Нормування забруднюючих речовин у продуктах харчування
До забруднюючих речовин у харчових продуктах відносяться важкі метали, синтетичні хімічні сполуки, пестициди, нітрати й нітрити, радіонукліди, токсини мікроорганізмів і лікарські засоби.
Забруднюючі речовини можуть надходити в продукти живлення, а далі в організм людини різними шляхами: з повітря - через вегетуючі органи рослин; із ґрунту - через кореневі системи рослин. Найнебезпечніші з них - ртуть, свинець, кадмій. Забруднення кадмієм харчових продуктів і харчової сировини відбувається, головним чином, разом зі стічними водами й іншими відходами промислових підприємств, які пов'язані з виробництвом і застосуванням спеціальних сплавів, автоматики, напівпровідників, атомної й ракетної техніки, антикорозійних покриттів, полімерів і т.д. Забруднення атмосферного повітря кадмієм відбувається при спалюванні відходів пластмаси. Забруднення навколишнього середовища кадмієм вимагає особливої уваги до запобіжних заходів щодо унеможливлення попадання в організм людини цього небезпечного ксенобіотика. Існує прямий зв'язок між кількістю виявлених у воді й ґрунті кадмію, свинцю, миш'яку й рівнями захворюваності злоякісними новоутвореннями різних форм серед населення екологічно неблагополучних районів.
Інший біоцид, що належить до важких металів - ртуть має два типи кругообігу в природі. Перший пов'язаний із природним обміном неорганічної (елементарної) ртуті, другий - локальний, обумовлений процесами метилування неорганічної ртуті, що надходить у навколишнє середовище в результаті господарської діяльності людини. Ртуть застосовується при виробництві каустичної соди, синтезі пластмас, в електротехнічній промисловості. До 90-х років XX ст. сполуки, що містять ртуть, знаходили широке застосування в сільському господарстві як отруйники насіння зернових культур. До 80 тис. тонн ртуті у вигляді парів та аерозолів щорічно викидається в атмосферу, а далі вона і її сполуки мігрують у ґрунт з рослинністю і водойми з їхніми гідробіонтами.
У водному середовищі в результаті діяльності мікроорганізмів відбувається метилування ртуті, а надалі у вигляді метил ртуті вона включається в просування по трофічних ланцюгах водних і наземних екосистем, викликаючи важкі захворювання людини (розлад мови, зниження слуху, зору і т.д.), а нерідко й смерть. Отруєння людини ртуттю одержало назву „хвороба Мінамата”.Основним джерелом забруднення навколишнього середовища сполуками свинцю в сучасних умовах є використання етилованого бензину, а отже, і найбільші концентрації свинцю виявляються в атмосферному повітрі уздовж великих автострад, зеленій масі рослин, плодах. При включенні в харчові ланцюги свинець може надходити в організм людини із продуктами рослинного й тваринного походження. Перші симптоми свинцевого отруєння характеризуються підвищеною активністю й безсонням, що змінюється надалі стомлюваністю, депресією, порушеннями діяльності шлунка, розладами кровоносної системи, захворюваннями периферичної нервової системи. Свинець здатний до матеріальної кумуляції в організмі, особливо в кістковій тканині. Як уже було зазначено раніше, із всіх видів важких металів, що регулярно надходять в організм людини, 20% надходять із повітря, і особливо важливе значення має гігієнічне нормування важких металів у повітрі.
У таблиці 2.26 наведені ГДК важких металів у харчових продуктах.
