Розвиток пам’яті

Першим проявом пам’яті можна вважати умовні рефлекси, які спостерігаються вже в перші місяці життя дитини, наприклад, припинення плачу, коли в кімнату входить мама. Виразніший прояв пам’яті виявляється тоді, коли малюк починає впізнавати предмети.

Поступово коло предметів, які впізнає дитина, розширється. Подовжується й прихований період. До кінця другого року життя малюк може впізнати те, що бачив за кілька тижнів до цього. До кінця третього року - те, що сприймалося дитиною кілька місяців тому, а до кінця четвертого року - те, що було сприйняте близько року тому.

Перш за все, у дитини проявляється впізнавання, а відтворення виявляється значно пізніше. Перші ознаки відтворення спостерігаються лише на другому році життя. Саме невеликою тривалістю прихованого періоду пояснюється те, що перші наші спогади про дитинство відносяться до періоду 4-5-річного віку.

Спочатку пам’ять має мимовільний характер. У переддошкільному і дошкільному віці діти зазвичай не ставлять перед собою завдання що-небудь запам’ятати. Розвиток довільної пам’яті в дошкільному дитинстві відбувається в іграх і в процесі виховання. Причому прояв запам’ятовування пов’язаний з інтересами дитини. Діти краще запам’ятовують те, що у них викликає інтерес. Також слід підкреслити, що в дошкільному віці діти починають запам’ятовувати осмислено, тобто вони розуміють те, що запам’ятовують.

Помилково вважати, що дошкільникам властиве лише механічне запам’ятовування. Навпаки, для них характерне осмислене запам’ятовування: перш ніж що-небудь запам’ятати, діти прагнуть зрозуміти те, що від них вимагається. До механічного запам’ятовування вони вдаються лише тоді, коли важко зрозуміти й осмислити сприйнятий матеріал. У дошкільному віці словесно-логічна пам’ять розвинена ще слабо, основне значення має наочно-образна та емоційна пам’ять.

Бурхливий розвиток характеристик пам’яті відбувається у шкільні роки. Це пов’язане з процесом навчання. Процес засвоєння нових знань зумовлює розвиток перш за все довільної пам 'яті. На відміну від дошкільника школяр змушений запам’ятовувати та відтворювати не те, що йому цікаве, а те, що заплановане у шкільній програмі. Під впливом вимог школи запам’ятовування й відтворення набувають довільнішого характеру та стають набагато активнішими, тому навчання в школі з певної точки зору можна розглядати як комплексну систему тренування пам’яті молодої людини. У процесі навчання школяр навчається ставити перед собою диференційовані завдання із заучування навчального матеріалу, тобто визначає спосіб заучування й відтворення інформації залежно від рівня її складності та поступово опановує осмислене запам’ятовування.

Пам’ять поступово стає більш організованою, регульованою і керованою психіною діяльністю. Процеси пам’яті набувають характеру довільних процесів, поступово розвивається й удосконалюється словесно-логічна пам’ять, хоча в молодшому шкільному віці наочно- образна пам’ять ще продовжує відігравати важливе значення.

З початком навчання у школі діти вже здатні до довільного й осмисленого запам’ятовування. Проте ця здатність у них ще слабо розвинена. Тому вчителеві необхідно особливу увагу приділяти тому, щоб молодші школярі навчилися довільно й осмислено запам’ятовувати навчальний матеріал.

Сам по собі розвиток пам’яті не відбувається. Для цього необхідна цілісна система виховання пам’яті. Вихованню позитивних властивостей пам’яті значною мірою сприяє раціоналізація розумової та практичної роботи людини: порядок на робочому місці, плаування, самоконтроль, використання розумних способів запам’ятовування, поєднання розумової роботи з практичною, критичне відношення до своєї діяльності, уміння відмовитися від неефективних прийомів роботи і запозичувати в інших людей ефективні прийоми.

Література

1. Аткинсон, Р. (1980). Человеческая память и процесс обучения = Human Memory and the Learning Process. (Пер. с англ.). Ю.М. Забродин & Б.Ф.Ломов (Ред.). Москва: Прогресс. 528 с.

