Анархізм

Анархізм (із грец. άναρχία - безвладдя) - соціально-політична докт­рина, яка закликає до повної відмови від усіх форм державного, правового та інституціонального управління суспільством.

• головною причиною соціальної несправедливості визнається іс­нування держави та її політико-правових інститутів; держава і право розумі­ються як повністю відчужені й навіть протилежні громадянському суспільс­тву інститути;

• відкидається будь-яка форма організації суспільства «зверху- донизу» і проголошується негативне ставлення до всіх типів державного устрою; умовою свободи особистості визнається відсутність будь-яких форм влади й державного примусу;

• обґрунтовується ідея самоуправління і самоорганізації виробни­чих та територіальних громад, як максимум - їх федеративного об’єднання;

• відкидається приватна власність («власність - це злодійство», стверджував П.-Ж. Прудон) і пропонуються різні форми колективної власно­сті.

Різні напрями анархізму вдаються до різноманітних форм політич­ної діяльності - від насильства й терору до пацифізму («толстовство»). Популярним на початку ХХ ст. був анархо-синдикалізм (Ж. Сорель) - течія в робітничому русі, яка відкидає політичну боротьбу і вважає вищою фор­мою організації робітничого класу не політичні партії, а профспілки (син­дикати - фр. syndιcat, від грец. σύνδικος - спільний, діючий разом), які по­винні взяти під свій контроль та управління засоби виробництва.