9.3 Підстави та механізм реалізації процедури примусового видворення іноземців та осіб без громадянства з території України.
На думку деяких авторів, прийняття акту про недоцільність та небажаність перебування в Україні тієї чи іншої особи - це ще не видворення, оскільки при цьому відсутній елемент примусу.
Видворення, на їх думку, має починатися з моменту, коли іноземний громадянин або ОБГ ухиляється від виконання цього рішення, що обумовлює потребу у примусовому порядку доставити таку особу до кордону і переправити за кордон.Тому пропонуємо розглянути інститут примусового видворення іноземців з території України. Так відповідно до ст. 30 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства" центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції (ДМС України), органи охорони державного кордону (АДПСУ) або органи Служби безпеки України можуть виключно на підставі постанови адміністративного суду примусово видворити іноземця або ОБГ з території України, у таких випадках:
- іноземець або ОБГ не виконали в установлений строк без поважних причин рішення про примусове повернення;
- є обґрунтовані підстави вважати, що іноземець або ОБГ будуть ухилятися від виконання рішення про примусове повернення.
Досліджуючи правову природа інституту примусового видворення слід звернуту увагу на наступне. Законодавець чітко визначив, що рішення про примусове видворення приймається виключно постановою адміністративного суду, на підставі звернення уповноваженого суб’єкта з адміністративним позовом.
За своєю правовою природою примусове видворення є заходом припинення протиправної поведінки особи. Так, відповідно до ч. 3 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАСУ) юрисдикція адміністративних судів не поширюється на публічно-правові справи про накладення адміністративних стягнень. Тобто, за своїм призначеним та спеціалізацією адміністративні суди в Україні не розглядають справи про адміністративні правопорушення та не накладають адміністративні стягнення.
Так само, воно не може бути віднесено до заходів запобігання, бо має вторинне застосовування, вже після прийняття рішення про примусове повернення особи.Примусове видворення - процедури примусового залишення території України іноземцями та ОБГ, на підставі постанови адміністративного суду, що супроводжується поміщенням особи до пункту тимчасового перебування іноземців та ОБГ.
Аналізуючи підстави примусового видворення, слід зазначити, що законодавець визначив дві особливі умови для прийняття постанови про примусове видворення іноземців та осіб без громадянства з території України: по-перше - якщо особа, відносно якої прийнято рішення про примусове повернення, без поважних причин не залишила територію України у встановлений термін та по-друге, якщо є обґрунтовані підстави вважати, що особа буде умисно ухилятись від виконання рішення, про її примусове повернення. Слід зазначити, що дана обставина не розповсюджуються на випадки затримання іноземців або осіб без громадянства за незаконне перетинання державного кордону України поза пунктами пропуску через державний кордон України та їх передачі прикордонним органам суміжної держави.
Проблемним питанням виступає критерії віднесення причин, з яких особа не змогла своєчасно залишити територію України до категорії "поважних". Законодавець не розкриває чіткого та вичерпаного переліку поважних причин не повернення особи, залишаючи дане питання на суб’єктивне розуміння "поважності" адміністративному суду.
Іншим проблемним питанням є з'ясування намірів особи не виконувати рішення про примусове повернення. Слід зауважити, що дана обставина може виступати "болючим" фактором порушення прав та свобод іноземців та осіб без громадянства на території України, з органів державної влади. Справа в тому, що приймаючи рішення про застосування процедури примусового видворення, адміністративний суд своєю постановою, приймає рішення про наявність у особи, неправомірних думок та неправомірного умислу, спрямованого на не залишення території України.
Знов таки, законодавцем взагалі не конкретизовані обставини, за наявності яких суд може встановити, що наявні обґрунтовані підстави вважати, особу такою, що буде ухилятися від виконання рішення про примусове повернення та відразу прийняти постанову про примусове видворення з території України.На нашу думку, підставами, що можуть свідчити, про наявність у особи наміру не виконувати рішення про примусове повернення можуть виступати:
- відсутність визначеного місця проживання особи на території України;
- відсутність близьких родичів або приймаючої сторони на території України;
- ведення бродячого способу життя;
зловживання
особою
алкогольними
напоями
або
наркозалежність;
- уникнення контактів з працівниками влади та ОВС;
- застосування відносно особи в минулому процедури примусового повернення або примусового видворення;
- нелегальне перебування на території України значний час (наприклад більше одного року);
- особиста заява особи, про небажання залишати територію України;
- свідчення сторонніх осіб, що прямо вказують на приготування до ухилення від виїзду (пошук відповідного житла, речей тощо).
При цьому необхідно враховувати, що відповідно до ч. 8 ст. 30 ЗУ "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства" постанова про примусове видворення не приймається відносно осіб які звернулись з заявою про набуття статусу біженця або особи, що потребує допоміжного захисту, до моменту розгляду її заяви та прийняття відповідного рішення.
