Становлення та стан сучасної вітчизняної психологічної науки

Вітчизняна психологічна думка також має давні традиції. Своїм корінням вона сягає XIX ст. (якщо мати на увазі лише розвиток психології ученими, що спеціалізуються в цій галузі знань).

Психологічні переконання вітчизняних учених у другій половині XIX ст. знаходилися на вістрі боротьби між наукою та релігією. Однією з найбільш відомих ранніх заявок на побудову нового психологічного знання стала праця І.М. Сєченова «Рефлекси головного мозку». Вона внесла значний вклад у розвиток психофізіології, нейропсихології, фізіології вищої нервової діяльності. Ідеї І.М. Сєченова безпосередньо вплинули на роботу таких відомих вітчизняних учених, як В.М. Бехтєрєв, І.П. Павлов.

Важлива роль у розвитку психологічних знань на рубежі століть належала таким ученим, як А.Ф. Лазурський, Н.Н. Ланге, Г.І. Челпанов. А.Ф. Лазурський приділяв увагу питаннями розвитку особистості, особливо вивченням характеру людини. Н.Н. Ланге відомий як один із засновників експериментальної психології в Росії. Він займався вивченням відчуттів, сприйняття, уваги. Особливо помітну роль в історії вітчизняної дореволюційної психологічної думки відіграв Г.І. Челпанов, який відомий як засновник першого і найдавнішого психологічного інституту (1912 р.). Боротьба між матеріалізмом та ідеалізмом, котра розгорнулася в країні незабаром після 1917 р. призвела до припинення активної наукової діяльності багатьох лабораторій і учених, особливо тих, хто дотримувався у філософії ідеалістичні позиції. Така доля спіткала й Г.І. Челпанова. У цій боротьбі використовувалися далеко ненаукові методи аргументації і впливу на опонентів, причому під відповідним політичним та ідеологічним пресом психологічна наука продовжувала існувати й розвиватися протягом майже 70-ти років.

На щастя, завдяки наявності багатьох талановитих учених, які після подій 1917 р. прийшли в науку, психологію не спіткала доля генетики і кібернетики (хоча багато в чому історія розвитку цих наук в нашій країні схожа). На психологічну арену та багато інших учених. Саме їхнім працям ми в першу чергу зобов'язані тим, що в даний час психологам у нашій країні не доводиться починати з нуля. Їм вдалося не лише зберегти й розвинути психологічну науку, але й виростити нову плеяду вчених, які продовжили психологічні дослідження. Серед таких учених: О.М. Леонтьєв, Б.Г. Ананьєв, О.В. Запорожець, Д.Б. Ельконін, П.Я. Гальперін, Г.С. Костюк та іншу науковці (див. рис. 3).

Рис. 3. Становлення вітчизняної психологічної науки

Основні праці вітчизняних психологів цього покоління припадають на 30-60-і роки ХХ ст. Для цього періоду характерне виникнення й розвиток кількох шкіл і напрямів. Одна з них виникла в Грузії. Їі очолив Д.М. Узнадзе. Школа Д.М. Узнадзе взяла до відома поняття установки й широко використовувала його для аналізу багатьох психологічних явищ. Інший потужний науковий напрям пов'язаний з ім’ям Л.С. Виготського. В центрі уваги школи Л.С. Виготського та його послідовників - питання загальної та педагогічної психології. Третю школу заснував С.Л. Рубінштейн, який керував у свій час науковими дослідженнями на кафедрі психології МДУ ім. В. Ломоносова і в Інституті загальної та педагогічної психології. С.Л. Рубінштейну належить заслуга написання першої та єдиної в нашій країні за фундаментальністю змісту й широтою охоплення психологічної проблематики праці під назвою «Основи загальної психології» (вперше з'явиласяя на початку 40-х років ХХ ст.). До цієї роботи увійшли (наскільки дозволяла жорстка цензура того часу) передові досягнення вітчизняної й світової психологічної науки.

Основні досягнення вітчизняної психологічної науки стосувалися в основному таких її розділів: загальої психології, віковій та педагогічної психології, психофізіології.

Б.Г. Ананьєв зробив вагомий внесок у вивчення питання розвитку сприйняття, психології педагогічної оцінки, загальних інтегральних питань людинознавства, в якому психологія відіграє роль провідної науки. Заслугою Б.Г. Ананьєва стало створення факультету психології при Ленінградському (нині Санкт-Петербурзькому) університеті, підготовка плеяди відомих у нашій країні учених, які є членами «Ленінградської школи».

Вагому організаційну роль при створенні відділення та факультету психології в Московському державному університеті відіграли С.Л. Рубінштейн і О.М. Леонтьєв. Ученими досліджувалися проблеми сприйняття, пам’яті, свідомості, особистості й розвитку психіки людини в цілому. Ними була розроблена теорія, яка отримала назву психологічної теорії діяльності, в руслі якої оригінальне трактування набули пізнавальні процеси.

