Крім з'ясування факту заподіяння шкоди фізичній (юридичній) особі публічною адміністрацією, визначення розміру відшкодування, важли­вою для захисту прав, свобод, інтересів є процедура такого відшкоду­вання.

Можливим є застосування різних процедур відшкодування шкоди, завданої публічною адміністрацією, й для успішного захисту або від­новлення прав, свобод, інтересів принципово розуміти види та послі­довність застосування таких процедур.

Черговість застосування процедур відшкодування шкоди, завданої публічною адміністрацією, залежить від фактичних обставин заподіян­ня шкоди та її відшкодування:

• визнання заподіяння шкоди суб'єктом публічної адміністрації саме ним;

• визнання чи невизнання суб'єктом публічної адміністрації факту заподіяння шкоди;

• визнання чи невизнання суб'єктом публічної адміністрації обсягу заподіяної шкоди;

• визнання чи невизнання видів заподіяної шкоди, їх обсягу, розміру як суб'єктом публічної адміністрації, так і особою, якій завдано шкоди;

• обраний спосіб відшкодування шкоди, завданої публічною адміні­страцією.

Отже, можливість вибору певного виду процедури відшкодуван­ня шкоди у заінтересованої особи (фізичної або юридичної особи, якій заподіяно шкоду публічною адміністрацією) з'являється лише тоді, коли між нею й суб'єктом публічної адміністрації виникає спір щодо:

• існування шкоди, її обсягу, розміру та факту заподіяння такої шкоди конкретним суб'єктом публічної адміністрації;

• виду шкоди;

• виду бюджету, з якого будуть здійснюватися виплати;

• обраного способу відшкодування шкоди.

Якщо публічна адміністрація не заперечує факт заподіяння шкоди, одразу може застосовуватися позасудова (адміністративна) процедура відшкодування шкоди.

Якщо публічна адміністрація заперечує факт заподіяння шкоди, то крім позасудової (адміністративної) процедури відшкодування шкоди, заінтересована особа на власний розсуд може скористатися й судовою процедурою відшкодування шкоди.

Важливо, що національним законодавством допускається довільне, на власний розсуд використання заінтересованою особою (фізичною, юридичною особою, якій завдано шкоду публічною адміністрацією) виду процедури відшкодування шкоди. Тобто особа спочатку може по­рушити позасудову (адміністративну) процедуру відшкодування шко­ди, а потім - вже через судову процедуру - клопотати про відшкоду­вання шкоди.

Заінтересованій особі (фізична, юридична особа, якій завдано шкоду публічною адміністрацією) можливо одразу, використовуючи судову процедуру, клопотати про відшкодування шкоди, заподіяної публіч­ною адміністрацією.

Здійснення права на подання позову до органу державної влади не може пов'язуватися з умовою попереднього звернення до відповідного представника цього органу¹.

Якщо закон передбачає, що перед порушенням судового проваджен­ня має використовуватися адміністративна процедура примирення, така умова не може перешкоджати доступу до судового розгляду^{[535] [536].}

Відшкодування має надаватися в повному обсязі; при цьому мається на увазі, що місце відшкодування, характер та форми відшкодування визна­чаються в національному праві^[537].

Зокрема, Пленум Верховного Суду України роз'яснив, що з урахуван­ням конституційного положення про те, що правосуддя в Україні здійс­нюється винятково судами, юрисдикція яких поширюється на всі право­відносини, що виникають у державі (ст. 124 Конституції України), судам підвідомчі всі спори про захист прав і свобод громадян. Суд не вправі відмовити особі в прийнятті позовної заяви чи скарги лише з тієї під­стави, що її вимоги можуть бути розглянуті в передбаченому законом досудовому порядку¹.

Статтею 55 Конституції України кожній людині гарантовано право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, місцевого самоврядування, посадових і службових осіб, а тому суд не може відмовляти особі в прийнятті чи розгляді скарги з підстав, передба­чених законом, який це право обмежує^{[538] [539].}