<<
>>

Євроатлантична інтеграція і екобезпека

На сьогодні взаємозв’язок проблем захисту довкілля та безпеки є без­умовною складовою сталого розвитку нашої держави. Такий взаємозв’язок обумовлює необхідність співпраці організацій, що опікуються проблемами безпеки, з усіма країнами Європи та світу.

В цьому контексті Україна, чіт­ко визначивши свій курс на європейську та євроатлантичну інтеграцію, ак­тивно співпрацює з НАТО.

У березні 1992 р. Україна стала членом Ради Північноатлантичного співробітництва (РПАС). У 1997 р. Україна стає співзасновницею та учас­ником наступниці РПАС - Ради євроатлантичного партнерства (РЄАП), яка на сьогодні налічує 26 держав-членів НАТО та 20 країн-партнерів.

Україна пройшла шлях від Хартії про особливе партнерство, підпи­саної 09.07.1997 р. в Мадриді, через План дій, схвалений 22.11.2002 р. у Празі, в рамках якого реалізується щорічний Цільовий план Україна — НАТО, до Інтенсифікованого діалогу з НАТО з питань набуття членс­тва та відповідних реформ, який було започатковано 21.04.2005 р. у Ві­льнюсі. Процес Інтенсифікованого діалогу, започаткований на виконання рішень Мадридського самміту НАТО 1997 р., пропонується країнам, що висловили зацікавленість стати членами Альянсу, і є першим етапом офі­ційного процесу підготовки країн-аспірантів до членства в НАТО.

На цей час забезпечено реалізацію вже п’яти Цільових планів (2003­2007 рр.). Цільовий план-2007 (затверджений Указом Президента України № 535 від 18.06.07) містив 278 заходів. У цілому із 278 заходів Цільового плану-2007 виконано повністю - 204, виконано частково - 57, не виконано - 12 заходів. Термін виконання 5 заходів перенесено на поточний рік. Та­ким чином, за звітний період виконано повністю 73,3% заходів Цільового плану-2007.

З урахуванням досвіду, отриманого в минулому та попередніх роках, Уряд України спрямовував зусилля виконавчої влади у 2008 році на забез­печення належного виконання заходів Цільового плану-2008 та на більш тісну співпрацю з Організацією Північноатлантичного договору з метою реалізації євроатлантичних прагнень нашої держави.

З квітня 1999 р., згідно з положеннями Хартії, формат відносин пере­ведено у площину спільного форуму — Комісії Україна-НАТО (КУН). Поряд з цим консультативним механізмом співробітництва, Україна вико­ристовує також й такі механізми, як спільні робочі групи Україна-НАТО з питань воєнної реформи, озброєння, економічної безпеки, планування на випадок надзвичайних ситуацій, з питань науки і захисту довкілля, а та­кож регулярні засідання Україна-НАТО на рівні політичного, політико- військового керівного, військового, економічного та спеціального коміте­тів.

Мінприроди співпрацює з Міністерством освіти та науки України у рамках Спільної робочої групи Україна - НАТО з питань науки та до­вкілля.

VIII засідання Спільної робочої групи Україна - НАТО з питань науки та довкілля відбулось 24 жовтня 2008 р. в приміщенні МОН України.

Міністерство охорони навколишнього природного середовища Украї­ни бере участь в реалізації заходів, передбачених Цільовим планом Украї­на - НАТО на 2008 рік в рамках Плану дій Україна - НАТО. На сьогодні Мінприроди погоджено проект Цільового плану Україна - НАТО на 2009 рік.

Крім того, співробітництво України з Північноатлантичним Альянсом відбувається в рамках Індивідуальної програми партнерства між Укра­їною та НАТО (ІПП). Дана програма складається із заходів міжнародного співробітництва, запропонованих державами-членами та країнами- партнерами Альянсу в форматі Робочого плану євроатлантичного партнер­ства.

Робочий план євроатлантичного партнерства містить широкий перелік навчальних курсів, семінарів, конференцій, симпозіумів, робочих зустрі­чей, засідань комітетів НАТО.