О.В. Запорожець спільно з Д.Б. Ельконіним заклали основи дитячої психології. У сферу основних наукових інтересів О.В. Запорожця - організатора й багатолітнього керівника Інституту дошкільного виховання Академії педагогічних наук СРСР - входили питання вікового розвитку та виховання дітей. Д.Б. Ельконін відомий як автор вельми популярного підручника з дитячої психології, теорії дитячої гри, концепції періодизації вікового розвитку і (спільно з В.В. Давидовим) нової концепції навчання дітей молодшого шкільного віку.

Значний внесок у розвиток педагогічної психології здійснили праці П.Я. Гальперіна. З його нечисленних, але ґрунтовних робіт найбільшу популярність набула теорія планомірного (поетапного) формування розумових дій, яка відкрила практично ефективну дорогу навчання розумових та інших операцій у дорослих та дітей (див. рис. 3).

Завдяки О.Р. Лурії було сказано нове слово в нейропсихології - галузі знань, яка займається вивченням анатомо-фізіологічних основ вищих психічних функцій, тобто того, як сприйняття, увага, пам'ять, уява і мислення представлені в головному мозку людини. Особливе значення мали наукові праці О.Р. Лурії, присвячені дослідженню нейрофізіологічних основ пам'яті й мислення людини.

Широку світову популярність здобули роботи психофізіолога Є.М. Соколова. Спільно із співробітниками він створив теорію колірного зору, теорію, котра пояснює сприйняття людиною форми предметів, нейрофізіологічну теорію пам'яті; вивчав різноманітні механізми, що пояснюють на нейронному рівні процеси сприйняття і пам'яті. Є.М. Соколов детально досліджував орієнтувальний рефлекс, що увійшов до пояснювальної структури нейрофізіологічних основ уваги. З 80-х років ХХ ст. почався процес перебудови радянської психологічної науки, її інтеграції в світове психологічне знання. З одного боку, цей процес характеризується тими ж тенденціями, які були відмічені при аналізі сучасної зарубіжної психології, а з іншого - має свої особливості, пов'язані з соціально-політичною ситуацією в нашій країні. Почався етап активного ламання ідеологічних стереотипів, що склалися, поступового позбавлення психологічної науки від тиску політичних догм, руйнування старих організаційних структур і заміна їх новими. Все це зумовило те, що вітчизняна психологія посіла гідне місце у світовому науковому просторі.

Література

1. Гиппенрейтер, Ю.Б. (1988). Введение в общую психологию: Курс лекций. Москва: Просвещение.

2. Ждан, А.Н. (1990). История психологии: От античности до наших дней. Москва: Педагогика.

3. Романець, В.Н. (1978). Історія психології. Київ: Вища школа.

4. Романець В.Н. (1993). Історія психології епохи Просвітництва.

Київ.

5. Скрипченко, О.В., Лисянська, Т.В., & Скрипченко, Л.О. (2000).

Довідник з педагогіки і психології. Київ: НПУ

ім. М.П. Драгоманова.

6. Ярошевский, М.Г., & Анциферова, Л.И. (1974). Развитие и современное состояние зарубежной психологии. Москва: Просвещение (Развитие психологии до ее выделения в самостоятельную науку: с. 23-204. Бихевиоризм: с. 232-249. Психоанализ: с. 250-257).

7. Ярошевский, М.Г. (1985). История психологии. Москва: Просвещение (Программы построения психологии как опытной науки: с. 219-245. Развитие отраслей психологии в конце XIX - начале XX в.: с. 246-386. Психология в 30-40-х годах XX в.: с. 386-428. Исторический путь психологии и логика ее развития: с. 529-555).

Питання для самоконтролю

1. У чому суть філософського вчення «анімізму»?

2. Хто є творцем «атомістичного» вчення і в чому полягає його суть?

3. У чому полягає суть ідеалістичного пояснення душевних явищ у праці Платона?

4. У чому полягають досягнення в розвитку психології, пов'язані з матеріалізмом та ідеалізмом?

5. Як сталося проникнення механістичних ідей у науку про душу?

6. Як трактувався дуалізм душі й тіла в роботах Б. Спінози?

7. У чому полягає сенс емпіризму та сенсуалізму?

8. Як представник асоціанізму Д. Гартлі поєднав поняття рефлексу з поняттям асоціації?

9. Хто із учених пов’язує вчення про психіку з роботою головного мозку?

10. Як еволюційна теорія Ч. Дарвіна вплинула на розвиток психології?

11. Коли психологія стала самостійною наукою?

12. У чому полягає криза в психології на початку ХХ ст. і яка її причина?

13. Хто є основоположником теорії біхевіоризму та в чому його суть?

14. Хто є родоначальником теорії гештальтпсихології і в чому її сенс?

15. Хто є основоположником теорії психоаналізу і в чому полягає її суть?

16. У чому полягає сенс розуміючої психології і хто був її представником?

17. Які особливості когнітивної психології неофрейдизму та генетичної психології?

18. Які новітні тенденції в розвитку психологічних знань?

19. Як відбувалося становлення психології і який сучасний стан розвитку вітчизняної психології?

Тестові завдання

1. Яке твердження відноситься до вчення «анімізм»?

A) світ уявляється таким, що складається з найдрібніших неподільних частин;

Б) нематеріальне єство душі є першопричиною всього, що існує;

B) душа є надприродним початком;

Г) переконання в тому, що у всього, що існує на світі, є елементи душі.

2. Який вислів відноситься до атомістичного вчення?

A) душа є надприродним початком;

Б) переконання в тому, що у всього, що існує на світі, є елементи душі;

B) світ уявляється таким, що складається з найдрібніших неподільних частин;

Г) нематеріальне єство душі є первинним у всьому, що існує.

3. Що відноситься до ідеалізму?

A) душа є надприродним початком;

Б) душа розглядається як матеріальний орган, котрий оживлює тіло;

B) світ уявляється таким, що складається з безлічі найдрібніших неподільних частин;

Г) переконання в тому, що у всього, що існує в світі, є елементи душі.

4. Який вислів відноситься до матеріалізму?

A) переконання в тому, що у всього, що існує у світі, є елементи душі;

Б) душа розглядається як матеріальний орган, який оживлює тіло;

B) душа є надприродним початком;

Г) світ уявляється таким, що складається з безлічі найдрібніших неподільних частин.

5. Хто написав перший трактат про душу?

A) Платон;

Б) Демокрит;

B) Гіппократ;

Г) Арістотель.

6. Який найдавніший метод психологічного пізнання?

A) соціометрія;

Б) тестування;

B) спостереження;

Г) експеримент.

7. Хто з мислителів античності розглядав проблеми душі з ідеалістичних позицій?

A) Арістотель;

Б) Платон;

B) Демокрит;

Г) Сократ.

8. Який вислів відноситься до механічного принципу живих систем?

A) вчення, що утверджувало роздільне, незалежне існування в світі двох начал: матерії та духу;

Б) вчення про внутрішній досвід і закони його надбання людиною;

B) домінування плотського пізнання над раціональним;

Г) рухова відповідь складно організованої біологічної системи на зовнішню дію.

9. Що відноситься до дуалізму?

A) вчення, що утверджувало роздільне, незалежне існування в світі двох начал: матерії та духу;

Б) рухова відповідь складно організованої біологічної системи на зовнішню дію;

B) домінування плотського пізнання над раціональним;

Г) вчення про внутрішній досвід і закони його надбання людиною.

10. Яке твердження відноситься до емпіризму?

A) домінування плотського пізнання над раціональним;

Б) рухова відповідь складно організованої біологічної системи на зовнішню дію;

B) вчення про внутрішній досвід і закони його надбання людиною;

Г) вчення, що утверджувало роздільне, незалежне існування в світі двох начал: матерії та духу.

11. Яке твердження відноситься до сенсуалізму?

A) вчення про внутрішній досвід і закони його надбання людиною;

Б) домінування плотського пізнання над раціональним;

B) зовнішня дія, що породжує рефлекторну відповідь, відображається у вигляді зв'язку слідів пам'яті;

Г) учення, що утверджувало роздільне, незалежне існування в світі двох начал: матерії та духу.

12. Який вислів відноситься до асоціанізму?

A) вчення, що затверджувало роздільне, незалежне існування в світі двох начал: матерії та духу;

Б) вчення про внутрішній досвід і закони його надбання людиною;

B) зовнішня дія, що породжує рефлекторну відповідь, відображається у вигляді зв'язку слідів пам'яті;

Г) домінування плотського пізнання над раціональним.

13. У якому столітті вчення про психіку пов'язується з діяльністю мозку?

A) ХУІІ ст.;

Б) XX ст.;

B) XVIII ст.;

Г) XVI ст.

14. Хто є одним з основоположників наукової психології?

A) Виготський;

Б) Вундт;

B) Фрейд;

Г) Ушинський.

15. Коли психологія сформувалася як самостійна наука?

A) до н.е.;

Б) III ст. н.е.;

B) VII ст.;

Г) XIX ст.;

Д) XX ст.

16. Який метод вважався основним на перших етапах становлення психології як самостійної науки?

A) експеримент;

Б) інтроспекція;

B) тестування;

Г) бесіда.

17. Хто вперше використовував у психології лабораторний експеримент?

