Недоліки та ризики сучасної демократії

Сучасна демократія потребує насамперед економічно самостійних громадян; високої правосвідомості й поваги людей до влади; а також вели­ких грошей. Формальне визнання демократії та намагання пересадити де­мократичні форми на невластивий їм і непідготовлений ґрунт веде до не­бажаних наслідків, які можна бачити й із досвіду пострадянської України:

• поняття «демократія» і «демократ» перетворюються у похідну фразу, якою кожний користується за своїм смаком - або як почесним зван­ням, або як лайкою, або як маскою;

• демократичні інститути спотворюються, що підриває довіру до них, і до влади взагалі;

• під прикриттям демократичної демагогії при владі залишається переважно та ж сама номенклатурно-бюрократична еліта, лише трохи розба­влена «демократами», але значно більше охоплена корупцією;

• народ так само далекий від влади, як і раніше, або ще більше («делегована демократія» - латиноамериканський варіант);

• авторитет влади падає ще нижче - демократія перетворюється в анархію.

Необхідно звільнитись від сприйняття демократії як панацеї від усіх бід і перш за все усвідомити, що демократичні механізми погано пристосо­вані до кризових ситуацій (де потрібно приймати оперативні й часто непо­пулярні рішення). Демократія має обмежену цінність. Це засіб, а не мета, «утилітарне пристосування для захисту соціального миру та свободи осо­бистості; як така, вона не бездоганна і не надійна» (Ф. Гаєк). Тому не тре­ба надавати демократії абсолютного значення. За словами С. Хантінг- тона, «розбіжності між демократією й диктатурою менші, ніж різниця між тими країнами, в яких існує консенсус, єдність, законність, ефективність, і тими країнами, в політиці яких ці риси відсутні». Не треба також:

1) ототожнювати демократію з конкретною особистістю (такий «гарант демократії» може дуже швидко перетворюватись в авторитарного диктатора);

2) ототожнювати демократію з класом (розподіл на «чистих» і «нечистих» веде до придушення особи та диктатури);

3) ототожнювати більшість з істиною. Кожна конкретна біль­шість завжди є меншістю по відношенню до всього людства - у просторі й у часі. Більшість здатна до пізнання тільки банальних, спрощених істин, у той час як дійсні прозріння притаманні лише геніям. Тому в Біблії гово­риться: «Не будеш з більшістю, щоб чинити зло» (Вих. 23, 2).