Таблиця 2.26
ГДК важких металів у харчових продуктах, мг/кг
| Продукт | Метал | гдк |
| 1 | 2 | 3 |
| Ртуть | 0,001 | |
| Свинець | — | |
| М'ясо й птиця (морожені), м'ясопродукти. | Свинець | 0,5 |
| Ртуть | 0,03 | |
| Риба океанська й морська (за винятком великих тунців). | Ртуть | 0,4 |
| Тунці (великі види), кити. | Те ж | 0,7 |
| Зерно для дитячого й дієтичного живлення (пшениця, рис, овес, кукурудза, гречка) | Ртуть | 0,01 |
| Свинець | 0,2 | |
| Кадмії | 0,02 | |
| Мідь | 5,0 | |
| 10,0 | ||
| Цинк | 25,0 | |
| Молоко й молочні продукти | Ртуть | 0,005 |
| Свинець | 0,05 | |
| Риба прісноводна: нехижі види хижі види | - | 0,3 0,6 |
| Консерви з морських і прісноводних риб (за винятком тунців) | 0,3 | |
| Консерви з тунців | — | 0,7 |
| Молюски й ракоподібні | — | 0,2 |
| Алкогольні напої | Свинець | 0,3 |
| Кадмій | 0,05 | |
| Цукор | Свинець | 1,0 |
| Миш'як | 1,0 | |
| Соуси | Свинець | 3,0(кетчуп) |
| Соєві білки | Ртуть | 0,03 |
| Кадмій | 0.2 | |
| Свинець | 2,0 | |
| Цинк | 60,0 | |
| Миш'як | 1,0 | |
| Мідь | 30,0 | |
| Продукти, законе. у бляшану тару | Олово | 100-200 |
| Продукти дитячого й дієтичного харчування | Ртуть | 0,005 |
| Свинець | 0,1 | |
| Кадмій | 0,01 | |
| Мідь | 2,0 | |
| Цинк | 5,0 | |
| Продукти харчування для дітей на фруктовій і овочевій основах. | Ртуть | 0,01 |
| Кадмій | 0,03-0,05 | |
| Миш'як | 0,1 | |
| Мідь | 5,0 | |
| Цинк | 30,0 | |
| Кадмій | 0,01 | |
| Фрукти, цитрусові, овочі свіжі, заморожені, сухі* | Свинець | 0,4-0,5 |
| Миш'як | 0,2 | |
| Фруктові соки й компоти | Свинець | 0,4 |
| Миш'як | 0,2 | |
| Мідь | 5,0 | |
| Кадмій | 0,02 | |
| Жири й масла | 1,0 | |
| Кадмій | 0,05 | |
| Мідь | 0,5(тварин. жир) | |
| 0,4 (олія росл.) | ||
| 0,1 (олія росл. раф. маргарин) | ||
| Мелені продукти для дитячого дієтичного харчування (крупа, борошно, толокно) | Ртуть | 0,01 |
| Свинець | 0,2 | |
| Кадмій | 0,02 | |
| Мідь | 4,0 | |
| 10,0 (гречана крупа) | ||
| Цинк | 20,0 |
Небезпечними для навколишнього середовища й здоров'я
людини є хімічні засоби захисту рослин або пестициди.
Характер дії пестицидів визначається їхньою хімічною структурою й такими властивостями, як стійкість до впливу кліматоутворюючих факторів і здатність до кумуляції.Максимально допустимі рівні (МДР) вмісту деяких пестицидів у харчових продуктах наведені в таблиці 2.27.
