Громадські об’єднання. Громадянське суспільство. Формування громадянського суспільства

Сьогодні активно обговорюється питання створення громадянського суспільство», це ніби така панацея, що створити громадянське

суспільство - це майже однозначно, як, наприклад, християнину ввійти до царства небесного.

Що ми розуміємо під поняттям - «громадянське суспільство»? Є багато різних визначень, тлумачень.

Найпростіше - це сторона життя, яка перебуває поза сферою регулювання з боку держави (організації «третього сектору» називають - об’єднання громадян, некомерційні організації, неприбуткові організації тощо).

Процес становлення громадянського

суспільства складний і суперечливий, має багато закономірностей, спільних для багатьох країн. Але кожна держава має свої характерні особливості.

Досить специфічний досвід його побудови має Україна. Зараз активно ідуть дискусії про баланс громадянського суспільства і держави, яка має все таки залишатись арбітром.

Всі ми розуміємо, що, розбудова громадянського суспільства передбачає, головне, - роздержавлення державних інституцій. І без сильного громадянського суспільства ринковий капіталізм неминуче перетвориться на капіталізм мафіозний (олігархічний). І наша проголошена демократія ніколи не стане дієвою (а не лише проголошеною), доки громадянське суспільство не стане дієвим конкурентом владі.

За опитуванням інституту соціології НАН 52% громадян України переконані, що

громадянські організації потрібні;

25 % вважають їх діяльність важливими

І лише 9 % - дотримуються думки, що не потрібні.

І ще парадокс - 66 % (це значна кількість) вважають, що громадські організації сприяють поліпшенню становища в українському суспільстві. Але в той же час - більшість українців не належать до жодної громадської організації.

Хоча все ж таки, відповідно до рейтингів впливових міжнародних організацій, показник розвитку громадянського суспільства в Україні є кращим ніж в інших пострадянських країнах, але значно гірше, ніж в країнах Балтії.

В Україні на сьогодні зареєстровано понад (приблизно) 75 тис. громадських організацій (найбільше із них, 16%, - це оздоровчі, спортивні), що характерно й для більшості країн. (у Польші - у галузі спорту, туризму, відпочинку (38,3%), у сфері культури і мистецтва задіяні - 12,7%,

освіти і виховання — 12,8%, соціальних послуг і суспільної допомоги — 11,2%, охорони здоров'я — 7,7%.

Для порівняння - у Німеччині - 6,8 %. У США - майже 2/3 населення (там існують сотні тисяч центральних, штатних, регіональних і місцевих політичних, культурних, релігійних і інших асоціацій.

Важливим напрямом громадянського руху є волонтерство. Роком виникнення його є 1859 рік. В Україні - на поч. 90-х рр. минулого століття. Зараз цей рух надзвичайно активізувався. Ще три роки назад (2012 р.) був значно нижчим, хоча українці завжди випереджували сусідів - Росію, Болгарії, Румунії. А от, наприклад в порівнянні з Естонією, яка має чи не найвищий рівень в Європі. Кількість - на 10 тис. населення в Україні - 17; в Естонії - 201. (Можливо перепоною для

волонтерства у нас є надмірне правове регулювання, складний процес реєстрації. Цікавими є дані опитування, що більш схильними надавати допомогу є люди з вищою освітою. У них же вища і політична активність.

У багатьох напрямках розвитку Україна бере за приклад Польщу.

Цікавим є порівняння. Шлях у нас ніби був подібний, але в головному - різний. Під час своєї оксамитової революції у Польші величезний вплив мали громадські профсоюзні організації, які залишаються впливовими дотепер і тому у них склався у свій час ринковий, а не так, як у нас - мафіозний капіталізм. І тому у Польщі став швидко зростати рівень життя добробуту населення. До речі, Михайло Драгоманов стверджував, що національні питання ніколи не вдасться вирішити без вирішення соціальних питань.

Наприклад, у Польщі існує дві основні

форми самоорганізації громадянського

суспільства, а водночас - основні типи неурядових організацій - товариства та фундації. У Польщі є вислів: "Якщо маєш знайомих - засновуй товариство, а якщо маєш гроші - реєструй фундацію".

найважливішим є капітал (бо це аналог благодійного фонду). Взагалі у Польщі 20% населення перебувають у громадських

організаціях.

Для утворення товариства необхідною є співпраця щонайменше 15 (або 3, в залежності від типу товариства) членів-засновників. У випадку якщо число членів товариства спаде до менш, ніж 15, таке товариство підлягає розпуску.

