1 Поняття та сутність громадянського суспільства
  8. Поняття великої соціальної групи. Класифікація великих соціальних груп (соціально-класові, соціально-демографічні, соціально- етнічні, соціально-професійні та соціально-територіальні). Натовп як велика стихійна гцупа. Основні характеристики та типологія натовпу, соціально-психологічні особливості окремих його різновидів. Етнічні групи. Форми існування етносів та основні етнічні процеси. Поняття етнічної ідентичності та свідомості.
  9. § 1. Поняття господарського права
  10. § 1. Поняття сімейних правовідносин
  11. Поняття політики та її функції
  12. Поняття політичної ідеології
  13. Поняття виборчих технологій
  14. Політичний режим, поняття, типи
  15. $ 5. Співучасть у кримінальному правопорушенні: поняття та ознаки
  16. § 4. Поняття і правова природа шлюбного договору
  17. § 2. Поняття та значення всиновлення
  18. § 2. Держава: поняття та її ознаки