Адміністративний позов про примусове видворення іноземця або особи без громадянства з території України, подається до окружного адміністративного суду за місцем знаходження позивача суб’єкта владних повноважень - відповідного органу ДПС України, АДПСУ, СБУ.
Загальний термін розгляду справ про примусове видворення становить один місяць, при чому передбачена обов’язком участь всіх сторін справи. Судові рішення у частині затримання іноземців та осіб без громадянства підлягають негайному виконанню.
Постанова адміністративного суду є єдиною підставою для затримання іноземця або ОБГ та їх подальше поміщення до пункту тимчасового перебування, про що протягом 24-х годин повідомляється прокурор.
Пункт тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні (далі - ПТП), є державною установою, що призначена для тимчасового утримання іноземців та осіб без громадянства, які затримані за незаконне перебування на території України і підлягають видворенню за її межі у примусовому порядку на підставі постанови адміністративного суду.
На Україні існує два пункти тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства у Волинський та Чернігівській областях. Відповідно до постанови КМУ "Про передачу цілісних майнових комплексів пунктів тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, до сфери управління Державної міграційної служби" від 27.04.2011 р. цілісні майнові комплекси пунктів тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні були передані до сфери управління Державної міграційної служби України. До речі, за результатами проведення моніторингу представниками Єврокомісії який відбувся в 2009 році, ПТП у Чернігівській області увійшов до п’ятірки кращих установ даного типу розташованих в Європі.
Основними завданнями пункту перебування є:
- забезпечення тимчасового утримання іноземців до завершення підготовки їх примусового видворення;
- створення належних умов для проживання іноземців у пункті перебування: забезпечення відповідно до встановлених норм житлом, постільною білизною, інвентарем та столовим посудом, триразовим харчуванням, комунально-побутовим та медичним обслуговуванням;
- сприяння органам внутрішніх справ, охорони державного кордону та Служби безпеки у виконанні покладених на них завдань щодо встановлення осіб, поміщених до пункту перебування, та оформлення їм паспортних документів, уточнення обставин порушення іноземцями законодавства України, вишукування коштів для їх адміністративного видворення, супроводження до пунктів пропуску через державний кордон під час здійснення примусового видворення тощо;
- сприяння іноземцям в установленні контактів з родичами, земляками, гуманітарними організаціями, якщо такі контакти спрямовані на вирішення питання про повернення їх на батьківщину чи поліпшення умов проживання у пункті перебування;
- проведення роз'яснювальної та профілактичної роботи щодо відповідальності, передбаченої законодавством України за незаконне перебування на її території.
Іноземці, доставлені до ПТП, реєструються в журналі реєстрації іноземців, поміщених до ПТП, дактилоскопіюються, а в разі відсутності на них документів, що посвідчують особу, фотографуються, а в разі потреби забезпечується взяття інших біометричних даних осіб відповідно до закону. Доставлені до ПТП іноземці підлягають обов'язковому медичному огляду.
Перед поміщенням до ПТП іноземці підлягають особистому огляду в установленому законодавством порядку. Особистий огляд проводиться працівником ПТП у спеціально обладнаній кімнаті в присутності двох понятих однієї статі із затриманим. При цьому в кімнаті не повинні перебувати особи протилежної статі та інші затримані. Огляд не повинен проводитися з приниженням людської гідності. Огляд включає в себе: огляд тіла іноземця, його одягу, натільної білизни, головного убору, взуття та інших речей і предметів, що наявні при ньому.
Основними вимогами режиму тримання іноземців у ПТП є їх роздільне розміщення за статевими, віковими, а в разі потреби - за релігійними, етнічними та іншими відмінностями, дотримання іноземцями встановлених правил поведінки та розпорядку дня, забезпечення їх належними умовами проживання, медичним обслуговуванням, харчуванням, можливістю реалізації встановлених чинним законодавством прав та свобод тощо.
У пункті перебування чоловіки утримуються окремо від жінок, матері із своїми дітьми. Утримувані в ПТП особи жіночої статі проживають у кімнатах, харчуються і проводять вільний час окремо від утримуваних осіб чоловічої статі. Сім'ї поселяються в окремі житлові приміщення. Якщо немає можливості розмістити сім'ю окремо, діти повинні залишатися разом з матерями. Якщо в дитини є тільки батько, вони повинні розміщуватися разом в окремій кімнаті.
З дітьми іноземців можуть проводитися організовані адміністрацією ПТП навчання за спеціальними освітніми програмами, які враховують їх особливі культурні та етнічні потреби.
