Індивідуальні особливості мислення

Мислення - складна й багатогранна психічна діяльність, тому характеристика його не може бути простою й однозначною. Так, людина може мислити з різною мірою узагальненості, більшою або меншою мірою спираючись на сприйняття, уяву або поняття.

Відмінності в розумовій діяльності людей виявляються у різних якостях мислення. Основні з них такі: самостійність, ініціативність, глибина, широта, швидкість, оригінальність, гнучкість, критичність, поспішливість, інертність, послідовність (див. рис. 5).

Ці якості мислення (або якості розуму) стають своєрідними властивостями особистості людини.

Самостійність мислення характеризується здатністю людини висувати нові завдання й знаходити необхідні рішення та відповіді, не вдаючись до частої допомоги інших людей. Це не означає, що самостійно мисляча людина не спирається на знання, думки й досвід інших людей. Люди самостійного розуму свідомо засвоюють і творчо застосовують досвід і знання інших людей. Людина, яка не володіє самостійним мисленням, орієнтується лише на чужі знання і досвід, а при вирішенні різних питань і завдань спирається виключно на готові формули, шаблонні рішення, не прагне знаходити власні шляхи й способи їх розв’язання (див. рис. 5).

Учителеві доводиться часто стикатися із самостійним і несамостійним мисленням школярів. Одні учні легко справляються з такими завданнями, наприклад, коротко викласти зміст розповіді своїми словами, знайти спосіб розв’язання математичної задачі нового типу. Інші школярі без допомоги вчителя або за наявності готового зразка виконати подібне завдання самостійно не можуть. Виховання самостійного мислення в учнів - одне з найважливіших завдань нашої школи.

Ініціативність мислення - постійне прагнення самому шукати і знаходити шляхи і засоби вирішення завдання, проблеми.

Глибина мислення виражається в умінні проникнути в суть складних питань, здатності побачити проблему там, де в інших людей питання не виникає. Глибокому розуму властива потреба зрозуміти причини виникнення явищ і подій, уміння передбачати їх подальший розвиток. Розвиток глибини розуму, як і його широти, обумовлюється діяльністю людини, її знаннями, наявністю стійких пізнавальних інтересів (див. рис. 5).

Широта мислення виражається у пізнавальній діяльності людини, котра охоплює різні галузі, в широкому кругозорі, різнобічній допитливості. Широка пізнавальна діяльність як якість мислення ґрунтується на всебічних і глибоких знаннях. Виховання широти розуму безпосередньо пов’язане із завданням усебічного розвитку особистості.

Швидкість мислення - здатність людини оперативно розібратися у складній ситуації, миттєво обдумати й прийняти правильне рішення. Кмітливі люди - це люди зі швидким розумом. Швидкість мислення залежить від знань, міри розвитку розумових навичок, а також від індивідуального темпу розумової діяльності, в

Рис. 5. Основні індивідуальні особливості мислення людини

основі чого знаходиться зазвичай велика рухливість нервових процесів у корі головного мозку.

Від швидкості розуму слід відрізняти квапливість розуму. Людина з такою якістю розуму характеризується відсутністю звички до тривалої та наполегливої роботи. Квапливість розуму - це також поверхневість розуму, коли людина вихвачує яку-небудь одну сторону питання і не здатна розглянути його у всій складності. У школі нерідко спостерігаються учні, які припускаються багатьох помилок лише через квапливість і якусь нестримну поспішність. Учні, не продумуючи питання до кінця, прагнуть відповісти на нього якнайшвидше. Таких учнів треба терпляче стримувати, закликати не квапитися, а ще подумати.

Зустрічаються у школі й «тугодуми», учні з уповільненим мисленням. Їх часто незаслужено сприймають як нездібних. Ця якість часто є проявом типу нервової системи, але інколи й наслідком своєрідної ліні розуму, відсутності звички до тривалої й наполегливої праці та відсутності задоволення від напруженої розумової діяльності. Для «ледачого» розуму найприємніший стан - менше думати, а якщо необхідність думати й виникає, то учень прагне особливо не ускладнювати себе цим заняттям. У цьому випадку педагогові необхідно прагнути викликати в учня інтерес до навчального предмета, заохочувати досягнення учня.

Якщо причина - загальна флегматичність учня, сповільненість його реакцій, тобто особливості типу нервової системи, то вдаватися до спеціальних прийомів для спонукання його до швидшої роботи потрібно лише в тому випадку, якщо сповільненість мислення негативно позначається на учневі. Повністю прийнятно, якщо в учня виробиться свій індивідуальний стиль розумової роботи - хоч і сповільнений, проте ґрунтовний, солідний.

Також важливою індивідуальною особливістю мислення є оригінальність мислення - здатність робити нові ідеї, відмінні від загальноприйнятих, властивість розуму, що дає можливість дійти до правильних, нешаблонних висновків.

Гнучкість мислення виражається у свободі думки від впливу закріплених у минулому досвіді прийомів і способів вирішення завдань, що скутує, в умінні швидко змінювати всласні дії при зміні обстановки. Учень, який вирізняється гнучкістю розуму, вміє у разі потреби швидко переключатися з одного способу вирішення завдання на інший, урізноманітнювати спроби рішення і, як наслідок, швидше знаходить нові шляхи і способи вирішення завдань. Зустрічаються учні з негнучким розумом. Їхня думка інертна (малорухлива), скута, вони важко переключаються на новий спосіб доказу, новий спосіб розв’язання розумової задачі, знову й знову повертаються до закріпленого в минулому способу вирішення. Якщо діти, припустимо, вирішують кілька прикладів на складання, то спосіб дії в них закріплюється і їм важко відразу переключитися на віднімання.

Критичність мислення - це вміння людини об’єктивне оцінювати свої і чужі думки, ретельно й усебічно перевіряти всі висунуті положення й зроблені висновки. Людина з критичним розумом ніколи не розцінює свої висловлювання як абсолютно правильні, вичерпні. І якщо з’ясується, що її думки не відповідають дійсності, то вона, не вагаючись, відкине їх і буде відшукувати нові шляхи вирішення. Видатний дослідник природи Ч. Дарвін наголошував, що він може відмовитися від найцікавішої гіпотези, якщо їй заперечують факти.

В особливостях мислення також має місце поспішливість мислення - поверхневий розгляд проблеми, вихоплювання з неї лише окремих сторін, висловлювання неточних відповідей і суджень та інертність мислення - якість мислення, що проявляється в схильності до шаблону, до звичного ходу думки, в затрудненні перемикання від однієї системи дій до іншої.

Неможливо не зупинитися на послідовності мислення, так як саме воно виявляється в умінні дотримуватися логічної наступності при висловлюванні суджень, їх обґрунтуванні. Послідовним можна назвати мислення людини, яка точно дотримується теми міркування, не відхиляється від неї, не перестрибує з однієї думки на іншу, не підміняє предмет міркуванням. Для послідовного мислення характерне дотримання певних принципів розгляду питання, зрозумілість плану, відсутність протиріч і логічних помилок в аргументації думки, доказовість та об'єктивність у зроблених висновках.

Усі перелічені якості мислення людини формуються і розвиваються в діяльності, цей процес взаємообумовлений: так як і змістовна й відповідним чином організована діяльність сприяє всебічному розвиткові цінних якостей мислення особистості. Кожна людина мислить неповторно і алгоритм її мислення також індивідуальний. Тому й говорять про індивідуальні особливості мислення, які проявляються в різних співвідношеннях видів, форм, операцій розумової діяльності.

7.