2. Блонский, П.П. (2001). Память и мышление. Санкт-Петербург: Питер. 288 с.

3. Бохарова, С.П. (1997). Память в процессах обучения и профессиональной деятельности. Тернополь. 375 с.

4. Бондар, А.М. (2014). Психология памяти: курс лекций. (Учебн. пособие). Екатеринбург: Изд-во урал. ун-та. URL: https://elar.urfu.rU/bitstream/10995/27844/1/978-5-7996-1262-7.pdf

5. Вейн, А.М., & Каменецкая, Б.И. (1973). Память человека. Москва: Наука. 209 с.

6. Зинченко, Т.П. (2002). Память в экспериментальной и когнитивной психологии. Санкт-Петербург: Питер.

7. Зинченко, П.И. (1961). Непроизвольное запоминание. Москва: Изд-во АПН РСФСР. 562 с.

8. Лезер, Ф. (1995). Тренировка памяти. Москва: Эйдос. 169 с.

9. Леонтьев, А.Н. (1983). Избранные психологические произведения (Т. 1-2). В.В. Давыдов (Ред.). Москва: Педагогика.

10. Лурия, А.Р. (1975). Внимание и память. Москва: Изд-во МГУ. 108 с.

11. Лурия, А.Р. (1994). Маленькая книжка о «большой» памяти. Москва: Эйдос. 88 с.

12. Лурия, А.Р. (2004). Память.

13. Ляудис, В.Я. (2011). Память в процессе развития. Москва; Воронеж.

14. М’ясоїд, П.А. (2004). Загальна психологія. (Навч. посіб., 3-є вид.). Київ: Вища школа. 487 с.

15. Павелків, Р.В. (2009). Пам’ять. Загальна психологія. (Підручник), (с. 213-243). Київ: Кондор.

16. Роговин, М.Н. (1997). Проблемы теории памяти. Москва: Высшая школа. 181 с.

17. Рубинштейн, С.Л. (1999). Основы общей психологии. Санкт- Петербург: Питер. 704 с.

18. Скрипченко, О.В., Долинська, Л.В., Огороднійчук, З.В. та ін. (2005). Пам’ять. Загальна психологія. (Підручник), (с. 175-203). Київ: Либідь.

19. Смирнов, А.А. (1966). Проблемы психологии памяти. Москва: Просвещение. 422 с.

Питання для самоконтролю:

1. У чому полягає прояв пам’яті?

2. Що таке пам’ять?

3. Як протікають мнемічні процеси?

4. У чому полягає асоціативна теорія механізмів пам’яті?

5. Які ви знаєте види асоціацій?

6. Що утворює фізіологічну основу асоціацій?

7. У чому полягає нейронна теорія механізмів пам’яті?

8. Які особливості хімічної молекулярної теорії механізмів пам’яті?

9. Що відноситься до основних характеристик пам’яті та в чому їх суть?

10. Які види та особливості запам'ятовування?

11. Яка інформація запам'ятовується мимовільно?

12. У чому полягає суть механічного запам'ятовування?

13. На чому засноване осмислене запам'ятовування?

14. Назвіть прийоми осмисленого запам'ятовування, котрі

підвищують його ефективність.

15. У чому полягають особливості методу повторення?

16. Які існують види збереження інформації, що запам'яталася?

17. У чому полягають процеси відтворення та впізнавання?

18. Назвіть особливості процесів забування.

19. Які існують основні підходи до класифікації видів пам'яті?

20. У чому виявляється рухова пам'ять?

21. Які особливості емоційної пам'яті?

22. Що є змістом образної пам'яті?

23. У чому виражається словесно-логічна пам'ять?

24. У чому полягають відмінність мимовільної пам'яті від довільної?

25.

26. Дайте характеристику основним типам пам'яті.

27. Які особливості розвитку пам'яті?

Тестові завдання:

1. Яке висловлювання відноситься до визначення пам'яті?