Іноземці та особи без громадянства, що поміщені до пункту тимчасового перебування мають право:
- на ознайомлення зі своїми правами та обов'язками під час перебування в ПТП;
- на медичне обслуговування та санітарно-епідемічне забезпечення;
- на восьмигодинний сон у нічний час;
- носити власний одяг, надсилати та отримувати листи;
- на спілкування та побачення із членами своєї сім'ї;
- зустрічатися з правозахисниками, адвокатами, представниками дипломатичних представництв або консульських установ країни свого походження, міжнародних організацій, органів міграційної служби України, громадських та міжнародних правозахисних організацій;
- користуватися власними засобами зв'язку, не обладнаними пристроями для здійснення фото- та відеозйомки;
- користуватися телефонним апаратом, установленим на території ПТП, та здійснювати міські, міжміські та міжнародні телефонні розмови;
- отримувати продуктові та речові передачі, посилки і грошові перекази;
- відправляти релігійні обряди, користуватися релігійною літературою та властивими їх віруванню предметами релігійного культу, виготовленими з малоцінних матеріалів, якщо це не загрожує безпеці ПТП, а також не обмежує прав інших осіб, запрошувати священнослужителів;
- отримувати безкоштовні послуги перукаря та одноразову безпечну бритву (після використання бритва повертається працівникові ПТП);
- перебувати у вільний час, визначений розпорядком дня ПТП, поза межами житлового корпусу в дозволених на території ПТП місцях;
- переглядати телевізійні передачі та прослуховувати радіопередачі;
- грати в настільні ігри та займатися іншими не забороненими видами діяльності;
- користуватися літературою, газетами, журналами та іншими друкованими виданнями;
- користуватися власними аудіопрогравачами, радіоприймачами, телевізорами в установлений розпорядком дня час, не заважаючи при цьому іншим;
- тримати в кімнаті для проживання цінні предмети, папери, банківські магнітні картки, гроші, документи тощо;
- звертатися зі скаргами, заявами та листами до державних органів і службових осіб у порядку, установленому законодавством;
- мати при собі кошти та купувати продукти харчування, предмети першої необхідності та інше в магазині на території ПТП, а також через торгівельну мережу на замовлення.
Іноземці та особи без громадянства, які поміщені до ПТП, користуються правом вільного пересування в межах пункту тимчасового перебування, а за наявності письмового дозволу адміністрації можуть пересуватися без нагляду поза його межами, але в межах території відповідної адміністративно-територіальної одиниці.
На осіб, що поміщені до ПТП розповсюджуються Правила внутрішнього розпорядку, що встановлюються адміністрацією ПТП. На території ПТП дії пропускний режим.
Працівники міліції під час охорони іноземців мають право застосовувати фізичну силу та спеціальні засоби тільки у випадках і в порядку, передбачених Законом України "Про міліцію" та чинним законодавством України.
Дії працівників пункту тимчасового перебування щодо охорони іноземців не можуть поєднуватися з тортурами та катуваннями або іншими формами нелюдського поводження, діями та бездіяльністю, що завдають фізичних чи моральних страждань або принижують людську гідність. Ніякі обставини не можуть бути виправданням для застосування тортур, катувань чи інших жорстоких дій, що принижують гідність людини.
Іноземці та особи без громадянства можуть перебувати у пунктах тимчасового перебування протягом строку, необхідного для виконання рішення суду про примусове видворення, але не більш як дванадцять місяців.
У виняткових випадках, за наявності поважних причин (хвороба, офіційне повідомлення про конкретний строк надходження паспортних документів чи коштів для повернення тощо) строк перебування осіб може бути продовжено на період існування зазначених обставин.
Іноземець або особа без громадянства, підлягає звільненню з пункту тимчасового перебування, у разі:
- скасування постанови адміністративного суду про затримання іноземця або особи без громадянства;
- подання заяви про надання статусу біженця або особи, що потребує додаткового захисту (в цьому разі особи можуть бути направлені до пунктів тимчасового розміщення біженців);
- при оформленні документів для вирішення питання щодо надання йому статусу біженця або особи, що потребує додаткового захисту;
- надання статусу біженця або визнання особою, яка потребує додаткового захисту;
- легалізації іноземця в інший передбачений законодавством спосіб - після отримання документів, що підтверджують здійснення такої легалізації;
- подання заінтересованим органом, за направленням якого особа поміщалась до ПТП, відповідного повідомлення про закінчення підготовчих заходів для примусового видворення особи з території України (в цьому разі складається акт приймання-передавання особи);
- подання заінтересованим органом, за направленням якого особа поміщалась до ПТП, відповідного повідомлення про використання протягом усього періоду тримання всіх передбачених законодавством можливостей для примусового видворення та з інших об'єктивних причин (відсутність паспортних документів, відмова держави походження іноземця приймати його тощо), які не дали позитивного результату і особу іноземця не вдалося встановити. В цьому разі іноземці та ОБГ вибувають з пункту перебування та відбувають до визначеного місця тимчасового проживання. В цьому разі особі, видається документ, що засвідчує факт перебування у такому пункті. У цьому документі визначається маршрут прямування до певного місця тимчасового проживання.