Таблиця 2.27
Максимально допустимі рівні вмісту пестицидів у харчових продуктах
| Найменування пестициду (назва діючої речовини) | Найменування харчового продукту | МДР, мг/кг |
| 1 | 2 | 3 |
| Актелік (пиримифос- метил) | Огірки, томати, цукровий буряк, перець, баклажани | 0,2 |
| Малина, смородина, аґрус, суниця | Не допускається | |
| Атразин (атразин) | Овочі, фрукти (зернові), виноград, зернові, кукурудза | 0,1 |
| М'ясо, яйця | 0,02 | |
| Смородина, аґрус, малина, молоко | Не допускається | |
| Байлетон (тріадиме-фон) | Зернові, цукровий буряк, огірки, томати | 0,5 |
| Дині, яблука | 0,05 | |
| Виноград | 0,1 | |
| Смородина, суниця | Не допускається | |
| Бетанал (фенмедифам) | Буряк цукровий і столовий цикорій | 0,2 0,5 |
| Волатон (фоксим) | Зернові | 0,6 |
| Гамма-ізомер ГХЦГ (гамма-ізомер ГХЦГ) | Соняшникова й бавовняна олія, виноград, яблука, молоко | 0,05 |
| Картопля, цукровий буряк, м'ясо, яйця | 0,1 | |
| Масло вершкове, жир, риба | 0,2 | |
| Зерно зернових й бобових, кукурудза, капуста, гриби | 0,5 | |
| Молочні продукти (у перерахуванні на жир) | 1,25 |
| 1 | 2 | 3 |
| Ягоди лісові | Не допускається | |
| 2,4-ДА (2,4 Д) | Харчові продукти | Не допускається |
| Золой (фозалон) | Зернові, картопля, цукровий буряк, томати, баклажани, виноград, цитрусові, яблука, груша, вишні, зливи, гриби | 0,2 |
| Карбофос (малатіон) | Яблука, груші, виноград, огірки, дині, кавуни | 1,0 |
| Рослинна олія | 0,1 | |
| Буряк цукрова і їдальня, капуста, огірки, томати, дині, кавуни, груші, чаї | 0,5 | |
| Яблука, сливи, вишні, виноград, цитрусові | 1,0 | |
| Борошно | 2,0 | |
| Зернові, кукурудза, горох, соя | 3,0 | |
| Малина, смородина, аґрус, суниця | Не допускається | |
| Прометрин (прометрин) | Картопля, горох, соя, квасоля, рослинна олія | 0,1 |
| Морква, селера, петрушка, кріп | Не допускається | |
| Раундап (гліфосат) | Кукурудза, картопля, зернобобові, овочі, фрукти, цитрусові, гриби | 0,3 |
| Малина, чорниця | Не допускається | |
| Семерон (десметрин) | Капуста | 0,05 |
| Фосфамід (диметсат) | Рослинна олія | 0,1 |
| Капуста, буряк столовий | 0,15 | |
| Зернові, зернобобові, рис, картопля, цукровий буряк, огірки, томати, баштанні, яблука, груші, сливи, вишні, цитрусові, виноград, гриби | 0,4 | |
| Ягоди лісові | Не допускається | |
| Битам (EPTC) | Буряк цукровий і столовий, рослинна олія | 0,05 |
Небезпечне для здоров'я людини вживання в їжу продуктів рослинного й тваринного походження з підвищеним вмістом нітратів і нітритів.
При взаємодії нітратів і нітритів з гемоглобіном порушується процес зворотного зв'язування кисню, внаслідок чого метгемоглобін, що утвориться, не може виконувати функції переносника кисню. Виникає явище кисневого голодування з ознаками ціанозу, задишки, асфікції. У важких випадках отруєння закінчується летальним результатом.Установлено, що нітрати володіють мутагенною й
ембріотоксичною дією.
Стійкими в трофічних ланцюгах є радіонукліди, що надходять в організм людини із продуктами харчування (табл. 2.30).