Мінімальний вік, з якого особа може бути членом громадської організації в Україні складає 14 років, в той час, як в Польщі є вимога досягнення 16- річного віку.

Ще зазначу декілька слів про інший погляд на формування громадянського суспільства. Є група політиків, які говорять, що лише національна ідея виведе нас на шлях цивілізаційного розвитку. У цьому контексті варто процитувати французького історика Етьєна Француа : «Вибираючи спосіб вивчення історії ми вибираємо собі майбутнє».

Виклад історії, особливо у перехідні періоди, а Україна, як і сто років тому знову на переломі, досягає рангу національної безпеки. І правий був Отто Бісмарк, який говорив, що «Війну між Францією і Прусією виграла не пруська армія, а пруський вчитель історії. І правильно робили в ЗУНР у 1918 р., коли спонукали вчителів історії і географії складали присягу на вірність Українській державі.

Скільки має тривати процес формування громадянського суспільства?

Аналітики стверджують, що процес формування громадянського суспільства неминуче має бути довготривалим. Бо український соціум є дуже специфічний (українці важко бувають

консолідовані у довгому часі).

Громадянське суспільство може існувати лише за умов:

по-перше - в державі з ефективною, соціально-орієнтованою економікою, де людям гарантована державою свобода підприємництва, екологічна безпека і ін.

по-друге - необхідно досягти високої правової та політичної культури, відповідного рівня життя, консолідації навколо

загальнолюдських цінностей. До того ж - громадянське суспільство - це суспільство з високими культурними і моральними якостями.

по-третє - враховуючи особливості перехідного часу, в якому знаходиться Україна, має бути проведена в життя така концепція співвідношення особи, суспільства і держави, яка дозволила б в певній мірі змінити навіть

менталітет українця, який має навчитися усвідомлювати свою цінність і гідність.

Історичний досвід показує, що громадянське суспільство швидше будувалось у тих країнах, якими керували мудрі і виважені політики.

СЕМІНАРСЬКЕ ЗАНЯТТЯ

Тема №6: Політичні партії

Мета заняття: поглибити та закріпити теоретичні засади і функції політичних партій; дослідити роль і місце виборів у фор­муванні політичних інститутів;здійснити поточний контроль засвоєння навчального матеріалу; формувати у здобувачів вищої освіти політичної культури в процесі здійснення політичного вибору: особисто і через громадські організації

Навчальні питання

1. Поняття політичної партії.

2. Типологія політичних партій.

3. Партійні системи в парламенті.

Основні поняття для засвоєння: об'єднання громадян, по­літична партія, кадрова партія, масова партія, партійна система, партократія, департизація, типологія політичних партій, суспільно- політичне об'єднання, традиційний поділ політичних партій, вибори, виборча система, функції виборів.

Теми рефератів

1. Механізми впливу правлячої партії на політику держави.

2. Етапи становлення та сучасний стан багатопартійності в Україні.

3. Сучасні українські молодіжні організації.

4. Історія формування багатопартійної системи в Україні.

5. Порівняльний аналіз програм впливових політичних партій України.

6. Лобізм як феномен сучасного політичного життя.

7. Класифікація сучасних українських політичних партій.

8. Сучасний молодіжний і студентський рух в Україні.

9. Поширення світових суспільно-політичних рухів в Україні.

Завдання для самостійного контролю

1. Які є типи політичних партій? За якими критеріями здійсню­ється їх типологія?

2. Які визначальні фактори впливають на формування партійних систем?

3.

4. Які українські політичні партії слід віднести до лівих, центристських та правих?

5. Назвіть характерні риси політичних партій та партійної сис­теми в сучасній Україні.

6. Розкрийте зміст понять «вибори», «політичні вибори», «ви­борча кампанія.

7. Чи втратив значення традиційний поділ партій на «ліві»і «праві» ?

8. Яким, на Вашу думку, є подальший розвиток політичних партій в Україні ?:

9. а) створення двох ідеологічно поляризованих блоків партій; формування двох неполяризованих блоків партій;

виникнення двох потужних партій реформістської і консервативної орієнтацій.

Обґрунтуйте свою відповідь.

10. Яку партію Ви вважаєте як партію «ідеального типу?»

11. Чим відрізняються громадські об’єднання від пол

ЛІТЕРАТУРА

Обов'язкова:

1. Конституція України. - Суми: ТОВ «ВВП Нотіс», 2017. 56 с.

2. Актуальні питання сучасної політики: словник-довідник для працівників ОВС / за ред. проф. М. П. Гетьманчука. Львів: ЛьвДУВС, 2010. 188 с.