Виконання рішення про примусове видворення та контроль за правильним та своєчасним виконанням процедури примусового видворення особи з території України покладається на заінтересований орган, що буї ініціатором звернення до адміністративного суду з відповідним позовом.
З цією метою службові особи органу охорони державного кордону або центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, здійснюють супровід такого іноземця або особи без громадянства.
Відповідно до ст. 31 ЗУ "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства" забороняється колективне примусове видворення іноземців та осіб без громадянства.
Крім того, іноземець або особа без громадянства не можуть бути примусово повернуті чи примусово видворені або видані чи передані до країн:
- де їх життю або свободі загрожуватиме небезпека за ознаками раси, віросповідання, національності, громадянства (підданства), належності до певної соціальної групи або політичних переконань;
- де їм загрожує смертна кара або страта, катування, жорстоке, нелюдське або таке, що принижує гідність, поводження чи покарання;
- де їх життю або здоров'ю, безпеці або свободі загрожує небезпека внаслідок загальнопоширеного насильства в ситуаціях міжнародного або внутрішнього збройного конфлікту чи систематичного порушення прав людини, або природного чи техногенного лиха, або відсутності медичного лікування чи догляду, який забезпечує життя;
- де їм загрожує видворення або примусове повернення до країн, де можуть виникнути зазначені випадки.
Витрати державних органів пов’язані з проведенням процедури примусового видворення осіб з території України підлягають відшкодуванню іноземцями та особами без громадянства, відносно яких примусове видворення було застосовано.
Крім того, у разі відсутності в іноземця або ОБГ власних коштів, витрати з примусового видворення покладаються на приймаючу сторону.
До кошторису витрат, необхідних для виконання рішення про примусове видворення іноземця та особи без громадянства, включається вартість:
- проїзних квитків для іноземця та особи без громадянства та осіб, які його супроводжують;
- послуг з утримання іноземця та особи без громадянства в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні;
- послуг з ідентифікації особи;
- послуг з оформлення документів та вчинення інших дій, пов'язаних із примусовим видворенням, тощо.
Завдання для самостійної підготовки:
1. Дайте загальну характеристику адміністративної
відповідальності за порушення міграційного законодавства.
2. Визначте правові підстави адміністративної відповідальності за порушення міграційного законодавства.
3. Зазначте суб’єктів адміністративної відповідальності за порушення міграційного законодавства.
4. Розкрийте особливості адміністративної відповідальності іноземців та осіб без громадянства за міграційні правопорушення.
5. Охарактеризуйте види основних міграційних деліктів.
6. Охарактеризуйте підстави і порядок скорочення терміну тимчасового перебування іноземців в Україні.
7. Зазначте правову підставу інституту примусового повернення та примусового видворення іноземців та ОБГ з території України.
8. Розкрийте особливості та порядок примусового повернення іноземців та ОБГ з території України.
9. Розкрийте сутність та призначення інституту заборони
подальшого в'їзду іноземцям та ОБГ на територію України.
10. Зазначте підстави, особливості та порядок процедури
примусового видворення іноземців та ОБГ з території України.
Еще по теме 9.3 Підстави та механізм реалізації процедури примусового видворення іноземців та осіб без громадянства з території України.:
- Правова природа, підстави та особливості прийняття рішення про примусове повернення іноземців та осіб без громадянства.
- § 5.3. Порядок в'їзду та перебування на території України іноземців та осіб без громадянства.
- Тема 14. Застосування Сімейного кодексу України до іноземців та осіб без громадянства. Застосування законів іноземних держав та міжнародних договорів в Україні.
- § 2.4. Правовий статус іноземців та осіб без громадянства, як суб’єктів міграційних процесів.
- Зворотній допуск осіб: поняття, підстави та механізм реалізації.
- § 3.4. Підстави та порядок припинення громадянства України та скасування рішень про набуття громадянства України.
- § 3.3. Порядок та підстави набуття громадянства України.
- Тема 7. Механізм реалізації права на притулок у міграційному законодавстві України.
- § 5.2. Підстави та порядок імміграції в Україну.
- § 3.2. Документи, що підтверджують громадянство України.
- Релігійно-міфологічний світ індоєвропейських племен на території України за доби енеоліту - бронзового вік
- § 4.1. Поняття, зміст та правові підстави еміграції в національному законодавстві України.
- § 5.1. Поняття та правові підстави інституту імміграції в законодавстві України.
- Демократизації політичного життя України, утвердження й розвиток громадянського суспільства, успіх соціально-економічних реформ неможливі без врахування потреб та інтересів кожного громадянина.