А) відтворення окремих властивостей предметів та явищ, що діють на аналізатори;

Б) відтвореня діючих у даний час на органи чуття предметів і явищ навколишньої дійсності в сукупності їх різноманітних властивостей та якостей;

В) закарбування, збереження, подальше впізнавання і відтворення минулого досвіду;

Г) узагальнене й опосередковане відтворення предметів та явищ у їх закономірних зв’язках та відношеннях.

2. Яке твердження відноситься до асоціативної теорії механізмів пам'яті?

A) під впливом біострумів у протоплазмі нейронів утворюються особливі білкові молекули;

Б) зв’язок між окремими подіями, фактами, предметами або явищами, відтвореними в нашій свідомості та закріпленими у нашій пам'яті;

B) у корі головного мозку утворюються ланцюги, якими циркулюють біоструми і відбуваються зміни в синапсах;

Г) є носієм родової пам’яті.

3. Який вислів відноситься до нейронної теорії механізмів пам'яті?

A) у корі головного мозку утворюються ланцюги, якими циркулюють біоструми і відбуваються зміни в синапсах;

Б) зв'язок між окремими подіями, фактами, предметами або явищами, відтвореними в нашій свідомості й закріпленими у нашій пам’яті;

B) є носієм родової пам’яті;

Г) під впливом біострумів у протоплазмі нейронів утворюються особливі білкові молекули.

4. Яке твердження відноситься до хімічної, молекулярної теорії механізмів пам'яті?

A) зв'язок між окремими подіями, фактами, предметами або явищами, відтвореними у нашій свідомості й закріпленими у нашій пам'яті;

Б) є носієм родової пам'яті;

B) під впливом біострумів у протоплазмі нейронів утворюються особливі білкові молекули;

Г) у корі головного мозку утворюються ланцюги, якими циркулюють біоструми й відбуваються зміни в синапсах.

5. Що відноситься до визначення процесу запам'ятовування?

A) неможливість відновити раніше сприйняту інформацію;

Б) відбувається у момент сприйняття якого-небудь об'єкту;

B) утримання інформації, що запам'яталася, протягом певного часу;

Г) процес відтворення образу об'єкта, сприйнятого нами раніше, але не в даний час;

Д) процес закарбування і подальшого збереження сприйнятої інформації.

6.

A) процес, що відбувається у момент сприйняття якого-небудь об'єкту;

Б) процес відтворення образу об'єкту, сприйнятого нами раніше, але не в даний час;

B) утримання інформації, що запам'яталася, протягом певного часу;

Г) процес закарбування і подальшого збереження сприйнятої інформації;

Д) неможливість відновити раніше сприйняту інформацію.

7. Відтворення - це...?

A) процес відтворення образу об'єкту, сприйнятого нами раніше, але не в даний час;

Б) утримання інформації, що запам'яталася, протягом певного часу;

B) процес закарбування і подальшого збереження сприйнятої інформації;

Г) неможливість відновити раніше сприйняту інформацію;

Д) відбувається у момент сприйняття якого-небудь об'єкту.

8. Впізнавання - це...?

A) процес закарбування і подальшого збереження сприйнятої інформації;

Б) неможливість відновити раніше сприйняту інформацію;

B) процес відтворення образу об'єкту, сприйнятого нами раніше, але не в даний час;

Г) відбувається у момент сприйняття якого-небудь об'єкту;

Д) утримання інформації, що запам'яталася, протягом певного часу.

9. Забування - це...?

A) процес закарбування і подальшого збереження сприйнятої інформації;

Б) процес відтворення образу об'єкту, сприйнятого нами раніше, але не в даний час;

B) утримання інформації, що запам'яталася, протягом певного часу;

Г) неможливість відновити раніше сприйняту інформацію;

Д) відбувається у момент сприйняття якого-небудь об'єкту.

10. Яке твердження відноситься до обсягу пам'яті?

A) людина може відтворити інформацію, що запам'яталася, коли це потрібно;

Б) здатність людини утримувати певний час необхідну інформацію;

B) як показник використовується кількість одиниць інформації, що запам'яталася;

Г) здатність правильно відтворювати збережену в пам'яті інформацію.

11. Що відноситься до точності відтворення?

