Сутність, ознаки та функції політичної еліти
ПОЛІТИЧНА ЕЛІТА (франц. elite - краще, відібране, вибране) - самостійна, вища, відносно привілейована група людей, наділена особливими психологічними, соціальними і політичними якостями, яка бере безпосередню участь у затвердженні і здійсненні рішень, пов'язаних з використанням державної влади або впливом на неї.
ЗНАЧЕННЯ ПОЛІТИЧНОЇ ЕЛІТИ - відіграє надзвичайно важливу роль у досягненні політичного успіху і соціально позитивної спрямованості політичних процесів. Зумовлено це тим, що вона уособлює найважливіші риси політики: владу, авторитет, вплив, керівництво, представництво і відображення суспільно-політичних інтересів.
З точки зору суспільного управління, будь-яке суспільство може бути поділене на два основні стани: більшість, якою керують, і меншість, що керує. Відносини між ними є стрижнем усієї політичної історії. В цілому до характерних рис політичної еліти слід віднести наступні:
ХАРАКТЕРНІ
РИСИ
ПОЛІТИЧНОЇ
ЕЛІТИ
J Невелика, достатньо самостійна соціальна група
J Високий соціальний статус
J Психологія вищості, тверді переконання
J Значний обсяг влади, право висування основних політичних лідерів держави
J Власна ідеологія, корпоративна
солідарність
J Організаторські здібності, талановитість
J Право на привілеї
Рис. 14.1. Характерні риси політичної еліти
ОСНОВНІ КОНЦЕПЦІЇ ЕЛІТ відображають певні аспекти політичної діяльності, орієнтуються на конктерні історичні періоди та країни. Однак, попри ці розбіжності, найважливіші риси й аспекти суспільно-політичного змісту даного феномену дають змогу в найзагальнішому зрозуміти сутність політичної еліти.
| Основні концепції еліти | |
| Платон | Пояснював необхідність і природність існування еліти з огляду на своє вчення про душу, яка начебто складається з трьох частин: розумової, вольової (афективної) та чуттєвої. Вирізняв три своєрідні соціальні групи: правителів-філософів, воїнів-охоронців і простих громадян, що становлять керовану більшість. |
| Ж. Боден | Еліта - творча меншість суспільства |
| М. Вебер | Еліта - особистості, наділені харизмою |
| В. Парето | Еліта - люди, що досягли найбільших висот у тій або іншій сфері діяльності. |
| Г. Моска | Еліта - найактивніші в політичному відношенні люди, орієнтовані на владу |
| Х. Ортега-і-Гассет | Еліта - особи, що інтелектуально чи морально стоять над масою і володіють найвищим почуттям відповідальності |
| Г. Лассуел | Еліта - особи, які отримали матеріальні і нематеріальні цінності в максимальному розмірі |
| В. Липинський | Концепція “національної аристократії” В. Липинського полягає в тому, що ані етнографічна маса людей як така, ані мова і окрема територія автоматично не творить нації. Щоб сформувалася нація, потрібна активна група людей, здатна лідирувати в розвитку та пропагуванні сутнісних для нації політичних, державних, культурних цінностей. Ця, яку В.Липинський називав “національною аристократією”група, і є носієм національної ідеї. Іншими словами, аристократія - це група найкращих людей у певний історичний період. Найкращі вони тому, що організовують, структурують, ведуть націю до певної мети, є носіями єднальної ідеї. Для цього національна аристократія повинна мати матеріальну силу і моральний авторитет. Липинський підкреслює необхідність оновлення національної аристократії, оскільки кожному політичному угрупуванню потрібні нові ідеї та організатори. Важливим елементом цієї концепції є висновок про те, що чим розвиненіше і складніше матеріальне життя певної нації, тим складніші проблеми повинна розв'язувати національна аристократія. |
| Основні концепції еліти | |
| Біологічна | Представники її вмотивовують необхідність поділу суспільства на еліту і масу, спираючись на твердження, що відмінність між ними є генетичною: люди, які належать до еліти, володіють ціннішим, вищим біологічним, а відповідно - фізичним і розумовим потенціалами. |
| Психологічна (З. Фройд, Е. Фром) | Еліта і маси наділені особливими, лише їм властивими психологічними якостіми. Диференціація суспільства на еліту і масу виникла з родового авторитету. Людській масі та окремій людині властива потреба в авторитетові як втіленню батьківської опіки, що існувала в дитинстві. У дорослої людини це існує у сфері підсвідомого та виявляється в потребі підкорятися встановленим владою нормам і правилам. Зовнішні протиріччя - це вияв внутрішніх. І в кожної людини, за З. Фройдом, є два начала - бажання життя (ерос) та бажання смерті (танатос). В еліти переважає перше, а в маси - друге. На думку неофрейдистів (Е. Фром) протиріччя в існуванні еліти й маси зумовлені садистсько-мазохістськими механізмами. Характерні для елітарної орієнтації садистські тенденції означають бажання зробити інших залежними від своєї волі; прагнення використати особу для своїх цілей; потягдо фізичного, морального насилля. Масі властивий мазохізм, який, за Фроммом, є одним із захисних механізмів, що допомагають людині запобігти ізоляції. Вона втікає від свободи, відповідальності за самостійні рішення і підкорятися встановленим владною елітою принципам. |
