Партійна система в сучасній Україні

У Конституції України (ст. 36) зазначено, що громадяни України мають право на свободу об’єднання в політичні партії та громадські організації для здійснення і захисту своїх прав і свобод та задоволення політичних, економічних, соціальних, культурних та інших інтересів.

Становлення багатопартійності в сучасній Україні пройшло декілька етапів. Основними рисами першого, допартійного етапу були такі:

- політичні об’єднання мають позапартійний характер і організаційно прямують від суто неформальних угруповань до масового руху;

- ідейна платформа більшості політичних об’єднань еволюціонує від гасел загальноперебудовних і духовного відродження до державного суверенітету України і антикомунізму;

- методи й засоби діяльності нових організацій еволюціонують від нечисленних зборів до масових мітингів, від теоретичних дискусій у вузькому колі до боротьби за депутатські мандати;

- нові політичні об’єднання перебувають у стані різкої конфронтації з номенклатурою компартії, що утримує монополію на владу.

У цей період починає активно діяти Українська Гельсинська спілка (УГС) 1988 р. У 1987 р. створюється Український культурологічний клуб і Товариство Лева, основною ідеєю для яких стає ідея духовного відродження України. Ці об’єднання стали базою для виникнення Народного Руху України за перебудову.

Наступний другий етап — вибори до Верховної Ради, 1990 р. Було створено блок демократичних сил, який опирався на структури Руху. Цей блок отримав чверть депутатських мандатів, а в Галичині — переконливу перемогу. Керівництво Руху обрало нову політичну лінію, а сама організація заявила про себе як про антикомуністичну - цей етап проходив на межі 1989 - 1990 рр. і закінчився в 1991 р. крахом CPCP. Він ознаменований прийняттям Закону про громадські об’єднання, що означало кінець монополії КПРС на владу і можливість формування інших політичних партій.

Третій, посткомуністичний етап розпочався після проголошення Верховною Радою України 24 серпня 1991 р. Акту про незалежність України і проведенням 1 грудня цього ж року референдуму з питання державної незалежності України.

Партійна система України була атомізована, потім трансформувалася в систему поляризованого плюралізму, Цю систему складають лише ті політичні партії, які увійшли до складу Верховної Ради України. Інші політичні партії не відіграють значної ролі у політичному житті країни. Станом на 6 лютого 2012 р. в Україні налічувалося 196 політичних партій, але абсолютна більшість із них не мали достатнього впливу в загальнодержавному масштабі.

Одна з причин цього - негативний образ партій у масовій свідомості. Як свідчать соціологічні дослідження, 63 % опитаних вважають, що партії в Україні є насамперед об’єднаннями людей, які лише прагнуть до влади. Безумовно, прихід до влади законним шляхом є метою будь-якої партії. Але тривожить те, що 34% опитаних вважають партії організаціями далекими від реальних потреб населення, і тільки 17% - такими, що відстоюють його інтереси.

Нині в Україні змінюється конфігурація партій у парламенті. В останній рік на політичну авансцену України поряд із старими вийшли нові політичні структури, які здобули певні впливи серед населення. Серед головних причин цього явища слід назвати:

1. Наявність старої соціальної структури, яка все ще перебуває в стані незавершеного розпаду, коли нові соціальні прошарки ще остаточно не викристалізувалися через недостатні економічні мотиви і стимули їх консолідації.

2. Повна зневіра багатьох громадян у демократичних інститутах, як наслідок, стрімкого зниження рівня життя і зумовленого цим зубожіння більшості населення.

3. Відсутність у суспільстві сталих політичних традицій функціонування механізмів плюралістичної демократії.

Взаємини між партіями, які стоять на різних ідеологічних позиціях, характеризуються нетерпимістю, непримиренністю, ворожнечою партій навіть одного табору.

На Україні в останні десятиріччя спостерігаються тенденції до збільшення кількості партій. Коли в 1993 р. було зареєстровано 15 партій, в 1996 р. - 37 партій, то в 2005 р. - більше 120, а станом на середину липня 2009 р. в Україні функціонувало 172 партії. Коли в березні 1998 р. із наявної на кінець 1997 р. 51 партії брало участь у виборах до Верховної Ради України 30 партій і блоків, з яких 4% бар’єр подолали лише 8, то під час виборів 2006 р. до Верховної Ради України їх учасниками були вже 52 партії і виборчих блоки, з яких лише п’ять, а саме Партія регіонів, БЮТ, НСНУ, СНУ та КПУ змогли подолати 3% бар’єр. Під час виборів 2007 р. виборчий бар’єр подолали також п’ять політичних партій і блоків - це Партія регіонів, Блок Литвина, КПУ, БЮТ, та виборчий блок “Наша Україна - Народна самооборона”.

Станом на 2012 р. в Україні до найвпливовіших політичних партій належать: Партія Регіонів, BO Батьківщина, Удар, КПУ, BO Свобода та партія Наталії Королевської “Україна вперед”. Вибори до Верховної Ради України, згідно з чинним законодавством, пройшли 28 жовтня 2012 р. на основі Закону України «Про вибори народних депутатів України» від 17 листопада 2011 р.