A) Бехтєрєв;

Б) Фрейд;

B) Виготський;

Г) Вундт;

Д) Лазурський.

18. Хто є основоположником теорії біхевіоризму?

А) Вертгеймер;

Б) Фрейд;

У) Уотсон;

Г) Дільтей.

19. Хто вперше використовував у вітчизняній психології експеримент?

A) Бехтєрєв;

Б) Лазурський;

B) Вундт;

г) Фрейд.

20. Яке твердження відноситься до біхевіоризму?

A) існують власні закони формування складних, цілісних систем психіки;

Б) несвідомому відводиться особливо важлива роль у поясненні людської поведінки;

B) зрозуміти й пояснити поведінку людини, а не душевні феномени;

Г) розкрити смисловий зміст душевного життя людини, систему її цінностей.

Д) як людина сприймає, переробляє, зберігає різноманітну інформацію і як її використовує.

21. Що відноситься до фрейдизму?

A) розкрити смисловий зміст душевного життя людини, систему її цінностей;

Б) як людина сприймає, переробляє, зберігає різноманітну інформацію і як її використовує;

B) несвідомому відводиться особливо важлива роль у поясненні людської поведінки;

Г) зрозуміти й пояснити поведінку людини, а не душевні феномени;

Д) існують власні закони формування складних, цілісних систем психіки.

22. Хто є основоположником гештальтпсихології?

A) Дільтей;

Б) Фрейд;

B) Уотсон;

Г) Вертгеймер.

23. Хто є основоположником психоаналізу?

A) Вундт;

Б) Уотсон;

B) Дільтей;

Г) Фрейд.

24. Яке твердження відноситься до розуміючої психології?

А) як людина сприймає, переробляє, зберігає різноманітну інформацію і як її використовує;

Б) розкрити смисловий зміст душевного життя людини, систему її цінностей;

В) інтелектуальний розвиток представлений у вигляді вчення про розвиток логічного мислення у дітей від народження до раннього юнацького віку;

Г) розуміння здорової творчої особистості, метою якої є самоактуалізація.

25. Хто є представником розуміючої психології?

A) Вертгеймер;

Б) Уотсон;

B) Фрейд;

Г) Дільтей.

26. Яке твердження відноситься до когнітивної психології?

A) розкрити смисловий зміст душевного життя людини, систему її цінностей;

Б) як людина сприймає, переробляє, зберігає різноманітну інформацію і як її використовує;

B) інтелектуальний розвиток представлений у вигляді вчення про розвиток логічного мислення у дітей від народження до раннього юнацького віку;

Г) розуміння здорової творчої особистості, метою якої є самоактуалізація.

27. Хто є найбільш яскравим представником когнітивної психології?

A) Дільтей;

Б) Уотсон;

B) Брунер;

Г) Вертгеймер.

28. Який вислів відноситься до генетичної психології?

A) розуміння здорової творчої особистості;

Б) інтелектуальний розвиток представлений у вигляді вчення про розвиток логічного мислення у дітей від народження до раннього юнацького віку;

B) як людина сприймає, переробляє, зберігає різноманітну інформацію і як її використовує;

Г) розкрити смисловий зміст душевного життя людини, систему її цінностей.

29. Хто є засновником генетичної психології?

A) Брунер;

Б) Піаже;

B) Дільтей;

Г) Маслоу.

30. Яке твердження відноситься до гуманістичної психології?

А) розкрити смисловий зміст душевного життя людини, систему її цінностей;

Б) як людина сприймає, переробляє, зберігає різноманітну інформацію і як її використовує;

В) інтелектуальний розвиток представлений у вигляді вчення про розвиток логічного мислення у дітей від народження до раннього юнацького віку;

Г) розуміння здорової творчої особистості, метою якої є самоактуалізація.

31. Хто є одним з найбільш яскравих представників гуманітарної психології?

A) Маслоу;

Б) Дільней;

B) Піаже;

Г) Брунер.

32. Хто розробив поняття установки?

A) Бехтєрєв;

Б) Лазурський;

B) Ананьєв;

Г) Узнадзе.

33. З яким ім'ям пов'язаний московський напрям у питаннях загальної та педагогічної психології?

A) Ананьєв;

Б) Лурія;

B) Леонтьєв;

Г) Виготський.

34. Хто є автором фундаментальної праці під назвою «Основи загальної психології»?

A) Виготський;

Б) Леонтьєв;

B) Рубінштейн;

Г) Ананьєв.

35. Хто розробив психологічну теорію діяльності?

A) Рубінштейн;

Б) Гальперін;

B) Леонтьєв;

Г) Лурія.

36. Хто створив теорію планомірного (поетапного) формування розумових дій?

A) Запорожець;

Б) Ельконін;

B) Лурія;

Г) Гальперін.