A) здатність правильно відтворювати збережену в пам'яті інформацію;

Б) здатність людини утримувати певний час необхідну інформацію;

B) як показник використовується кількість одиниць інформації, що запам'яталася;

Г) людина може відтворити інформацію, що запам'яталася, коли це потрібно.

12. Тривалість пам'яті - це...?

A) відтворення людиною інформації, що запам'яталася, коли це потрібно;

Б) кількість одиниць інформації, що запам'яталася людиною;

B) здатність правильно відтворювати збережену в пам'яті інформацію;

Г) здатність людини утримувати певний час необхідну інформацію.

13. Яке твердження відноситься до готовності пам'яті?

A) здатність правильно відтворювати збережену в пам'яті інформацію;

Б) здатність людини утримувати певний час необхідну інформацію;

B) відтворення людиною інформації, що запам'яталася нею, коли це потрібно;

Г) кількість одиниць інформації, що запам'яталася.

14. Механічне запам'ятовування - це...?

A) розуміння внутрішніх логічних зв'язків;

Б) запам'ятовування відтворного матеріалу на основі асоціацій за суміжністю;

B) виокремлення в матеріалі, що вивчається, головних думок і групування їх у вигляді плану;

Г) знаходження подібностей і відмінностей між об'єктами, що запам'ятовуються.

15. Що відноситься до осмисленого запам’ятовування?

A) розуміння внутрішніх логічних зв’язків;

Б) знаходження подібностей і відмінностей між об'єктами, що запам'ятовуються;

B) запам'ятовування відтворного матеріалу на основі асоціацій за суміжністю;

Г) виокремлення в матеріалі, що вивчається, головних думок і групування їх у вигляді плану.

16. Що відноситься до прийому порівняння?

A) розуміння внутрішніх логічних зв’язків;

Б) запам’ятовування відтворного матеріалу на основі асоціацій за суміжністю;

B) знаходження подібностей і відмінностей між об'єктами, що запам'ятовуються;

Г) виокремлення в матеріалі, що вивчається, головних думок і групування їх у вигляді плану.

17. Яке твердження відноситься до прийому осмислення?

A) засноване на розумінні внутрішніх логічних зв’язків;

Б) виокремлення в матеріалі, що вивчається, головних думок і групування їх у вигляді плану;

B) знаходження подібностей і відмінностей між об'єктами, що запам'ятовуються;

Г) запам’ятовування відтворного матеріалу на основі асоціацій за суміжністю.

18. Що відноситься до процесу збереження?

A) неможливість відновити раніше сприйняту інформацію;

Б) утримання інформації, що запам’яталася, протягом певного часу;

B) процес відтворення образу об'єкта, сприйманятого людиною раніше, але не в даний час;

Г) відбувається у момент сприйняття якого-небудь об'єкта.

19. Який вислів відноситься до впізнавання?

A) відбувається у момент сприйняття якого-небудь об'єкта;

Б) утримання інформації, що запам’яталася, протягом певного часу;

B) процес відтворення образу об’єкта, сприйнятого людиною раніше, але не в даний час;

Г) неможливість відновити раніше сприйняту інформацію.

20. Що відноситься до процесу відтворення?

A) відбувається у момент сприйняття якого-небудь об'єкта.

Б) неможливість відновити раніше сприйняту інформацію;

B) процес відтворення образу об'єкта, сприйнятого людиною раніше, але не в даний час;

Г) утримання інформації, що запам’яталася, протягом певного часу.

21. Що відноситься до процесу забування?

A) процес відтворення образу об'єкта, сприйнятого людиною раніше, але не в даний час;

Б) утримання інформації, що запам’яталася, протягом певного часу;

B) відбувається у момент сприйняття якого-небудь об'єкта;

Г) неможливість відновити раніше сприйняту інформацію.

22. Який вид пам’яті виокремлюється за критерієм «характер психологічної активності»?

A) довільна;

Б) довготривала;

B) рухова;

Г) оперативна.

23. Який вид пам'яті виокремлюється за критерієм «характер цілей діяльності»?

A) довготривала;

Б) оперативна;

B) рухова;

Г) довільна.

