<<
>>

Девіантна поведінка особистості. Поняття та види (позитивна і негативна) девіацій. Суїцидальна та залежна поведінка. Булінг. Мобінг. Ейджизм. Рівні девіантної поведінки: поведінка, що не є схвалюваною іншими, що осуджується іншими, морально негативні прояви і вчинки, делінквентна поведінка, злочинна поведінка, деструктивна поведінка. Соціальні та психологічні чинники девіантної поведінки. Профілактика девіантної поведінки: просвіта, соціальна реклама, корекційні програми, створення ситуації успі

Одним з основоположників девіантологии вважається французький вчений Еміль Дюркгейм, який в 1897 році видав класичну роботу під назвою «Самогубство». Він ввів поняття аномії, що означає соціальну заплутаність та дезорієнтацію в суспільстві, що виникає під час радикальних соціальних змін і криз.

Девіантність - це певний спосіб дій, який відхиляється від соціальних стандартів, заподіює шкоду індивіду і відзначається соціальною дезадаптацією.

Основними ознаками будь-яких поведінкових відхилень є: регулярне порушення норм соціуму і негативна оцінка з боку суспільства, яка зазвичай супроводжується стигматизацією (тавруванням, навішуванням соціальних ярликів).

Соціальна девіація буває негативною і позитивною. У другому випадку вона допомагає розвитку особистості та соціальному прогресу. Негативна девіація вносить негативний вклад в існування і розвиток соціуму (бродяжництво, суїцид, девіантна поведінка підлітків та інше).

Однією з головних причин соціальної девіації є невідповідність соціальних норм вимогам, які висуває життя. Друга поширена причина - невідповідність самого життя уявленням та інтересам конкретної особистості. Крім цього, девіантна поведінка може бути викликана такими факторами, як сімейні проблеми, помилки виховання, спадковість, деформація характеру, психічні захворювання, негативний вплив ЗМІ та багато іншого.

Виділяють типи профілактики девіантності: первинна профілактика. Вона спрямована головних чином на попередження різних типів девіантної поведінки дітей і підлітків. Вторинна профілактика. Передбачає виявлення і корекцію негативних умов і факторів, які можуть викликати девіантна поведінка. Така профілактика використовується в основному в роботі з групами підлітків і дітей, які живуть у складних умовах. Пізня профілактика. Націлена на вирішення вузькоспеціальних завдань, попередження рецидивів та нівелювання шкідливих наслідків вже сформованої девіації.

Передбачає активний вплив на вузьке коло осіб, що мають стійкі поведінкові девіації.

Булінг (цькування) - діяння учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи або такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров’ю потерпілого.

Види булінгу: фізичне насильство, економічний булінг, психологічний, сексуальний та кібербулінг.

Кібербулінг - приниження за допомогою мобільних телефонів, інтернету, інших електронних пристроїв (пересилка неоднозначних фото, обзивання по телефону, знімання на відео бійок чи інших принижень і викладання відео в мережу інтернет, цькування через соціальні мережі).

Мобінг (цькування) - діяння роботодавця або окремих працівників трудового колективу, які спрямовані на приниження гідності та честі працівника, його професійної (ділової) репутації у формі психологічного та/або економічного тиску, зокрема із застосуванням засобів електронних комунікацій, створення стосовно нього напруженої, ворожої, образливої атмосфери, у тому числі, що змушує особу недооцінювати власну професійну придатність.

Термін «мобінг» є загальним терміном, що описує декілька варіантів психологічної агресії на робочому місці, та має декілька видів: вертикальний мобінг, горизонтальний мобінг, босинг, свідомий, неусвідомлений. Мобінг може бути: латентним і відкритим; індивідуальним і груповим, а також хронічним. Виживши одного колегу, мобер приймається за нову жертву, трапляються також булери-вампіри, яких цікавить переважно процес цькування, а зовсім не результат у вигляді звільнення колеги або підлеглого.

Ейджизм - дискримінація людини на підставі її віку, поширена як у формальних, так і в неформальних сферах життя суспільства. Проявляється в готовності адекватно сприймати і співпрацювати лише з людьми, які відповідають заздалегідь установленим віковим критеріям.

<< | >>
Источник: Андросюк В.Г.. Психологія. Посібник. — Київ: Національна академія внутрішніх справ. —2022. — 101 с.. 2022

Еще по теме Девіантна поведінка особистості. Поняття та види (позитивна і негативна) девіацій. Суїцидальна та залежна поведінка. Булінг. Мобінг. Ейджизм. Рівні девіантної поведінки: поведінка, що не є схвалюваною іншими, що осуджується іншими, морально негативні прояви і вчинки, делінквентна поведінка, злочинна поведінка, деструктивна поведінка. Соціальні та психологічні чинники девіантної поведінки. Профілактика девіантної поведінки: просвіта, соціальна реклама, корекційні програми, створення ситуації успі:

  1. § 18. Правова поведінка: поняття та види
  2. Емоція сорому - виникає як переживання неузгодженості між нормою поведінки та фактичною поведінкою, прогнозування осудливої або негативної оцінки оточуючих.
  3. Стадії та рівні розвитку психіки і поведінки тварин
  4. Інтелектуальна поведінка тварин
  5. Стадія перцептивної психіки (індивідуально-мінлива поведінка)
  6. Вчинки — локомотиви поведінки.
  7. Конфлікт і конфліктна ситуація. Види конфліктів (внутрішньо особистісний, міжособистісний, внутрішньо груповий, між груповий). Рольові конфлікти (гендерно-рольовий конфлікт, конфлікт між сімейними і професійними ролями). Стилі поведінки в конфлікті (суперництво, уникнення, компроміс, співпраця, пристосування). Запобігання (психологічна просвіта, недопущення дискримінації, матеріальне та моральне заохочення, дотримання корпоративної культури) та розв’язання (досягнення компромісу чи співпраці) ко
  8. Гнів - емоція, що виникає при явному розходженні поведінки іншої людини з нормами етики і моралі.
  9. Теорія наслідування Габрієля Тарда. Психологічний механізм наслідування як ключ до пояснення соціальної поведінки.
  10. Поняття малої групи. Класифікація малих соціальних груп (первинні/вторинні; формальні/неформальні; референтні/групи членства; квазігрупи). Структура малої групи. Динамічні процеси в малій групі. Соціально-психологічний клімат групи. Конформізм, конформна поведінка і конформність. Згуртованість.