Виборча система України

Перші демократичні вибори на альтернативній основі в Радянському Союзі були проведені лише в 1989-1990 роках. До 1997 р. в Україні застосовувалась ма­жоритарна виборча система, при цьому за виборчим законодавством 1993 р.

Вибори до Верховної Ради України в 1998 та 2002 роках проходили за змі­шаною системою, а саме: половина з 450 депутатів обиралась за мажоритарним принципом відносної більшості, а половина - за пропорційним, при виборчому бар’єрі 4 %. При цьому була відмінена вимога щодо участі у виборах не менше ніж 50 % зареєстрованих виборців.

За Законом «Про вибори народних депутатів України», який був прийнятий у березні 2004 і набрав чинності з жовтня 2005 р., усі 450 депу­татів Верховної Ради обираються за пропорційною системою, тобто за списками політичних партій (блоків) у єдиному загальнодержавному вибо­рчому окрузі. При цьому виборчий бар’єр знижений до 3 %. Таким чином, уперше в історії України на виборах до Верховної Ради 26 березня 2006 р. основними суб’єктами виборчого процесу стали політичні організації (партії і блоки партій), а не окремі кандидати у мажоритарних виборчих округах.

За новим виборчим законодавством з 2006 року за пропорційною виборчою системою проходять вибори обласних, районних та міських рад, а також Верховної Ради Автономної Республіки Крим. До цього органи місцевого самоврядування в Україні обирались виключно за мажоритар­ною системою.

Вибори Президента України відбуваються за мажоритарною систе­мою, при цьому для перемоги в першому турі потрібна абсолютна біль­шість, а в другому - відносна більшість голосів виборців. Вибори сільських, селищних та сільських голів, а також сільських і селищних рад відбуваються за мажоритарною системою відносної більшості.