24. Який вид пам'яті виокремлюється за критерієм «тривалість збереження матеріалу»?

A) довільна;

Б) мимовільна;

B) оперативна;

Г) образна.

25. Який вид пам'яті виділяється за критерієм «характер психологічної активності»?

A) довільна;

Б) образна;

B) оперативна;

Г) мимовільна.

26. Який вид пам'яті виокремлється за критерієм «характер цілей діяльності»?

A) мимовільна;

Б) образна;

B) оперативна;

Г) довільна.

27. Який вид пам'яті виокремлюється за критерієм «тривалістю збереження матеріалу»?

A) образна;

Б) короткочасна;

B) довільна;

Г) словесно-логічна.

28. Який вид пам'яті виокремлється за критерієм «психічна активність»?

A) словесно-логічна;

Б) довільна;

B) короткочасна;

Г) оперативна.

29. Який вид пам'яті виокремлюється за критерієм «психічна активність»?

A) емоційна;

Б) мимовільна;

B) довготривала;

Г) оперативна.

30. Яке твердження відноситься до рухової або моторної пам'яті?

A) здатність запам'ятовувати та відтворювати відчуття;

Б) виражається у запам'ятовуванні й відтворенні наших думок;

B) запам'ятовування, збереження та відтворення різних практичних і трудових навичок;

Г) сприйняте раніше відтворюється у формі уявлень.

31. Який вислів відноситься до емоційної пам'яті?

A) здатність запам'ятовувати та відтворювати почуття;

Б) виражається у запам'ятовуванні та відтворенні наших думок;

B) сприйняте раніше відтворюється у формі уявлень;

Г) запам'ятовування, збереження та відтворення різних практичних і трудових навичок.

32. Яке твердження відноситься до образної пам'яті?

A) запам'ятовування, збереження та відтворення різних практичних і трудових навичок;

Б) виражається у запам'ятовуванні й відтворенні наших думок;

B) здатність запам'ятовувати та відтворювати почуття;

Г) сприйняте раніше відтворюється у формі уявлень.

33. Що відноситься до словесно-логічної пам'яті?

A) сприйняте раніше відтворюється у формі уявлень;

Б) виражається у запам'ятовуванні та відтворенні наших думок;

B) запам'ятовування, збереження та відтворення різних практичних і трудових навичок;

Г) здатність запам'ятовувати та відтворювати почуття.

34. Яке твердження характеризує мимовільну пам'ять?

A) запам'ятовування та відтворення здійснюється автоматично без вольових зусиль людини, без контролю з боку свідомості;

Б) у процесі запам’ятовування та відтворення наявні мета і вольове зусилля;

B) характеризується дуже коротким збереженням сприйнятої інформації;

Г) обслуговує мнемічні процеси, безпосередньо здійснювані людиною, актуальні дії та операції.

35. Що відноситься до довільної пам'яті?

А) характеризується дуже коротким збереженням сприйнятої інформації;

Б) у процесі запам’ятовування та відтворення наявні мета і вольове зусилля;

В) обслуговує мнемічні процеси, безпосередньо здійснювані людиною, актуальні дії та операції;

Г) запам'ятовування та відтворення здійснюється автоматично без вольових зусиль людини, без контролю з боку свідомості.

36. Яке твердження відноситься до короткочасної пам'яті?

A) у процесі запам’ятовування та відтворення наявні мета і вольове зусилля;

Б) обслуговує мнемічні процеси, безпосередньо здійснювані людиною, актуальні дії та операції;

B) характеризується дуже коротким збереженням сприйнятої інформації;

Г) запам'ятовування та відтворення здійснюється автоматично без вольових зусиль людини, без контролю з боку свідомості.

37. Що відноситься до оперативної пам'яті?

A) характеризується дуже коротким збереженням сприйнятої інформації;

Б) запам'ятовування та відтворення здійснюється автоматично без вольових зусиль людини, без контролю з боку свідомості;

B) у процесі запам’ятовування та відтворення наявні мета і вольове зусилля;

Г) обслуговує мнемічні процеси, безпосередньо здійснювані людиною, актуальні дії та операції.