13.4. САЛАФІЯ І ВАГГАБІЗМ

Важливу роль серед мусульман відіграв напрям думки під назвою салафія. Вона не відповідає критеріям філософської чи богословської школи, і є радше культурною тенденцією в ісламі.

• САЛАФІЯ

Салафія - це напрям в ісламі, представники якого за­

кликають повернутися до джерел ісламу, відродити ті форми існування общини, які існували в часи Пророка Мугаммеда. Сло­во «салафія» походить від арабського «^1^» (саляф) - предки. Представники салафії закликають відтворити в уммі ті звичаї, які існували в часи праведних предків (^1^11 - ас-саляф ас-

салігун). Праведними предками мусульманська традиція вважає кілька категоріи людеи.

> Першою є асгаби, друзі), тобто люди, які безпосеред­

ньо знали Пророка Мугаммеда. Іх поділяють на дві підгрупи: мугалджири (Од^І^оІІ), тобто ті люди, які у 622 році пере­селилися разом із Пророком з Мекки в Медину; та ансари (^І^ії), тобто мешканці Медини, які прииняли Пророка і тих, хто переселився з ним, повірили проповіді Пророка, і залиши­лися вірними ісламу. Асгаби є особливою групою мусульман, оскільки вони не тільки чули про Пророка, иого проповідь і настанови, а и самі були свідками того, як Пророк жив, і як ді­яв у різних життєвих ситуаціях.

> Другою категорією праведних предків є табіун (ОдяЛ), тобто люди, які жили в часи Пророка, але не бачили иого особисто. Іхня роль, як взірців поведінки, є високою. Мусульмани вва­жають, що оскільки ці люди жили в часи Пророка, то Пророк мав можливість впливати на їхні звичаї. Він знав, як живуть члени умми. Якщо би в їхніх звичаях було щось не згідне з во­лею Аллага, то Пророк звернув би на це увагу, і виправив би неправильні звичаї. Якщо Пророк їх не виправляв, то це озна­чає, що вони були правильні.

> Третьою категорією праведних предків вважаються безпосе­редні учні і послідовники табіун - табі ат-табіун (&и о-^ІЛ).

Салафія як ідеологія не має засновників, і визначення дати її виникнення є неможливим. У всі епохи існування ісламу бу­ли люди, які захоплювалися золотим віком ісламу та заклика­ли повернутися до ідеалів саляф. Серед мусульманських бого­словів, які найактивніше пропагували салафію, були Мугаммед аш-Шафії (767-820) - засновник шафіїтського мазгабу, Агмад ібн-Ханбаль (780-855) - засновник ханбалітськього мазгабу, ібн- Таймія (1263-1328) - видатний правник ханбалістського мазга­бу та численні інші богослови і правники.

• ВАГГАБІЗМ

У XVIII столітті салафія отримала нову форму - ваггабізм. Ця назва використовується опонентами ваггабізму, а самі його представники називають його традиційним словом «салафія». Однак термін «ваггабізм» добре окреслює специфіку напря­му. Засновником цього руху був Мугаммед ібн-Абд аль-Ваггаб (1703-1792), від імені якого й походить назва «ваггабізм». Його з певністю можна назвати духовним батьком і творцем Саудів­ської Аравії. Народившись у сім'ї впливового мусульманського правника, він отримав чудову освіту та добре релігійне вихо­вання. Після смерті батька аль-Ваггаб переселився в місто Ад- Дірійя. Аравійський півострів у той час був частиною Османської імперії. Арабське населення Ад-Дірійї жило у злиднях, на фоні яких розкоші турецьких чиновників вражали. Саме серед озлоб­леного населення Ад-Дірійї аль-Ваггаб почав свою проповідь повернення до чистого ісламу та його очищення він нововве­день. В Ад-Дірійї аль-Ваггаб познайомився з молодим політиком Мугаммадом ібн-Саудом. У них обох з'явилася ідея створення не­залежної і міцної аравійської держави, в основі якої лежали би непорушні принципи ісламу. Ця ідея видавалася в той час уто­пією, однак вони взялися за справу: аль-Ваггаб проповіддю, а ібн-Сауд політичними і військовими методами. В результаті їм у 1744 році вдалося створити незалежний Дірійський емірат. До­ля цієї країни була непростою, однак ідея арабської незалежнос­ті тепер отримала реальні шанси. Боротьба за визволення пів­острова тривала довго.

Врешті нащадок ібн-Сауда Абдул-Азіз ібн-Абдуррагман аль­Сауд у 1902 році завоював Ер-Ріяд, у 1920 - область Неджд, у 1925 - Мекку, в 1926 році він проголосив себе королем Хіджазу (однієї з областеи Аравіиського півострова). В 1927 році Брита­нія визнала незалежність Хіджазького королівства.

Новітня історія Саудівської Аравії яскраво показує, наскільки сильною та дієвою є ідеологія салафії. В мусульманському сус­пільстві вона безперечно має велике майбутнє, оскільки стоїть на сторожі високих моральних норм і традиційних цінностей. Важко прогледіти, як виглядатиме іслам наступні десятиліття і століття. Однак сучасні тенденції в мусульманському світі, по­при всі свої протиріччя, неодмінно сприятимуть тому, що іслам займатиме провідне становище у формуванні світу майбутнього.