Соціометрія: особливості застосування та інструментарію (анкета, шкали), соціометричні індекси, матриці,соціограми.
Соціометричний метод опитування - один із різновидів опитування, який використовують для вивчення внутріколективних зв’язків з’ясуванням стосунків між членами колективу.
Термін «соціометрія» від лат.
Societas - спільність, суспільство і metria - вимірювання. Тобто буквально: вимір міжособистісних взаємовідносин у групі.Соціометричний метод дозволяє вирішити дві важливі задачі: 1) по-перше, він застосовується для дослідження міжособистісних і міжгрупових стосунків з метою їх поліпшення й удосконалення. 2) по-друге, він дозволяє соціологу вивчити структуру малих соціальних груп, особливо у розрізі неофіційних стосунків.
У процедурному аспекті соціометрія є поєднанням методики опитування та алгоритмів для спеціального математичного обчислення первинних вимірювань.
Особливості застосування соціометричного методу:
- використовується для отримання інформації про структуру малих груп і характер міжособистісних стосунків у групі;
- поєднує елементи опитування та експерименту;
- безпосередній контакт соціолога з об’єктом, дані подаються безпосередніми учасниками події, явища.
Переваги:
- дає змогу з’ясувати особисті переваги, мотиви діяльності та ціннісні орієнтації членів групи;
- забезпечує виявлення формальних та неформальних лідерів, передбачає можливі конфлікти;
- комп’ютерні варіанти методики дають змогу дуже оперативно (1-2 години) отримати дані про структуру.
Недоліки:
- призначений лише для дослідження групи, що складається з 15-20 осіб;
- неприйнятний для дослідження випадкових тимчасових спільностей, а тільки тих груп, у яких склалися стійкі зв’язки;
- респонденти не пояснюють причин свого вибору, тому важко оцінити стійкість переваг поведінки людей у різних ситуаціях;
- можливі невідверті відповіді та помилки у зв’язку з неправильним розумінням питань.
Загальна схема дій психолога при соціометричному дослідженні полягає:
- спочатку формулюються завдання дослідження і визначається об’єкт дослідження;
- потім обґрунтовуються основні гіпотези та положення, які стосуються можливих критеріїв для опитування членів соціальної групи;
- коли критерії опитування визначено, їх заносять до спеціальної соціометричної картки;
- кожний член групи зобов’язаний відповідати на них, вибираючи тих чи інших членів групи для спільної відповідальної діяльності або відпочинку, залежно від більшої чи меншої прихильності до них, надання певної переваги порівняно з іншими індивідами, симпатіями чи, навпаки, антипатіями.
При цьому соціометричне опитування може здійснюватись у двох варіантах: непараметричному та параметричному. Непараметрична соціометрія дає змогу відповісти на запитання соціометричної картки без обмежень кількості виборів досліджуваного, коли він, безумовно, позитивно ставиться до цього опитування. Якщо в групі нараховується, скажімо, 12 осіб, то в цьому випадку кожний із досліджуваних може вибрати 11 осіб (крім самого себе).
Перевагою даного варіанту є те, що він дає змогу виявити, так звану, експансивність кожного члена групи, а разом з тим зробити зріз різновидів міжособистісних стосунків міжгрупової структури.
Другий варіант - параметрична соціометрія з обмеженням кількості виборів. Досліджуваному пропонують вибрати усього 3-5 осіб на основі двох видів критеріїв: формальних і неформальних.
Формальні критерії визначають особливості міжособистісних відносин, які ґрунтуються на ділових якостях партнерів спільної діяльності. Неформальні критерії, навпаки, спираються на емоційні якості партнерів, вони визначаються почуттями симпатій або антипатій між членами колективу.
Розрізняють позитивний критерій, коли від досліджуваного вимагається демонструвати свою прихильність у виборі партнера і негативний критерій, коли досліджуваний має показати своє критичне або емоційно-негативне ставлення до деяких членів групи.
Бажано, щоб соціально-психологічна структура групи визначалася за допомогою порівняльного аналізу відповідей досліджуваних мінімум на два запитання - на одне формальне і одне неформальне.
Максимальна кількість критеріїв у дослідженні: 2-4.
Величина обмеження кількості соціометричних виборів дістала назву «соціометричного обмеження» або «ліміту виборів». Вважають, що введення «соціометричних обмежень» значно посилює надійність соціометричних даних і поліпшує статистичну обробку досліджуваного матеріалу. З психологічної точки зору таке обмеження примушує досліджуваного більш уважно ставитися до своїх відповідей, обирати для відповіді тільки тих членів групи, які дійсно відповідають запропонованим ролям партнера, лідера або товариша по спільній діяльності. Обмеження виборів значно знищує імовірність випадкових відповідей та дає змогу стандартизувати умови виборів.
Але, в свою чергу, дає психологу змогу порівняльного аналізу матеріалу різних груп. В теперішній час вважається, що для груп 22-25 учасників мінімальна величина «соціометричного обмеження» повинна вибиратися в межах 2-3 виборів.Недоліком параметричної процедури є неможливість розкрити різноманітність взаємовідносин у групі. Можна виявити тільки найбільш суб’єктивно значущі стосунки. Соціометрична структура групи в результаті такого підходу відображатиме лише найбільш типові «вибрані» комунікації.