3. Політологія: навч. посібник / М. П. Гетьманчук, В. К. Грищук, Я. Б. Турчин та ін.; за заг. ред. М. П. Гетьманчука. - К.: Знання, 2011. С. 242-262.

4. Політологія: хрестоматія / [Гетьманчук М. П., Грищук О. В., Ти­таренко Д. М., Сусліков В. Є.] / за ред. Гетьманчука М. П. - Львів: ЛьвДУВС, 2011. С. 239-292.

5. Про вибори народних депутатів України: Закон України від 17 листопада 2011 р. № 4061-VI. Офіційний вісник України. Збірник нормативно-правових актів. Офіційне виждання. Київ, № 97. 23 грудня 2011 року. С. 16-108.

6. Про вибори Президента України: Закон України. К.: Концерн Видавничий дім «ІнЮре», 2004. 132 с.

7. Про громадські об'єднання: Закон України від 22 березня 2012 р. Із наступними змінами та доповненнями // Відомості Верховної Ради України. Редакція від 19.07.2017 [Електронний ресурс]. Режим

доступу: http: // Редакція від 19.07.2017, підстава 1982-

19zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4572-17

8. Теорія політики: підручник / Денисенко В.

Требін Н. П., та ін. Львів: Ліга-Прес, 2015. 668 с.

Додаткова:

1. Про політичні партії України Закон України: від 16.10.2007 р. № 9-РП/2007.

2. Історія політичної думки: підручник / за заг. ред. Н. М. Хоми. Львів: Новий Світ-2000, 2016. 1000 с.

3. Рибачук М., Райковський Б. Аналіз концепцій сучасних моделей виборчих систем [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://archive.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/pome/2009_3/PDF/04_R ybachuk.pdf

4. Тарнавська В. Становлення і розвиток інституту виборів у Ста­родавньому Римі (історико-правовий аспект). Вибори та демократія. 2012. № 2 (32). С. 24-28.

Тести до теми № 6. «Політичні партії»

1. Назвіть основну ознаку політичної партії:

а) наявність офіційно прийнятої програми;

б) фіксоване членство;

в) прагнення до завоювання влади або участі у владі;

г) сплата членських внесків

2. Вкажіть, яке із суджень є правильним:

а) всі партії мають індивідуальне фіксоване членство;

б) всі партії базуються на певній ідеології;

в) всі партії діляться за класовими ознаками;

г) всі партії мають на меті боротьбу за владу

3. Система, за якою мандати розподіляються між партіями відповідно

до числа голосів виборців, отриманих кожною називається:

а) мажоритарною;

б) пропорційною;

в) змішаною;

г) прямою

4. Що таке політичний конфлікт?

а) протиріччя між процесом диференціації й здатністю політичної системи до інтеграці;

б) протиборство різноспрямованих політичних сил з метою реалізації їхніх інтересів за умов протидії;

в) залучення в політичне життя нових соціальних груп в умовах нерозвиненого громадянського суспільства та відсутності каналів соціального представництва;

г) процес зміни політичної системи, обумовлений її внутрішніми потребами або зовнішніми імпульсами;

5. У чому полягає основна мета політичної партії в демократичному соціумі:

а) впровадження стратегії і тактики своєї поведінки в суспільстві;

б) пропагандистська діяльність;

в) організаційна діяльність;

г) здобуття політичної влади в державі

6. Партії поділяються за відношенням до влади на:

а) правлячі, опозиційні, нейтральні;

б) бюрократичні та ліберальні;

в) демократичні, монархічні, республіканські;

г) "ліві" та "праві"

7. При пропорційній системі на виборах кожен виборець має можливість:

а) проголосувати лише за одну вибрану ним політичну партію з тих, що беруть участь у виборах;

б) проголосувати за певну кількість партій, залежно від кількості населення;

в) проголосувати за декілька політичних партій;

г) проголосувати зп дві партії на вибір

8.Основним атрибутом держави є :

а) населення;

б) територія;

в) природні ресурси;

г) політичні партії

9. Форма державного устрою, при якій вхідні до ї складу адміністративно-територіальні утворення мають обмежену юридичну і політичну самостійність, називається:

а) федерацією;

б) республікою;

в) автономією;

г) конфедерацією

10.За яким критерієм виділяють такі партії: радикальні, реформістські, консервативні?

а) за типом організаційної структури;

б) за рівнем ідеологізації;

в) за відношенням до влади;

г) за способами досягнення програмних цілей.