<<
>>

Стадії та рівні розвитку психіки і поведінки тварин

У всій історії розвитку психіки і поведінки тварин (згідно з концепцією О.М. Леонтьева і К.Е. Фабрі) виокремлюють низку стадій і рівнів (див. табл. 1). Зокрема, виділяється дві стадії: (1) елементарна сенсорна психіка; (2) перцептивна психіка.

Перша включає два рівні: нижчий і вищий, друга - три рівні: нижчий, вищий і найвищий.

Кожна із стадій і відповідні їй рівні характеризуються певним поєднанням рухової активності й форм психічного відображення, причому в процесі еволюційного розвитку те й інше взаємодіють один з одним. Удосконалення рухів призводить до поліпшення пристосувальної діяльності організму. Ця діяльність, у свою чергу, сприяє поліпшенню нервової системи, розширенню її можливостей, створює умови для розвитку нового вигляду діяльності й форм відображення. І те, й інше опосередковується вдосконаленням психіки.

Стадія елементарної сенсорної психіки характеризується примітивними елементами чутливості, що не виходять за межі простих відчуттів. Ця стадія пов'язана з виділенням у тварин спеціалізованого органу, яуий здійснює складні маніпулятивні рухи організму з предметами зовнішнього світу. Таким органом у нижчих тварин є щелепи. Вони замінюють їм руки, які є лише у людини та деяких вищих тварин. Щелепи зберігають свою роль як орган маніпуляцій і дослідження навколишнього світу протягом тривалого періоду часу, аж до звільнення передніх кінцівок тварини для цієї мети.

Таблиця 1

Стадії й рівні розвитку психіки і поведінки тварин (за О.М. Леонтьєвим і К.Е. Фабрі)

СТАДІЇ Й РІВНІ ПСИХІЧНОГО ВІДОБРАЖЕННЯ, ЙОГО ХАРАКТЕРИСТИКА
Особливості поведінки, пов 'язані з відповідною стадією й рівнем Види живих істот, які досягли відповідного рівня розвитку
I. Стадія елементарної сенсорної психики
А.
Нижчий рівень. Примітивні елементи чутливості. Розвинена подразливість
А. Чіткі реакції на біологічно значимі властивості середовища через зміну швидкості й напрями руху. Елементарні форми рухів. Слабка пластичність поведінки. Несформована здатність реагування на біологічно нейтральні, позбавлені життєвого значення, властивості середовища. Слабка, нецілеспрямована рухова активність. А. Найпростіші. Багато нижчих багатоклітинних організмів, що живуть у водному середовищі.
Б. Вищий рівень. Наявність відчуттів. Поява найважливішого органу маніпулювання - щелеп. Здібність до формування елементарних умовних рефлексів
Б. Чіткі реакції на біологічно нейтральні подразники. Розвинена рухова активність (повзання, риття в грунті, плавання з виходом із води на сушу). Здатність уникати несприятливих умов середовища, ухилятися від них, вести активний пошук позитивних подразників. Індивідуальний досвід і научіння відіграють невелику роль. Головне значення в поведінці мають жорсткі природжені програми. Б. Вищі (кільчасті) черв'яки, брюхоногі молюски (равлики), деякі інші безхребетні.
II. Стадія перцептивної психіки
А. Низький рівень. Віддзеркалення зовнішньої дійсності у формі образів предметів. Інтеграція, об'єднання впливаючих властивостей у цілісний образ предмета Головний орган маніпулювання - щелепи
А. Формування рухових навичок. Переважають ригідні, генетично запрограмовані компоненты. Рухові здібності вельми складні й різноманітні (пірнання, повзання, ходьба, біг, стрибки, лазіння, політ та ін.). Активний пошук позитивних подразників, уникнення негативних (шкідливих), розвинена захисна поведінка. А. Риби та інші нижчі хребетні, а також (частково) деякі вищі безхребетні (членистоногі і

головоногі молюски).

Комахи.
Б. Вищий рівень. Елементарні форми мислення (вирішення завдань). Утворення певної «картини світу»
Б. Високоррозвинені інстинктивні форми поведінки. Здібність до научіння. Б. Вищі хребетні (птахи і деякі ссавці).
В. Навищийрівень. Виокремлення особистістю в практичній діяльності орієнтувально- дослідницької, підготовчої фази. Здатність вирішувати одну й ту ж задачу різними методами. Перенесення знайденого принципу вирішення задачі в нові умови. Створення і використання в діяльності примітивних знарядь. Здібність до пізнання навколишньої дійсності незалежно від наявних біологічних потреб. Безпосередня розсудливість і встановлення причинно-наслідкових зв'язків та відношень між предметами і явищами в практичних діях (інсайт)
В. Виділення спеціалізованих органів маніпулювання: лап і рук. Розвиток дослідницьких форм поведінки з широким використанням раніше набутих знань, умінь і навичок В. Мавпи, деякі інші вищі хребетні (собаки, дельфіни).

Нижчий рівень стадії елементарної сенсорної психіки, на якому знаходяться прості й нижчі багатоклітинні організми, котрі живуть у водному середовищі, характеризується тим, що тут у досить розвиненому вигляді представлена подразливість - здатність живих організмів реагувати на біологічно значимі впливі середовища підвищенням рівня своєї активності, зміною напряму й швидкості рухів. Чутливість як здатність реагувати на біологічно нейтральні властивості середовища і готовність до научіння методом умовних рефлексів ще відсутня. Рухова активність тварин ще не має пошукового, цілеспрямованого характеру.