Таблиця 2.28
ГДК нітратів у рослинах, що використовуються
для харчових продуктів, мг/кг
| Овочеві культури | 1982 р. | 1988 р. |
| 1 | 2 | 3 |
| Картопля | 80 | 250 |
| Капуста білокачанна відкритого ґрунту | 150 | 500 (пізня) |
| 900 (рання) | ||
| Морква | 400 | 250 (пізня) |
| 400 (рання) | ||
| Огірки | 150 | 150 |
| Томати | 60 | 150 |
| Буряк | 1400 | 1400 |
| Дині | 45 | 90 |
| Кавуни | 45 | 60 |
| Кабачки | 400 | |
| Цибуля | - | 600 (перо) |
| 80 (ріпка) | ||
| Зелені культури | 2000 |
Таблиця 2.29
ГДК нітратів у розчинених харчових продуктах, мг/кг
| Продукт | Колишній CPCP | Середній показник інших країн | ||
| 1982 р. | 1984 р. | 1988 р. | ||
| Картопля | 80 | 80 | 250 | 150 |
| Капуста білокачанна, у тому числі: рання (до 1.09) пізня | 150 | 300 | - | - |
| - | - | 900 | 200-600 | |
| - | - | 500 | 200-600 | |
| Морква, у тому числі: рання (до 1.09) пізня | 400 | 300 | - | - |
| - | - | 400 | 370 | |
| - | - | 250 | 370 | |
| Томати | 60 | 60 | 150 | 145 |
| Огірки | 150 | 150 | 150 | 145 |
| Буряк столовий | 1400 | 1400 | 1400 | 2200 |
| Цибуля ріпчаста | - | 60 | 80 | 70 |
| Цибуля-перо | - | 400 | 600 | 700 |
| Зелень(салати, шпинат, щавель, петрушка, селера, кріп) | - | - | 2000 | 700-4000 |
| Дині | 45 | 45 | 90 | 145 |
| Кавуни | 45 | 45 | 60 | 145 |
| Кабачки | - | - | 400 | 145 |
Таблиця 2.30
Перехід цезію-137 із забрудненого молока в молочні продукти
| Найменування продукту | Відсоток збереження цезію-137 від первісного змісту, кг |
| Молоко цільне | 100 |
| Молоко знежирене | 90 |
| Масло 70% жирності | 15 |
| Сир знежирений | 30 - |
| Пряжене масло | 0,6 |
| Вершки, сметана 20% жирності | 70 |
| Сметана 40% жирності | 20 |
| Казеїн харчовий | 30 |
Продукти розщеплення урану (стронцій-90 і цезій-137) мають період напіврозпаду не менш 30 років. Мігруючи по харчових ланцюгах, вони стають потенційно небезпечними, особливо на територіях, забруднених при виробництві й випробуваннях ядерної зброї, техногенних аваріях на атомних електростанціях.
В таблиці 2.31 наведені допустимі рівні вмісту радіонуклідів цезію-137 і стронцію-90 у харчових продуктах і питній воді.Таблиця 2.31
Допустимі рівні вмісту радіонуклідів цезію-137 і стронцію-90 у харчових продуктах і питній воді
| Продукт | Питома активність (Кі/кг, Кі/л) |
| ВДУ для цезію-1 | L37 |
| Вода питна | 5,0.10-10 |
| Молоко, сир, масло, сир | 1,0.10-8 |
| Молоко згущене й концентроване | 3,0.10-8 |
| Молоко сухе | 5,0. 10-8 |
| М'ясо, птахи, риба, яйця | 2,0. 10-8 |
| Жири рослинні й тваринні | 5,0. 10-8 |
| Картопля, коренеплоди, овочі, фрукти і ягоди | 1,6∙ 10-8 |
| Хліб, крупи, борошно, цукор | 1,0∙ 10-8 |
| Свіжі ягоди й гриби | 4,0. 10-8 |
| Сухофрукти | 8,0. 10-8 |
| Сушені гриби, дикоростучі ягоди, чай | 2,0.10-/ |
| Продукти дитячого харчування | 5,0-10-9 |
| Лікарські рослини | 2,0.10-7 |
| ВДУ для стронцію-90 | |
| Вода питна | 1,0T0^10 |
| Молоко й молокопродукти | 1,0.10-9 |
| Молоко сухе | 5,0.10-9 |
| Молоко згущене | 3,0.10-9 |
| Картопля | 1,0.10-9 |
| Хліб, крупи, борошно й цукор | 1,0.10-9 |
| Продукти дитячого харчування | 1,0T0^10 |
Нормування загальної й локальної вібрації. На здоров'я людей значний вплив чинить вібрація. Вібрацію підрозділяють на загальну й локальну. Санітарні норми загальної вібрації класифікують по 3-х категоріях. До 1-ї категорії відноситься транспортна вібрація на робочих місцях самохідних і причіпних машин (табл. 2.32).