Мінприроди в межах компетенції бере активну участь у співробітниц­тві з НАТО в рамках ПІП.

Іншим виміром співробітництва Міністерства охорони навколишнього природного середовища України та НАТО є участь України в Ініціативі „Навколишнє середовище та безпека” (ENVSEC), яка була створена на основі Меморандуму про взаєморозуміння між ЮНЕП, ПРООН та ОБСЄ від 14 листопада 2003 року.

У 2006 році членами ENVSEC також стали ЄЕК ООН та Регіональний центр з питань довкілля для Центральної та Східної Європи. НАТО є асоційованим членом Ініціативи з 2004 року.

Головною метою ініціативи є допомога країнам у визначенні та розв’язанні проблем стабільності та безпеки, які виникають у зв’язку з пи­таннями навколишнього середовища. Іншою метою є поліпшення загаль­ного взаєморозуміння шляхом зміцнення діалогу і співробітництва з еко­логічних питань.

26 лютого 2008 року у Мінприроди пройшов семінар «Довкілля Укра­їни: проблеми, політика, дії», на якому офіційно презентували звіт «До­вкілля та безпека. Перетворення ризику у співробітництво Білорусь - Мол­дова - Україна». У заході взяли участь керівники обласних управлінь охо­рони навколишнього природного середовища, представники Європейської Економічної Комісії Організації Об’єднаних Націй (ЄЕК ООН), Програми з навколишнього середовища Організації Об’єднаних Націй (ЮНЕП), Ор­ганізації з безпеки та співробітництва у Європі (ОБСЄ), Програми розвит­ку Організації Об’єднаних Націй (ПРООН), інших міжнародних організа­цій та неурядових організацій.

У звіті Ініціативи з питань довкілля та безпеки (ENVSEC) підкреслено важливість використання взаємозв’язків між проблемами довкілля та без­пеки як для охорони довкілля, так і для посилення стабільності та добросу­сідських відносин. Оцінка ENVSEC включає систематичний аналіз про­блем взаємозв’язків між довкіллям та безпекою у Білорусі, Молдові та Україні, містить огляд викликів у сфері управління транскордонними во­дами та екосистемами, у сфері поводження з небезпечними відходами та мінімізації наслідків військової діяльності у минулому, у сфері викорис­тання енергетичних ресурсів та затяжного конфлікту у Придністров’ї. У звіті також окреслені заходи, запропоновані країнами та партнерами ENVSEC для подальшого аналізу та зниження ризику. Реалізація певних заходів вже розпочалася. Звіт був підготовлений за тісної співпраці між експертами та установами України, Молдови, Білорусі із залученням до­помоги партнерів ENVSEC.

12.7.

<< | >>
Источник: Екологія. Навчальний посібник. Видання 3-тє, перероблене і доповне­не. - К,2012. - 390 с.. 2012

Еще по теме Євроатлантична інтеграція і екобезпека:

  1. Проблеми екобезпеки |
  2. Міжнародне співробітництво та інтеграція в галузі охорони навколишнього середовища і раціонального природокористування
  3. Державна система управління у сфері охорони довкілля, використання природних ресурсів і екобезпеки
  4. Зміни природного ландшафту та проведення інших дій, що супере­чать використанню цих зон за прямим призначенням. 13.6. Роль Національної академії наук України в системі екобезпеки та у вирішенні екологічних проблем
  5. Європейське право та європейська інтеграція
  6. Соціалізація особистості: сутність, етапи (первинна, вторинна), механізм (адаптація, інтеграція). Суб’єкти (сім’я, формальні та неформальні групи однолітків) і агенти (освіта, традиційні ЗМІ та нові медіа: інтернет, соціальні мережі) соціалізації. Поняття ресоціалізації.
  7. вступ
  8. Екологічні ризики
  9. Вивчивши дану тему, Ви повинні знати:
  10. Екологія. Навчальний посібник. Видання 3-тє, перероблене і доповне­не. - К,2012. - 390 с., 2012
  11. ВСТУП
  12. Місто як соціально-екологічна система
  13. Типологія політичних систем
  14. Принципи права Європейського Союзу