Цим законом встановлено п’ятивідсотковий прохідний бар’єр і змішану систему: 225 депутатів обираються в загальнодержавному багатомандатному окрузі за виборчими списками від політичних партій, а інші 225 - за мажоритарною системою в одномандатних округах. Участь у виборах брали тільки політичні партії; участь блоків, які складаються з партій, не передбачено. Згідно з результатами виборів до ВРУ увійшли такі політичні партії: Партія регіонів - 30%, BO «Батьківщина» - 25,54%, «Удар» - 13,96%, Комуністична партія України - 13,18%, BO «Свобода» - 10,44%.

Отже, Україна не зможе минути загальної тенденції поступового «угруповання» партій. Це триватиме до того часу, поки не сформується зріле громадянське суспільство, в якому домінуватимуть дві основні партії або два блоки партій.

Основні категорії та поняття

Політична партія - це добровільне та організаційно оформлене об’єднання громадян, яке виражає інтереси частини суспільства і прагне до їх задоволення шляхом здобуття, утримання і використання державної влади.

Партійна система - це сукупність партій (правлячих та опозиційних), які тісно пов’язані між собою та з державою і які беруть участь у здійсненні державної влади.

Однопартійна система - неконкурентный тип партійної системи, що складається з представників або членів однієї політичної партії.

Багатопартійна система - цілісне утворення, що формується всередині політичної системи суспільства на основі усталених зв’язків між політичними партіями, які різняться між собою програмними настановами, тактикою, внутрішньою структурою.

Біпартизм - партійна система, в якій ключову роль відіграють дві політичні партії, які постійно перемагаючи на виборах, змінюють одна одну при владі.

Питання для перевірки знань

1. Дайте визначення поняття “політична партія”. Які ознаки відрізняють політичну партію від інших об’єднань?

2. За якими критеріями типологізують політичні партії?

3. Яка різниця між кадровими й масовими партіями?

4. Що сприяло появі масових політичних партій?

5. Які функції виконує політична партія?

6. Які є типи політичних партій?

7. Чому політичні партії є носієм певної ідеології?

8. Назвіть критерії типології партійних систем.

9. Які чинники впливають на формування партійних систем?

10. У чому особливості формування багатопартійної системи в Україні?

Контрольно-тестові завдання

1. Яка з нижче перерахованих ознак є ознакою політичної партії? а) наявність збройних формувань; б) наявність філіалів у іноземних країнах; в) головне завдання - завоювання влади; г) відсутність будь-якої ідеології.

2. Коли в Україні було створено юридичні умови для формування багатопартійності? а) восени 1990 р.;

б) навесні 1990 p.; в) в грудні 1991 р.; г) взимку 1992 р.

3. Яку з нижченаведених стадій розвитку партій називав М. Вебер? а) інтеркласова партія; б) кадрова партія;

в) партія виборців; г) масова партія.

4. В якому році на території України було утворено першу політичну партію? а) 1990 р.; б) 1890 р.; в) 1989 р.;

г) 1900 р.

5. Ідеологія харизматично-вождистської партії формується: а) лідером; б) рядовими членами партії;

в) громадянами держави в якій діє ця партія; г) у цих партій ідеологія взагалі відсутня.

6. Поділ партій на масові та кадрові був зроблений:

а) М. Вебером; б) М. Дюверже; в) Г. Моска; г) В. Парето.

7. Яка з наведених нижче ознак не є ознакою масових партій? а) наявність фіксованого членства;

б) відсутність фіксованого членства; в) чітка організаційна структура^) наявність партійної дисципліни.

8. З-поміж наведених функцій не є функцією політичної партії: а) захист інтересів певного класу, соціальної групи; б) ідеологічна; в) правозахисна;

г) інтеграційна.

9. Який тип партійної системи існує при тоталітарному політичному режимі? а) однопартійна;

б) двопартійна; в) атомізованого плюралізму;

г) поляризованого плюралізму.

10. В якій країні існує двопартійна система?

а) Україна; б) Китай; в) США; г) Куба.

Рекомендована література

1. Конституція України. - K., 2006.

2. Закон України Про політичні партії в Україні від 5 квітня 2001 р. // Відомості Верховної Ради України. - 2001. - № 23.

3. Шведа Ю. Теорія політичних партій і партійних систем. - Львів: Тріада плюс, 2004.

4. Барановський Ф. Партійна система України: необхідність оптимальності // Віче. - 2004. - № 6.

5. Політологія: терміни, поняття, персоналії, схеми, таблиці: Навчальний словник - довідник для студентів / За ред. В. П. Пічі, Н. В. Хоми. - Львів: Новий світ, 2004.

6. Примуш M., Нагорняк Т. Конституалізація політичних партій // Людина і політика. - 2008. - № 2.

7. Примуш М. Партійне будівництво міфологія і генезис -

// Віче. - 2004. - № 3.

8. Політологія: Підручник для студентів юридичних спеціальностей вищих навчальних закладів / Μ. І. Панов, Л. М. Герасіна, В. С. Журавський. - K., 2008.

9. Політологія: Навчальний посібник для студентів всіх напрямів підготовки НУВГП / Ткаченко Г. І., Новічков Г. В., Циганчук A. C., Когут О. В., Шевчук Т. Є., Сталовєрова Г. В., Давидович C. H., Цецик Я. П. - Рівне: НУВГП. - 2008.