До 2-ї категорії відноситься вібрація будівельних кранів, екскаваторів, гірських комбайнів. До 3-ї категорії - вібрація на ковальсько-пресовому устаткуванні, вібрації через підлогу, стіни.
Локальна вібрація пов'язана з роботою віброінструментами (маса інструменту, зусилля натискання, утримання пози). Допустимі значення нормованих параметрів локальної вібрації наведені в таблиці 2.33.
Таблиця 2.32
Санітарні норми загальної вібрації (1-а категорія - транспортна)
| Частота смуг, Гц | Допустимі значення віброприскорення | |||||||
| м/сек2 | ДБ | |||||||
| в 1/3 октави | В 1/1 октави | В 1/3 октави | в 1/1 | октави | ||||
| Х0У0 | Х0У0 | Х0У0 | Х0У0 | |||||
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | ||||
| 0,8 | 0,71 | 0,224 | 67 | 57 | ||||
| 1,0 | 0,63 | 0,224 | 1,12 | 0,4 | 66 | 57 | 71 | 62 |
| 1,25 | 0,56 | 0,224 | 65 | 57 | ||||
| 1,6 | 0,50 | 0,224 | 64 | 57 | ||||
| 2,0 | 0,45 | 0,224 | 0,8 | 0,4 | 63 | 57 | 68 | 62 |
| 2,5 | 0,40 | 0,280 | 62 | 59 | ||||
| 3,15 | 0,355 | 0,355 | 61 | 61 | ||||
| 4,0 | 0,315 | 0,450 | 0,56 | 0,8 | 60 | 63 | 65 | 68 |
| 50 | 0,315 | 0,56 | 60 | 65 | ||||
| 6,3 | 0,315 | 0,71 | 60 | 67 | ||||
| 8,0 | 0,315 | 0,9 | 0,56 | 1,6 | 60 | 69 | 65 | 74 |
| 10,0 | 0,40 | 1,12 | 62 | 71 | ||||
| 12,5 | 0,5 | 1,4 | 64 | 73 | ||||
| 16,0 | 0,66 | 1,8 | 1,12 | 3,15 | bgcolor=white>6675 | 71 | 80 | |
| - 20,0 | 0,8 | 2,24 | 68 | 77 | ||||
| 25,0 | 1,0 | 2,8 | 70 | 79 | ||||
| 31,5 | 1,25 | 3,15 | 2,24 | 6,3 | 72 | 81 | 77 | 86 |
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | ||||
| 40,0 | 1,60 | 4,50 | 74 | 83 | ||||
| 50,0 | 2,0 | 5,60 | 76 | 85 | ||||
| 63,0 | 2,5 | 7,1 | 4,5 | 12,5 | 78 | 87 | 83 | 92 |
| 80,0 | 3 15 | 9,0 | 80 | 89 | ||||
| Еквівалентні кореговані рівні | 0,56 | 0,4 | 65 | 62 | ||||
Таблиця 2.33
Допустимі значення нормованих параметрів локальної вібрації
| Середньогеометичні частоти октавних смуг, ГЦ | Допустимі значення по осях віброприскорення, віброшвидкості | |||
| м/сек2 | ДБ | м/сек2'102 | ДБ | |
| 8 | 1,4 | 73 | 2,8 | 115 |
| 16 | 1,4 | 73 | 1,4 | 109 |
| 31,5 | 2,7 | 79 | 1,4 | 109 |
| 63 | 5,4 | 85 | 1,4 | 109 |
| 125 | 10,7 | 91 | 1,4 | 109 |
| 250 | 21,3 | 97 | 1,4 | 109 |
| 500 | 42,5 | 103 | 1,4 | 109 |
| 1000 | 85,0 | 109 | 1,4 | 109 |
| Еквівалентні кореговані значення і їхні рівні | 2,0 | 76 | 2,0 | 112 |
Нормування електромагнітного поля наземних джерел і розміщення ліній електропередач. Встановлена небезпека перебування людини в електричному полі при напрузі, що перевищує 25 кВт. Рівень до 0,2 кВт безпечний, допустимий рівень на території міської забудови - 1 кВт. У важкодоступних місцях напруга електромагнітного поля не повинна перевищувати 20 кВт, а в маловідвідуваних місцях -15 кВт.