Наступний, вищий рівень стадії елементарної сенсорної психіки, якого досягають живі істоти типу кільчастих черв'яків і брюхоногих молюсків, характеризується появою перших елементарних відчуттів і щелеп як органу маніпулювання.

Мінливість поведінки тут доповнюється появою здібності до надбання й закріплення життєвого досвіду через умовнорефлекторні зв'язки. На цьому рівні вже існує чутливість. Рухова активність удосконалюється та набуває характеру цілеспрямованого пошуку біологічно корисних і уникнення біологічно шкідливих дій.

Види пристосувальної поведінки, які набувають у результаті мутацій і передаваня від покоління до покоління завдяки природному відбору, оформляються у вигляді інстинктів - спадково закріплених, структурно й функціональні досить жорстких систем, доцільно влаштованих органічних і поведінкових реакцій.

Якісний стрибок у розвитку психіки та поведінки тварин відбувається на наступній - перцептивній стадії. Відчуття тут об'єднуються в образи, а зовнішнє середовище починає сприйматися у вигляді речово оформлених образно цілісних предметів, а не окремих відчуттів. У поведінці тварин із очевидністю виступає тенденція орієнтуватися на предмети навколишнього світу і відношення між ними. Разом з інстинктами виникають і гнучкіші форми пристосувальної поведінки у вигляді складних, мінливих рухових навичок.

Надзвичайно розвиненою виявляється рухова активність, котра включає рухи, пов'язані зі зміною напряму й швидкості. Діяльність тварин набуває гнучкішого, цілеспрямованого характеру. Все це відбувається вже на нижчому рівні перцептивної психіки, на якому знаходяться риби, інші нижчі хребетні, деякі види безхребетних і комахи.

Наступний, вищий рівень перцептивної психіки включає вищих хребетних: птахів і деяких ссавців. У них вже можна виявити елементарні форми мислення, які проявляється у здатності до вирішення завдань у практичному, наочно-дієвому плані. На цьому рівні виявляється готовність до научіння, до засвоєння способів вирішення завдань, їх запам'ятовування і перенесення в нові умови (у обмежених, щоправда, межах).

Найвищого рівня розвитку перцептивно! психіки досягають мавпи. Їх сприйняття зовнішнього світу носить вже образний характер, а научіння відбувається через механізми наслідування й перенесення.

У такій психіці особливо виділяється здатність до практичного вирішення широкого класу завдань, які потребують дослідження і маніпулювання з предметами. У діяльності тварин виокремлюється особлива, ориентувально-дослідницька або підготовча фаза. Вона полягає у вивченні ситуації, перш ніж приступити в ній до практичних дій.

Спостерігається певна гнучкість у способах рішення, широке перенесення знайдених рішень у нові умови й ситуації. Тварини виявляються здатними до дослідження й пізнання дійсності незалежно від наявних потреб і до виготовлення елементарних знарядь. Замість щелеп органами маніпулювання стають передні кінцівки, які ще не повністю звільнені від функції пересування у просторі (локомоція). Надзвичайно розвиненою стає система спілкування тварин один з одним, у них з'являється своя мова.

Описавши ці стадії й рівні, К.Е. Фабрі прийшов до висновку, що інтелект притаманний не лише антропоїдам, але й всім приматам, а також деяким іншим тваринам.

2.

<< | >>
Источник: Волженцева І.В., Харченко Н.В.. Загальна психологія: Курс лекцій з навчальними тестовими завданнями. (Навч. посіб. у 2-х ч.). (Частина 1). Університет Григорія Сковороди в Переяславі. –2021, 394 с.. 2021

Еще по теме Стадії та рівні розвитку психіки і поведінки тварин:

  1. Девіантна поведінка особистості. Поняття та види (позитивна і негативна) девіацій. Суїцидальна та залежна поведінка. Булінг. Мобінг. Ейджизм. Рівні девіантної поведінки: поведінка, що не є схвалюваною іншими, що осуджується іншими, морально негативні прояви і вчинки, делінквентна поведінка, злочинна поведінка, деструктивна поведінка. Соціальні та психологічні чинники девіантної поведінки. Профілактика девіантної поведінки: просвіта, соціальна реклама, корекційні програми, створення ситуації успі
  2. Інтелектуальна поведінка тварин
  3. Вищий рівень стадії елементарної сенсорної психіки
  4. Стадія перцептивної психіки (індивідуально-мінлива поведінка)
  5. Нижчий рівень стадії елементарної сенсорної психіки
  6. Етапи історичного розвитку психології: початкові уявлення про психіку
  7. Поняття «психіка» та її сутність. Функції психіки: відображальна, регулятивна.
  8. Емоція сорому - виникає як переживання неузгодженості між нормою поведінки та фактичною поведінкою, прогнозування осудливої або негативної оцінки оточуючих.
  9. Лекція 9 РОЗВИТОК ФОРМ ПСИХІЧНОГО ВІДОБРАЖЕННЯ У ТВАРИН
  10. §4. Стадії кримінального правопорушення поняття, ознаки та види стадій