Проблеми прісних поверхневих вод, проблеми морів і океанів

Антропогенне річне споживання прісної води близько 4 т.км. і при річному стоці рік світу - 40 т.км, ця величина близька до критичного. Вода є необхідним елементом і умовою технологічних і сільськогосподарських процесів, близько 8% загального споживання затрачається на комунальні потреби.

Вода, що використовується в технологічних процесах, забруднюється багатьма, «не природними», хімічними сполуками, включаючи отрутні. Після очищення ці, уже стічні води, необхідно розбавляти більшим обсягом чистої води, щоб запобігти їхній отруйній дії на водні живі організми. Цей же процес використовується і відносно комунальних стоків. Навіть при дотриманні в стічних водах гранично припустимих концентрацій різних забруднювачів, у природні водні системи попадає величезна маса речовин, що порушують,

процеси їх біорегуляції. З огляду на потрапляння в ці ж водойми багатьох забруднюючих речовин змитих з полів, промислових, сільськогосподарських, міських площ, можна говорити про глобальну проблему порушення самопідтримки й саморегуляції природних систем поверхневих вод. Водні організми вже не здатні переробити всі антропогенні речовини, вони накопичуються й роблять водне середовище непридатним для життя водних організмів і для використання його як питної води й для інших цілей.

Океанську екосистему з її величезною ємністю саморегулюючих систем, навряд чи можна порушити скиданнями антропогенних забруднень, вони практично не змінюють природний хімічний склад океанських вод. Але є три впливи діяльності людини які можуть викликати глобальні проблеми порушення цієї колосальної природної системи. До них відноситься забруднення поверхні океану нафтопродуктами, забруднення й руйнування узбережжя, можливе радіоактивне забруднення.

Нафтове забруднення океану в кількості більше 2 млн.т.

Нафтова плівка покриває більші поверхні води й перешкоджає її газообміну з атмосферою, що, у свою чергу, порушує життєво важливі процеси океанської флори й фауни, причому, у самих продуктивних прибережних районах.

Зруйнована нафтова плівка вже у вигляді крапель виноситься океанськими течіями в льодовитий океан, прилипає до його крижаного покриву й виходить на його поверхню. Це приводить до інтенсивного танення льоду й викликає небажані глобальні зміни клімату.

Забруднення й руйнування узбереж, з огляду на їхню довжину й продуктивність, можна так само вважати глобальною проблемою. Джерелами цих порушень є забруднення річкового стоку, поверхневого стоку з антропогенних територій, комунальні й промислові стоки. Обсяги цих забруднень не можуть переробити біологічні кругообіги прибережного океанського середовища. Їхній надлишок порушує складну взаємодію морських організмів у самих продуктивних прибережних районів морів і океанів. Ці процеси, як і процеси нафтового забруднення, змінюють види ресурсів рибного промислу, їх вартість і створюють глобальні продовольчі проблеми.

Скидання (поховання) радіоактивних відходів на дно океану в спеціальних контейнерах, також можна вважати глобальною екологічною проблемою, з огляду на велику масу відходів, тривалий строк розпаду радіоактивних елементів і недосконалість контейнерів.

ПИТАННЯ ДЛЯ КОНТРОЛЮ ЗНАНЬ

1. Охарактеризуйте причини забруднення поверхневих вод суши, морів і океанів.

4.3.