Аналіз документів. Контент-аналіз.

Аналіз документів поступається в популярності тільки методам опитування. А на деяких напрямках соціологічних досліджень саме аналіз документальних джерел є переважних. Практика соціологічних досліджень свідчить, що майже всі вони починаються з аналізу документів.

Соціологія у своїх дослідженнях використовує різноманітні документи: державні та урядові акти, статистичні збірники і матеріали переписів, наукові публікації, пресу тощо.

Документ - засіб закріплення встановленим способом за допомогою спеціального носія інформації фактів, явищ, процесів об’єктивної реальності та розумової діяльності людини.

Аналіз документів - один із основних методів збору даних у соціологічних дослідженнях, що спрямований на отримання надійної соціальної інформації, зафіксованої в документах.

Аналіз документів допомагає дослідникові:

- сформулювати проблему, об’єкт, предмет, цілі, завдання і гіпотези дослідження;

- порівняти отримані під час дослідження емпіричні дані з показниками інших соціологічних досліджень;

- здобути інформацію про діяльність головних соціальних інститутів суспільства: сім’ї, освіти, ЗМІ тощо.

Види:

- неформалізований (традиційний) метод аналізу документів;

- передбачає тлумачення документів, в основі механізм розуміння тексту.

Типовим прикладом традиційного аналізу документів є вивчення наукових публікацій та звітів щодо певної проблеми.

Під час його впровадження дослідник за допомогою аналітичних операцій повинен з’ясувати:

1. Що являє собою документ, який його історичний, соціально-політичний контекст?

2. Які чинники сприяли його появі?

3. Хто його автор? Яка мета створення?

4. Наскільки надійний документ? Яка достовірність даних?

Основний недолік: суб’єктивізм.

- Формалізований метод аналізу документів (контент-аналіз).

Спрямований на отримання об’єктивної інформації про деяку сукупність однорідних документів шляхом фіксації істотних характеристик змісту та їх кількісного опису.

Завдяки даному методу можна уникнути суб’єктивізму. Об’єктом контент- аналізу може бути зміст газет, журналів, теле- і радіопередач тощо.

Першим застосував контент-аналіз американський соціолог Г. Лассуелл (1930 р.) у сфері політики та пропаганди. Суть цього методу зводиться до того, щоб виявити такі ознаки, риси, властивості документа (наприклад, частота вживання певних термінів), які віддзеркалювали б певні суттєві сторони змісту. Контент-аналіз є необхідним: за наявності обширного за обсягом і несистематизованого матеріалу, при роботі з відповідями на відкриті запитання анкет.

Особливості застосування методу аналізу документів:

- інформація має вторинний характер, безпосередній контакт із реальністю відсутній;

- інформація залежить від позиції авторів документів;

- автор документа фіксує не лише реальні, а й минулі події.

Переваги:

- стабільний стан об’єкта дослідження, можливість повторного звернення до об’єкта;

- в об’єкті міститься не тільки інформація, а й ставлення авторів до неї;

- інформація упорядкована, структурована, узагальнена.

Недоліки:

- дослідження носить пасивний характер, оскільки дослідник не має контакту з реальністю;

- висновки дослідження будуються на підставі вторинної інформації.

Різноманітність спеціальних методів соціологічного дослідження забезпечує збір, нагромадження, переопрацювання та використання необхідної об’єктивної, конкретної та достовірної інформації про реальні соціальні явища, події та процеси суспільного життя.

3.3.