Логічні відношення між поняттями
Усі поняття на підставі порівняння їх змісту можна поділити на дві групи - порівнювані та непорівнювані.
Порівнювані поняття - це поняття, які мають спільні родові ознаки. Наприклад, «жито» і «ячмінь», «крокодил» і «змія», «автомобіль» і «літак», «адвокат» і «прокурор», «лекція» і «семінар», «підручник» і «словник».
Непорівнювані поняття - це поняття, які не мають спільних родових ознак. Наприклад, «рослина» і «політика», «трикутник» і «злочин», «електрон» і «кохання», «студент» і «реактор», «мораль» і «автомобіль».
У логічних відношеннях знаходяться тільки порівнювані поняття.
Порівнювані поняття на підставі порівняння їх обсягу поділяють на сумісні та несумісні.
Сумісні поняття - це поняття, обсяг яких збігається повністю або частково. Наприклад, «учень» і «відмінник», «планета Земля» і «населена планета Сонячної системи», «письменник» і «лікар».
Несумісні поняття - це поняття, обсяг яких зовсім не збігається. Наприклад, «трикутник» і «квадрат», «природничінауки» і «гуманітарні науки».
Залежно від характеру збігу обсягів сумісні поняття перебувають у відношенні тотожності, підпорядкування та перетину.
Відношення тотожності (рівнозначності, рівнооб’ємності, еквівалентності) - це відношення, яке існує між поняттями, що мають різний зміст, але їхні обсяги збігаються.
Схема відношення тотожності:
А - «парне число» і
В - «число, яке ділиться на 2»;
А - «Київ» і
В - «сучасна столиця України»;
А - «перша літера українського алфавіту» і
В - «літера «А»».
Відношення підпорядкування (виду і роду, субординації) - це відношення, яке існує між родовим та видовим поняттям, яке включається до обсягу підпорядковуючого поняття, але не вичерпує його.
Схема відношення підпорядкування:
А - вид, підпорядковане поняття,
В - рід, підпорядковуюче поняття.
А - «карась» і
В - «риба»;
А - «історія» і
В - «гуманітарна наука»;
А - «столиця» і
В - «населений пункт».
Відношення підпорядкування не характеризує поняття, які виражають співвідношення частини та цілого, оскільки між такими поняттями відсутній логічний, родовидовий зв’язок, а наявний зв’язок фізичний, онтологічний (від грец. ontos - сутнє).
Схема відношення частини і цілого:
Наприклад, такі пари понять, як «книга» та «сторінка книги», «університет» та «факультет», «ліс» і «дерево», «район міста» та «місто», не знаходяться у відношенні підпорядкування.
Відношення перетину (перехресності, часткового збігу) - це відношення, яке існує між поняттями, обсяг кожного з яких має лише частину спільних елементів.
Схема відношення перетину:
А - «студент» і
В - «спортсмен»-,
А - «камінь» і
В - «коштовність»',
А - «прем ’єр-міністр» і
В - «жінка».
Несумісні поняття можуть знаходитися в трьох відношеннях: співпідпорядкування, протилежності та суперечності.
Відношення співпідпорядкування (супідрядності, координації) - це відношення, яке існує між поняттями, що є різними видами одного роду, які між собою не перетинаються.
Схема відношення співпідпорядкування:
А - «сосна»,
В - «береза»,
C - «дерево»-,
А - «срібло»,
В - «золото»,
C - «хімічний елемент»',
А - «інститут»,
В - «університет»,
C - «вищий навчальний заклад».
На підставі відношення співпідпорядкування можна більш чітко визначити обсяг поняття: обсяг поняття - це сукупність окремих видових понять, які мають спільне родове поняття в якості головної ознаки.
Відношення протилежності (супротивності, контрарності) - це відношення, яке існує між видовими поняттями у межах одного роду, зміст кожного з яких взаємно виключається. Між протилежними поняттями можливе третє.
Схема відношення протилежності:
А - «білий» і
C - «чорний»',
А - «гарний» і
C - «потворний»',
А - «високий»,
В - «середній»,
C - «низький».
Відношення суперечності (протиріччя, контрадикторності) - це відношення, що існує між такими видовими поняттями, зміст яких заперечує один одного, а сума їхніх обсягів повністю вичерпує обсяг родового поняття.
Схема відношення суперечності:
А - «справедливість» і не-А - «несправедливість»;
А - «законний» і
не-А - «незаконний»;
А - «повнолітній» і не-А - «неповнолітній».