| Функціонально- технократична (Дж. Бернхем, А. Фріш) | Існування еліти пояснюється як функція соціальних відносин, забезпечення потреб суспільства в управлінні. Вважається, що формування еліти залежить від функцій, які в певну епоху відіграють гловну роль. Згідно з цією концепцією, нині відбувається процес відчуження управління від власності, нова еліта рекрутується з усіх категорій та верств населення, розвиток науки і техніки створює умови для утвердження інтелектуальної еліти. Влада тепер - це доступ до знань та інформації. Так відбувається перехід влади від еліти власників до еліти професіоналів, спеціалістів виробництва. |
| Ціннісна | Еліта - найцінніший елемент суспільства, наділений високими здібностями в найважливіших для держави сферах діяльності; панівне становище еліти відповідає інтересам усього населення; формування еліти є наслідком природного добору суспільством найцінніших своїх представників; елітарність - закономірний наслідок рівності можливостей, вона не суперечить сучасній представницькій демократії. |
| Основні концепції еліти | |
| Демократичного елітизму | Існування політичної еліти розглядається як неминуче явище. Сама еліта характеризується не лише як група, здатна до управління, а й як сила, покликану оберігати суспільство від неконтрольованого натиску й неврівноваженості мас, тобто як захисник демократичних цінностей |
| Плюралізму, або Множинності (О. Штамер, С. Келлер, Д. Річмен) | Заперечує твердження про те, що еліта - це єдина привелийована, відносно згуртована група. В суспільстві існує значна кількість еліт: політична, адміністративна, економічна, військова, релігійна, наукова тощо, які врівноважують одне одну і таким чином нібито запобігають формуванню єдиної еліти, а отже встановленню тоталітаризму |
| Ліволіберальна (Ч. Міллс) | Базується на критиці елітарності суспільства з демократичних позицій, структурно-функціональному підході до еліти; визнанні глибоких відмінностей між елітою та масою, складності структури панівної еліти. |
| Партократична | Йдеться про авангардну партію робітничого класу. Згідно з ленінським вченням про партію нового типу ця партія покликана очолити робітничий клас у його боротьбі за перемогу соціалістичної революції і побудову соціалізму й комунізму.Найважливішою ознакою, що зумовлює керівну роль політичної партії, є те, що вона виступає носієм революційної - комуністичної ідеології. Саме озброєність цією “єдино вірною” ідеологією визначає передові якості членів партії та слугує гарантією успішного керівництва нею суспільством. |
ФУНКЦІЇ ПОЛІТИЧНОЇ ЕЛІТИ - є багатоманітними й тісно переплітаються з тими, які виконують політична система суспільства в цілому, її підсистеми та окремі інститути. Головними функціями політичної системи є політичне цілепокладання, владно-політична інтеграція суспільства і регулювання режиму соціально-політичної діяльності. На персоналізованому рівні ці функції виконує політична еліта.
Рис. 14.2. Функції політичної еліти
14.2.
Еще по теме Сутність, ознаки та функції політичної еліти:
- Ознаки та функції політичної влади
- Поняття, функції та ознаки політичної влади
- Типологія і рекрутування політичної еліти
- Ознаки та типи легітимності політичної влади. Поняття та причини делегітимізації політичної влади
- Сутність та основні ознаки держави
- Сутність та ознаки держави
- Поняття держави, її ознаки, властивості та функції
- Сутність політичної модернізації
- Політична свідомість — її сутність, суб'єкти та функції
- Сутність, генеза та функції політичних партій
- Політичне лідерство: сутність, основні ознаки і типологія
- 16.2 Типи, види та функції політичної культури
- Сутність, основні теорії і функції політичних еліт
- Сутність політичної глобалізації.
- 17.1 Сутність та особливості політичного процесу як категорії політичної науки
- 7.1 Сутність та структура політичної системи суспільства
- Визначення політичної системи, її структура та функції
- Поняття «психіка» та її сутність. Функції психіки: відображальна, регулятивна.