§ 3. Право дружини та чоловіка на повагу до своєї індивідуальності

Об'єктом цього права є індивідуальність особи. У психології ін­дивідуальність визначається як своєрідність людини як індивіда та особистості. Вона знаходить свій прояв у зовнішньому вигляді, ста­турі, рухах, рисах характеру, в особливостях потреб та здібностей, пізнавальних, вольових та емоційних процесів, психічних станів і життєвого досвіду^[XCVI].

Індивідуальність кожної людини становить її внутрішній та зовнішній світ. Зовнішній світ - це все те, з чим та чи інша особа стикається протягом свого життя, завдяки чому здійснюється її самореалізація. І саме через взаємодію із зовнішнім світом відбу­вається збагачення внутрішнього світу особистості, розвивається її індивідуальність.

Найближчим оточенням дружини є її чоловік, а найближчим оточенням чоловіка є його дружина. За нормальних стосунків між ними в процесі спільного проживання відбувається процес розвитку індивідуальності кожного з них з урахуванням індивіду­альних особливостей іншого. Цей процес характеризується всіля­кими поступками та пристосуванням до звичок та уподобань од­не одного.

З юридичної точки зору право на індивідуальність полягає у можливості особи:

1) володіти певною індивідуальністю, тобто бути визнаним носієм цього особистого немайнового блага;

2) використовувати свою індивідуальність, тобто обирати будь-яку з можливих форм та способів прояву своєї індивідуаль­ності, якщо вони не заборонені законом та не суперечать мораль­ним засадам суспільства;

3) створювати та змінювати свою індивідуальність, тобто можливість самому визначати її обсяг та зміст;

4) вимагати захисту в разі будь-якого порушення права на ін­дивідуальність, тобто можливість вимагати захисту у випадках, якщо особі створюють перешкоди у реалізації цього права, якщо вчинюються дії, які порушують це право.

Право дружини та чоловіка на повагу до індивідуальності має полягати у терплячому ставленні до звичок, уподобань, рис харак­теру, особливостей потреб та здібностей, пізнавальних, вольових та емоційних процесів, психічних станів тощо один одного. Крім того, кожен із подружжя має утримуватися від будь-яких дій, що перешкоджають іншому володіти певною індивідуальністю, її ви­користовувати та змінювати.