Введення «соціометричного обмеження» не дозволяє судити про емоційну експансивність членів групи. При складанні програми дослідження можна запланувати проведення соціометричного опитування як у першому, так і в другому варіанті. В такому випадку можна одержати більш змістовний матеріал.
Соціометрична картка складається на заключному етапі розробки програми дослідження. Від якості її оформлення залежить результат опитування. В тих випадках, коли провадиться анкетне опитування більшості груп і людей по іменній анкеті (не анонімної, а із зазначенням імені та прізвища особі, яка заповнює), соціометричні критерії можуть бути включені в загальну анкету разом з іншими запитаннями, але їх треба виділити в перший підрозділ анкети. Така форма соціометрії потребує під час відповідей обов’язкове написання в анкеті прізвища тих, хто відмовляється.
Порядок складання соціометричної картки такий:
1) спочатку готовлять списки членів соціометричних груп. Кожний член групи повинен мати свій порядковий номер у списку, це його шифр;
2) далі складається картка з урахуванням величини групи. Під заголовком «Соціометрична картка» надається стисла інструкція до заповнення. Тут вказується, що, відповідаючи на запитання, необхідно в графу «вибори» проставляти номери тих членів групи за списком, які найбільш повністю відповідають вашому ставленню до них запропонованих критеріям вибору;
3) при опитуванні з обмеженою кількістю виборів праворуч від кожного критерію на картку креслиться стільки вертикальних граф, скільки виборів ми пропонуємо в даній групі.
(При проведенні опитування без обмежень кількості виборів у соціометричній картці після кожного критерію повинна бути відділена графа, розміри якої давали б змогу відповідати якомога повніше);4) у тих випадках, коли дослідникові бажано установити порівняльну цінність переваг, у соціометричну картку можна ввести своєрідну шкалу. Для цього у графі виборів вказано порядок вибору або переваг відповідною цифрою - вибір у першу чергу, у другу, у третю тощо.
Заповнення соціометричної картки:
- це - справа добровільна, особиста та інтимна;
- у дослідників-початківців часто виникають сумніви щодо успіху опитування тільки тому, що багато осіб відразу відмовляється брати участь в опитуванні;
- щоб уникнути таких інцидентів, необхідна попередня соціометрична розминка. Вона може бути проведена в двох формах. Або у формі індивідуальної бесіди дослідника з кожним членом групи, або бесіди з групою в цілому;
- у будь-якому з цих випадків необхідно коректно і коротко викласти в науково-популярній формі завдання опитування, викласти його наукову важливість та запевнити досліджуваного у повному збереженні таємниці опитування.
Соціограма - схематичне зображення реакції досліджуваних один на одного при відповіді на соціометричні критерії. Соціограма дозволяє зробити порівняльний аналіз структури взаємовідношень у групі, в просторі, на деякий площині за допомогою спеціальних знаків.
Соціограмна техніка є суттєвим доповненням до табличного підходу в аналізі соціометричного матеріалу, бо вона дає можливість більш глибокого уявлення групових явищ.
Соціометричні індекси. Розрізняють: персональні соціометричні індекси (ПСІ); групові соціометричні індекси (ГСІ). ПСІ дають характеристики індивідуальних соціально-психологічних явищ особистості як члена групи. ГСІ дають чисельні характеристики цілісної соціометричної конфігурації виборів у групі. Вони описують різні аспекти спілкування у колективі.
Основними ПСІ є індекс соціометричного статусу і-члена, емоційної взаємодії ij-члена. Символи і та j означають одну і ту ж особу, але в різних значеннях: і - якого вибирають, j - він же, хто вибирає, ij - сполучення ролей. Соціометричні індекси визначають через відповідні формули. Отримані данні використовуються психологом у своїй практичній та науковій діяльності.
3.2.6.
Еще по теме Соціометрія: особливості застосування та інструментарію (анкета, шкали), соціометричні індекси, матриці,соціограми.:
- Тема 14. Застосування Сімейного кодексу України до іноземців та осіб без громадянства. Застосування законів іноземних держав та міжнародних договорів в Україні.
- Методи опитування: анкетування, інтерв’ювання. Анкетування (поштові, пресові, он-лайнові, експертні, індивідуальні, групові). Анкета: види питань, методичні вимоги до композиції анкети та різних питань. Формулювання питань і відповідей в анкеті. Інтерв’ювання (фокус- групові, глибинні, неформалізовані: історія життя, біографія, усна історія).
- Соціометрія, референтометрія.
- Вимірювання (за С. Стівенсом): визначення, види, рівні, шкали (номінальні, порядкові, метричні).
- § 2. Застосування до регулювання сімейних відносин Цивільного кодексу України
- Математичні методи в психології та продуктивність їх застосування.
- Науковий метод: сутність, структура, застосування.
- Індивідуальні особливості мислення
- Індивідуальні особливості уяви
- Особливості психологічної науки
- Індивідуальні особливості пам’яті
- Поняття джерел європейського права, їх особливості
- § 9. Особливості всиновлення за участю іноземного елемента
- § 2. Прийомна сім'я: поняття та особливості створення
- § 1. Поняття та особливості сучасного міжнародного права