<<
>>

Психосоціальні функції сорому

- сором активує самооцінку;

- усвідомлення поруч з переживанням сорому, сприяє підсиленню «Я» і зменшенню вразливості особистості;

- загострена вразливість змушує переживати сором за іншу людину;

- сором виникає у відповідь на висловлення і вчинки довколишніх, цей факт забезпечує певну ступінь сенситивності по відношенню до думок і почуттів інших людей, з якими ми поєднані і чию думку цінуємо;

- загострений самозвіт і рум’янець пробуджує гостре усвідомлення свого «Я», виконує позитивні функції до фізичного «Я»: догляд за станом тіла і одягом і т.п.;

- стан сорому будить думку і уяву (про перемогу над джерелом сорому);

- почуття сорому загострює критику по відношенню до себе

- переборення сорому - сутність ідентичності особистості і її свободи.

Сором на захисті цілісності особистості

Є декілька способів уникнути сорому:

Перший - заперечення (ситуації сорому) в ролі оборони на шляху до сорому.

Другий спосіб - пригнічення (спалює всі мости і не осмислює ситуації сорому).

Третій - утвердження самого себе (не лише тої частини «Я», яка зумовила емоцію сорому). Утвердження, пошук себе в чомусь іншому.

Соціалізація сорому

Здатність переживати сором розвивається в ранньому віці і зберігається до самої смерті. Дитина прагне вгодити батькам і заслужити їх похвалу, це стає для неї постійним джерелом збудження і радості. Навіть самі спроби порадувати батьків є для дитини джерелом радості. Але, якщо спроби зустрінуті незадоволенням, то інтерес дитини до такої діяльності гасне, і на перше місце виступає сором.

Рік за роком, дивлячись на своїх батьків, спілкуючись з людьми, які заслуговують любові і захоплення, в дитини формується ідеальний образ «Я», і навіть коли потім не буде батьків, образ цей залишиться постійно як символ батьків.

Якщо образ «Я» дитини істотно відрізняється від ідеального, дитина відчуває сором..

Взаємодія з іншими емоціями

Сором і зневага практично завжди поруч. Зневага, спрямована на людину, зі сторони чи на самого себе, природна причина для переживання сорому. Якщо риса, якої людина соромиться відіграє значну роль в структурі «Я», втрата її грозить втратою цілісності «Я», то зневага, спрямована на неї, ще більше загострить сором.

Сором і депресія

Емоційний склад депресії поєднує в собі переживання суму (провідна емоція), агресії, спрямованої на себе, переживання сорому і страху. Страх може перероджуватися в гнів, що спрямований на самого себе.

Ви сердитеся на себе за свою «дурість», «безголовість», «невправність» і «незграбність». Коли це стає звичною вашою реакцією на сором, то можна сказати, що вам пряма дорога до депресії. Депресія стає глибокою, коли ви не утвердилися в думці про себе, як про зовсім неспроможну людину.

<< | >>
Источник: БУНЯК Н.А.. 2017

Еще по теме Психосоціальні функції сорому:

  1. Емоція сорому - виникає як переживання неузгодженості між нормою поведінки та фактичною поведінкою, прогнозування осудливої або негативної оцінки оточуючих.
  2. Характеристика і актуальні проблеми сучасної сім’я Функції сім’ї (нестабільність шлюбу, знижування народжуваності, матеріальне неблагополуччя) Функції сім’ї (репродуктивна, економічна, виховна, господарсько-побутова, комунікативна, дозвіллєва, сексуальна, рекреативна, психологічного захисту). Види сім’ї: нуклеарна та розширена сім’я; патріархальна, матріархальна, егалітарна сім’я; моногамна та полігамна сім’ї. Шлюб і шлюбні стосунки. Сімейні кризи.
  3. § 10. Функції права: поняття та види
  4. § 4. Функції держави: поняття та класифікація
  5. Функції соціології: теоретико-пізнавальні, практично-політичні.
  6. Основні функції психіки
  7. Функції емоцій і почуттів
  8. § 4. Функції сімейного права України
  9. Функції спілкування
  10. Функції радості
  11. Функції страху
  12. Воля та її функції
  13. Лекція 7 ПСИХІКА ТА ЇЇ ФУНКЦІЇ
  14. Функції уяви, її розвиток
  15. Функції та повноваження Європейського парламенту
  16. Будова та функції нервової системи
  17. Лекція 10 СВІДОМІСТЬ, ЇЇ СТРУКТУРА І ФУНКЦІЇ
  18. Концептуальні основи побудови та діяльності інститутів та органів Європейського Союзу, їх функції
  19. Поняття «психіка» та її сутність. Функції психіки: відображальна, регулятивна.