<<
>>

Нормування забруднюючих речовин у водному середовищі

Особливості нормування хімічних речовин у водному середовищі обумовлені наступними факторами:

1. З гігієнічних позицій оцінюється рівень забруднення води, призначеної для господарсько-питного й культурно-побутового призначення.

2. Нормативи якості води поширюються не на весь водний об'єкт, а тільки на пункти водокористування населення.

3. Вода використовується населенням не тільки для пиття, готування їжі, особистої гігієни, але й для господарсько-побутових і рекреаційних цілей. Звідси при нормуванні враховується безпосередній вплив хімічних забруднювачів на організм (санітарно-токсикологічний показник шкідливості), а також їхній вплив на органолептичні властивості води й процеси самоочищення води водойм (органолептичний і загальносанітарний показник шкідливості).

4. Для водних об'єктів, що використовуються населенням (поверхневі й підземні води, питна вода, вода систем гарячого водопостачання), установлюються єдині гігієнічні нормативи (ГДК, ОДУ, ПДН).

Основною нормативною вимогою до якості води у водному об'єкті є дотримання встановлених гранично допустимих концентрацій або групи екологічних стандартів, що оцінюють стан водної екосистеми і якість води з погляду її небезпеки або безпеки для здоров'я людей. ГДК шкідливих речовин у водному об'єкті - це концентрація, при перевищенні якої вода стає непридатною для одного або декількох видів водокористування (ГОСТ 17403-72) (табл.2.18).

Таблиця 2.18

Гранично допустимі концентрації деяких речовин у водоймах для суспільного й побутового використання в колишньому CPCP, мг/л

bgcolor=white>Сірка
Речовина гдк Речовина гдк
1 2 3 4
Аміачна селітра 2,0 Іони нітратів 10
Аміак 0,39 Іони нітритів 1,0
Анілін 0,1 Селітряний азот 0,02
Бензапірен 0,000005 Ртуть 0,0005
ДДТ 0,1 Свинець 0,03
0,001 Іони сульфатів 500
Ксангогенові сполуки 0,001 СПАВ (аніони) 0,5

1 2 3 4
Кадмій 0,01 Феноли 0,001
Лігнін 1,6 Хром (шестивалентний) 0,05
Марганець 0,01 Цинк 0,01
Мідь 1,0 Циклогексан (C6H12) 0,1
Нікель 0,1

Склад і властивості води у водних об'єктах повинні відповідати нормативам у створі або поперечному перерізі, закладеному на водотоках, за 1 км вище (рис.2.3) найближчого за течією пункту водокористування (господарсько-питне водопостачання, місце купання, організованого відпочинку, територія населеного пункту й т.д.), а на непротічних водоймах - у радіусі 1 км від пункту водокористування (рис.

2.4).

Рис. 2.3. Нормування забруднюючих речовин у воді водотоку

(за Г. В. Стадницьким, А. І. Родіоновим, 1996)

Пункт

водокористування

Рис. 2.4. Нормування забруднюючих речовин у воді непротічної водойми

(за Г. В. Стадницьким, А. І. Родіоновим, 1996)

Для речовин, що забруднюють воду, так само, як для домішок в атмосферному повітрі, установлене роздільне нормування якості води. Однак принцип поділу тут інший і пов'язаний із пріоритетним призначенням водного об'єкта або категоріями водокористування.

Одночасно із ГДК для забезпечення чистоти водних об'єктів використовується інший обмежувальний норматив - лімітуючий показник шкідливості (ЛОШ), що не має кількісної характеристики, але відображає пріоритетність вимог до якості води в тих випадках, коли водний об'єкт має напівфункціональне призначення.

В основу пріоритетності нормування у водних об'єктах культурно-побутового й господарсько-питного призначення покладені переважно санітарно-токсикологічний, загально санітарний й органолептичний ліміти, а в рибогосподарських - токсикологічний і почасти органолептичний.

Відповідно до діючої класифікації забруднювачі водного середовища підрозділяються на чотири класи небезпеки. Для сполук I й II класів ризик розвитку несприятливих ефектів у людини при перевищенні встановлених ПДК найбільш значний.

Забруднення води пов'язане не тільки через наявність в ній токсичних речовин або речовин, що погано пахнуть, але й зі зміною ряду інших фізико-хімічних показників, а саме: вміст зважених речовин, мінеральний склад, розчинений кисень, температура, pH й ін. (табл. 2.19). У створах водокористування склад і властивості води з жодного із названих показників не повинні перевищувати встановлений норматив. При використанні водного об’єкта для різних потреб пріоритетними є більш жорсткі вимоги в ряді однойменних показників.

Таблиця 2.19

ГДК деяких шкідливих речовин у воді об ’єктів господарсько-питного й культурно-побутового водокористування, мг/л

Речовина гдк Лімітуючий показник шкідливості Клас небезпеки
1 2 3 4
Барій 0,1 Санітарно- токсикологічний III
Бенз(а)пирен 0,000005 Санітарно- токсикологічний I
Бензол 0,5 Санітарно- токсикологічний II
Берилій 0,0002 Санітарно- токсикологічний 1
Вінілхлорид 0,05 Санітарно- токсикологічний II
Диоксин* Санітарно- токсикологічний 1
Дифеніл 0,001 Санітарно- токсикологічний II
Дихлор- бромметан* 0,03 Санітарно- токсикологічний II
Кадмій 0,001 Санітарно- токсикологічний II
Марганець 0,1 Органолептичний, кольоровий III

1 2 3 4
Мідь 1,0 Органолептичний,

поява присмаку

III
Нафта багатосірчиста 0,1 Органолептичний, утворення плівок на поверхні води IV
Нафта інша 0,3 Органолептичний, утворення плівок на поверхні води IV
Нітрати 45 Санітарно-токсичний III
Нітрити 3,3 Санітарно-токсичний II
Свинець 0,03 Санітарно-токсичний II
Тетраетил- свинець Відс. Санітарно-токсичний І
Фенол 0,001 Органолептичний, зміна запасу води IV
Формальдегід 0,05 Санітарно- токсикологічний II
Цинк 1.0 Загальносанітарний III

* Орієнтовний допустимий рівень.

Головною з гігієнічних позицій вимогою до якості питної води є її безпека в епідемічному відношенні. Класифікація води за якістю наведена в таблиці 2.20.

2.4.4.

<< | >>
Источник: Екологія: навчальний посібник / за ред. проф. М.О.Клименка. - Рівне: НУВГП, 2008- 404 с.. 2008

Еще по теме Нормування забруднюючих речовин у водному середовищі: