Види понять та їх логічна характеристика

В атрибутивній логіці розрізняють види понять за такими ознаками:

- за кількістю елементів обсягу;

- за характером елементів обсягу;

- за типом елементів обсягу;

- за наявністю чи відсутністю у змісті поняття ознак, що вказують на відношення з іншими поняттями;

- за наявністю чи відсутністю у змісті поняття ознак, на підставі яких предмети узагальнюють у клас.

За кількістю елементів обсягу поняття бувають порожні і непорожні.

Порожні (пусті, уявні, нульові) поняття - це поняття, обсяг яких не містить жодного елемента. Наприклад, «вічний двигун», «круглий квадрат», «марсіанин».

Порожні хибні поняття - це поняття, які вказують на ознаки міфічних істот. Наприклад, «мавка», «русалка», «кентавр».

Порожні необхідні поняття - це наукові абстракції, без яких жодна наука не може обійтися. Наприклад, «точка», «абсолютний нуль», «абсолютно тверде тіло», «математичний ліміт».

Порожні гіпотетичні поняття - це поняття, які вказують на ознаки предметів, що ще недостатньо вивчені сучасною наукою. Наприклад, «небіологічна форма існування», «паралельний світ», «паранормальне явище», «НЛО».

Непорожні поняття - це поняття, обсяг яких містить хоча б один елемент. Наприклад, «людина», «атом», «столиця сучасної України».

За кількісною характеристикою обсягу непорожні поняття поділяють на одиничні та загальні.

Одиничні поняття - це поняття, обсягом яких є одноеле- ментний клас однорідних предметів. Наприклад, «найвища вершина Карпат», «Сонце», «Місяць», «засновник логіки», «перший космонавт».

Одиничні індивідуальні поняття - це поняття, які вказують на ознаки одного-єдиного предмета. Наприклад, «місто Львів», «ріка Дністер», «найбільше прісноводне озеро світу».

Одиничні збірні поняття - це поняття, які вказують на ознаки одного класу однорідних предметів. Наприклад, «тропічний ліс», «австралійський абориген», «незалежна держава».

Загальні поняття - це поняття, обсягом яких є багато­елементний клас однорідних предметів. Наприклад, «число», «місто», «навчальна дисципліна», «планета».

Реєструючі загальні поняття - це поняття, які вказують на обмежену кількість однорідних предметів одноелементного класу. Наприклад, «європейська держава», «планета Сонячної системи», «вулиця міста Львова».

Нереєструючі загальні поняття - це поняття, які вказують на необмежену кількість однорідних предметів багатоелементного класу. Наприклад, «студент», «закон», «юридична особа».

За характером елементів обсягу поняття поділяють на збірні та незбірні.

Збірні поняття - це поняття, елементами обсягу яких є класи однорідних предметів. Наприклад, «ліс», «сузір’я», «натовп», «бібліотека», «суцвіття», «парламент».

Збірні одиничні поняття - це поняття, які вказують на ознаки одного-єдиного класу однорідних предметів. Наприклад, «сузір 'я Оріона», «11-А клас», «оркестр Національної опери України», «ФК «Динамо» Київ».

Збірні загальні поняття - це поняття, які вказують на ознаки кількох класів однорідних предметів. Наприклад, «сузір’я», «шкільний клас», «оркестр», «футбольний клуб».

Незбірні поняття - це поняття, елементами обсягу яких є окремі предмети. Наприклад, «зірка», «трикутник», «університет».

За типом елементів обсягу поняття поділяють на конкретні та абстрактні.

Конкретні поняття - це поняття, елементом обсягу яких є окремий предмет або цілий клас предметів. Наприклад, «збірник», «рослина», «комп’ютер», «літо», «крадіжка», «сучасник», «держава».

Абстрактні поняття - це поняття, елементом обсягу яких є властивості предметів або відношення між ними. Наприклад, «протяжність», «одночасність», «свобода», «краса», «кохання», «талант».

Іншими словами, конкретне поняття - це поняття, елементом обсягу якого є ознаки з їх носіями, тобто відповідними предметами, а абстрактне поняття - це поняття, елементом обсягу якого є ознака, ізольована від її носія.

За наявністю чи відсутністю у змісті поняття ознак, які вказують на відношення з іншими поняттями, конкретні поняття поділяють на відносні та безвідносні.

Відносні поняття - це поняття, у змісті яких наявні ознаки, які вказують на відношення з іншими поняттями. Наприклад, «батьки» - «діти», «викладач» - «студент», «начальник» - «підлеглий», «боржник» - «кредитор», «північ» - «південь», «добро» - «зло».

Безвідносні поняття - це поняття, у змісті яких відсутні ознаки, які вказують на відношення з іншими поняттями. Наприклад, «країна», «сніг», «книга», «геометрична фігура», «норма права».

За наявністю чи відсутністю у змісті поняття ознак, на підставі яких предмети узагальнюють у клас, абстрактні поняття поділяють на позитивні та негативні.

Позитивні поняття - це поняття, у змісті яких вказують на наявність певних ознак предмета. Наприклад, «жадібний», «відповідальний», «красивий», «добрий», «старанний студент», «провідник електричного струму».

Негативні поняття - це поняття, у змісті яких міститься вказівка на відсутність певних ознак у предмета. Наприклад, «.неповнолітній», «аморальний», «бездуховний», «іншомовний», «іногородній».

3.2.3.