Індиферентизм

Термін індиферентизм (від лат. - причини і цілі життя людини, їй самій недоступні, байдужі) у його додатку до світу релігій має два близьких один щодо одного значення: 1) байдужість до релігії; 2) віровчення, відповідно до якого не має значення, які сили визначають долю людини, і тому їй байдуже, яку життєву місію для себе обрати.

У першому значенні поняття індиферентизму іноді застосовують як характеристику людей, що у своєму повсякденному житті й діяльності не приділяють стільки уваги ритуальній практиці, як це передбачено їхнім віросповіданням. Проте якщо головним, визначальним і єдино важливим компонентом релігії вважати певні уявлення про сенс життя і діяльності, то таке використання цього поняття не можна вважати правочинним, оскільки людина може не усвідомлювати своїх глибинних уявлень про сенс або іноді забувати про нього, але жити і діяти без нього вона не може, оскільки нічого не можна робити без знання про сенс цієї справи: “Ніхто б не брався за якусь справу - вчив Аристотель - не маючи наміру прийти до якоїсь межі”. З іншого боку, кінцеві цілі завжди визначаються тим, яку надію лишають людині кінцеві причини її існування. І те, й інше, як зазначалося, завжди вказується у віровченнях, тому немає людини без віровчення (хоча воно може бути таїною навіть для неї самої), а отже, немає людини, абсолютно байдужої до релігії. Водночас байдужість до релігії може бути принциповою життєвою позицією, і з цього погляду індиферентизм у першому значенні є похідним від індиферентизму у другому його розумінні.

Індиферентизм як віровчення, подібно до агностицизму, ґрунтується на положенні: оскільки людська природа є недосконалою, людина не може знати причини і цілі свого життя. Проте є люди, які упевнені в тому, що знають ці граничні причини і цілі. Усі ці люди з однаковою впевненістю у своїй правоті твердять про різні засоби розпорядження життям або просто дотримуються їх. Через обмеженість своїх сил людина не може визначити, хто має, а хто не має рації. Тому всі різноманітні засоби розпорядження життям мають бути оцінені нею як рівноцінні. Тож їй байдуже, вибирати який-небудь із них або не вибирати зовсім.

За віровченням індиферентизму, людині недоступно, чим визначається її життя, тому їй байдуже, який зміст життя вона для себе обере чи не обере зовсім.

<< | >>

↑

Источник: Історія релігій: підруч. [для студ. вищ. навч. закл.] / В. І. Лубський, М. В. Лубська - [2-ге вид.]. - К.: Центр учбової літератури,2009. - 776 с. 2009

Еще по теме Індиферентизм:

- История религий -