Головне завдання функціонального аналізу полягає в тому, щоб визначити сутність та соціальну спрямованість системи цінностей фірми. Знання законів збереження й розвитку тих чи інших об’єктів стає поясненням їх сутності лише при виявленні функції цих законів у рамках відповідних систем.

Згідно з одним із основних положень використаної тут концептуальної схеми, в кожній соціальній системі як найвищий рівень структури існує система цінностей. Ці цінності містять у собі визначення (з погляду її членів) бажаності того чи іншого типу системи на рівні, незалежному від внутрішньої структури чи від диференціації подробиць ситуації.

Якщо, наприклад, аналізуються функції системи цінностей відносно особистості та соціальної системи виробничої фірми, то в термінах стандартних перемінних вони можуть бути однаковими, тобто містити в собі загальний для всіх стандарт “інструментального активізму” (Т. Парсонс). “Але коли ці цінності діють у кожному з цих двох типів осередків окремо, то вони конкретизуються стосовно кожного з типів функцій, а не їх подробиць” [135, 719].