Біля ліній електропередач (ЛЕП) людям, що здійснюють контроль, можна перебувати при напрузі 20 кВт - не більше 10 хвилин в день, а при напруженості 15 кВт - не більше 1,5 години на день.
Санітарними нормами передбачено віддалення ліній електропередач напругою 750-1150 кВ на 250-300 м від меж населених пунктів. У виняткових випадках лінії напругою 330, 500, 750 и 1150 кВ можуть бути наближені до межі сільського населеного пункту відповідно не ближче 20, 30, 40,55 м, при цьому напруженість по проводах ВЛ повинна бути не більше 5 кВ/м.
Таблиця 2.34
Гранично допустимі рівні для населення частот електромагнітного поля, що утворюються телевізійними станціям
| Діапазон частот | Гранично допустимий рівень, В/м |
| 48,4 | 5 |
| 88,4 | 4 |
| 192,0 | 3 |
| 300 | 2,5 |
Гранично допустимі значення напруженості електромагнітного поля в діапазоні розміщення телепередавальних станцій визначають по формулі: Е=2ГЧ’0,37, де E - гранично допустиме значення напруженості електромагнітного поля (В/м); Ч - нормована частота магнітного поля в Гц. Найбільш чутлива нервова система людини через «струми зміщення».
Сумарну інтенсивність впливу електромагнітного поля
оцінюють за формулою
де Eι, E2 й Eh - виміряні напруженості електричної складової ЕМП;
Епду, Епду, Епду - гранично допустимі рівні впливу для відповідного частотного діапазону.
2.4.6. Нормування шумового забруднення
Як відомо, шумом називаються безладні коливання повітря. Шум так само, як і звук, має хвилеподібну природу коливання
134
частот. Має кілька параметрів вимірів. Потужність звукового тиску виміряється в децибелах (дБ). Інтенсивність звуку, або щільність потужності визначається у ватах на 1 м2. Довжина хвилі, або частота коливання, виражається в герцах (Гц).
Виробничий шум буває механічним, ударним й аеродинамічним.
Людське вухо сприймає коливання від 20 до 20000 герц і потужність звукового тиску до 130 децибелів. Максимально допустимий рівень шуму авіаційних двигунів - 50 дБ.
Допустимі рівні шуму у виробничих приміщеннях наведені в таблиці 2.35.
Таблиця 2.35
Допустимі рівні шуму у виробничих приміщеннях, дБ
Еще по теме Нормування забруднюючих речовин у продуктах харчування:
- Нормування забруднюючих речовин у ґрунті
- Нормування забруднюючих речовин у повітрі
- Нормування забруднюючих речовин у водному середовищі
- Нормування вмісту забруднюючих речовин у навколишньому середовищі
- Визначальне значення для контролю й керування якістю навколишнього середовища мають гігієнічні нормативи, спрямовані в першу чергу на профілактику несприятливого впливу забруднюючих речовин на здоров'я людини.
- Екологічна комунікація в виробництві, реалізації і споживанні продуктів харчування та товарів широкого вжитку
- Поняття про екологічне нормування
- Екологічне нормування. Токсикологічний контроль. ГДК
- Екологічне нормування
- Жива речовина і її енергія
- КРУГООБІГ РЕЧОВИН І ХІМІЧНИХ ЕЛЕМЕНТІВ
- Речовинна структура екосистем. Біогеохімічні колообіги
- 2.2. Суспільство як продукт існування соціального світу на макрорівні
- Основные продукты информационных агентств и подходы к их созданию