Особливості психологічної науки

Перш ніж розкрити основні поняття і розглянути проблеми загальної психології, торкнемося її історії. Слово «психологія» в перекладі з давньогрецької мови буквально означає «наука про душу» («psyhe» - душа, «logos» - поняття, вчення).

У чому полягають особливості психології як науки на відміну від інших наук?

У системі наук психології відведене особливе місце з таких причин:

По-перше, це наука про найскладніше, що поки відомо людству. Адже психіка - це властивість мозку, а мозок людини - найбільш високоорганізована матерія, відома людству.

По-друге, психологія має особливий статус, тому що в ній інтегрується об’єкт і суб’єкт пізнання.

Щоб пояснити це, скористаємося одним порівнянням. Ось народжується на світ дитина. Спочатку, перебуваючи в дитячому віці, вона не усвідомлює і не пам’ятає себе. Проте її розвиток відбувається швидкими темпами. Формуються її фізичні й психічні здібності; вона вчиться ходити, бачити, розуміти, говорити. За допомогою цих здібностей дитина пізнає світ; починає діяти в ньому; розширюється коло її спілкування. І ось поступово, з глибини дитинства, приходить до неї й поетапно зароджується абсолютно особливе відчуття - відчуття власного «Я». У підлітковому віці воно починає набувати усвідомленої форми. Виникають запитання: «Хто Я? Який(а) Я?», а пізніше і «Навіщо Я?». Ті психічні здібності та функції, які до певного часу слугували дитині засобом засвоєння зовнішнього світу - фізичного й соціального, спрямовані на пізнання самої себе; вони самі стають предметом осмислення і усвідомлення.

Подібний процес можна простежити в масштабі всього людства. У первісному суспільстві основні сили людей витрачалися на боротьбу за існування, на освоєння зовнішнього світу. Люди здобували вогонь, полювали на диких тварин, воювали з сусідніми племенами, отримували перші знання про природу тощо.

Людство того періоду, подібно немовляті, не пам’ятає себе.

Цей момент і був народженням самосвідомості людства, тобто народженням психологічного знання.

Подію, яка колись відбулася, можна коротко описати так: якщо раніше думка людини спрямовувалася на зовнішній світ, то тепер вона сфокусувалась на саму себе. Людина наважилася на те, щоб за допомогою мислення розпочати досліджувати саме мислення.

Отже, завдання психології незрівнянно складніші від завдань будь-якої іншої науки, оскільки тільки в ній думка робить поворот на саму себе. Тільки в ній наукова свідомість людини стає її науковою самосвідомістю.

Нарешті, по-третє, особливість психології полягає в її унікальних практичних наслідках.

Практичні результати від розвитку психології повинні стати не тільки незмірно значнішими за результати будь-якої іншої науки, а й якісно іншими. Адже пізнати щось - означає оволодіти цим «щось», навчиться керувати ним.

Навчиться керувати своїми психічними процесами, функціями, здібностями - завдання, звичайно, більш грандіозне, ніж, наприклад, освоєння космосу. При цьому особливо важливо підкреслити, що, пізнаючи себе, людина буде себе змінювати.

Психологія вже зараз накопичила багато фактів, які засвідчують, як нове знання про себе робить людину іншою: змінює її відносини, цілі, її стани і переживання. Якщо ж знову перейти до масштабу всього людства, то можна сказати, що психологія - це наука, яка не тільки пізнає, а й конструює, творить людину.

І хоча ця думка не є зараз загальноприйнятою, останнім часом все голосніше звучать голоси, що закликають осмислити цю особливість психології, яка робить її наукою особливого типу.

Психологія - молода наука. Подібно підлітку вона повинна пройти період становлення духовних сил людства, щоб вони [духовні сили] стали предметом наукової рефлексії.

2.