Проблеми екобезпеки |

«Загальне визначення терміну «безпека» у традиційному розумінні, з огляду на політичні та воєнні загрози національному суверенітету, має бути розширеним, враховуючи вплив навколишнього середовища на місце­вому, національному, регіональному та глобальному рівнях»

Світова комісія з питань довкілля та розвитку

Безпека традиційно визначалась як індивідуальна або колективна за­хищеність, що досягається шляхом захисту територіальної цілісності, полі­тичного суверенітету та національних інтересів.

Навіть якщо причини конфлікту та небезпеки часто є складними, мо­жна довести, що погіршення стану навколишнього середовища та вичер­пання ресурсів є джерелом напруженості у багатьох регіонах світу. Погір­шення стану земель, зміни клімату, зниження якості та кількості водних ресурсів, а також процесу управління та розподілу природних ресурсів (нафти, мінералів, лісів тощо) є чинниками, що можуть безпосереньо сто­суватися причин виникнення конфлікту або призвести до загострення ін­ших чинників, таких як бідність, міграція, інфекційні захворювання, низь­ка якість управління та зниження темпів розвитку економіки.

Стурбованість щодо стану навколишнього середовища зростає, тому необхідно поєднання діяльності у сфері захисту довкілля із заходами без­пеки була та залишається пріоритетною. Внаслідок зростання антропоген­ного навантаження на природне середовище відбувається глобальна дегра­дація біосфери. Виходячи зі складної екологічної ситуації міжнародна спі­льнота приділяє велику увагу проблемам контролю забруднення довкілля, впровадженню запобіжних природоохоронних заходів, ефективному вико­ристанню природних ресурсів. Зосередження зусиль світового співтовари­ства на цих проблемах, як складової стійкого розвитку, знайшла своє відо-

В.П.

Обмеженість ресурсів, що відновлюються, а також транснаціональний характер екологічних проблем стали поштовхом до активізації ролі міжна­родної спільноти у галузі започаткування проектів з питань навколишнього середовища.

Реалізація стратегії стійкого розвитку в Україні потребує створення системи управління природоохоронною діяльністю й екологічною безпе­кою на рівні світових екологічних стандартів (серії ISO 900, 14000, 14001 тощо), чинного екологічного законодавства, екологічної політики та пла­нування, аудиту існуючих державних стандартів, нормативів та норм щодо вмісту шкідливих речовин тощо. Детальніше про ці проблеми можна діз­натися з підручника «Екологічна безпека та охорона навколишнього сере­довища» [10].

У системі екологічної безпеки чільне місце займає біологічна безпека. Це і проблеми збереження видового та екосистемного різноманіття, про­блеми розповсюдження і використання генетично модифікованих організ­мів та низка інших.

Чільне місце в низці проблем антропогенно трансформованих екосис­тем, їх відновлення та подальшого раціонального використання посідають проблеми, пов’язані з військовим сектором.

12.5.