ПОЛІТИЧНЕ ЛІДЕРСТВО
Ключові слова і поняття: лідерство, політичне лідерство, політичний лідер, харизматичний лідер, функції політичного лідера, лідер-популіст, авторитет, культ особи, вождь.
Резюме за змістом: у темі розкрито сутність, характерні особливості, типологію та функції політичного лідерства, теорії лідерства, теорії лідерства в сучасній науці; запропоновано визначення сутнісних характеристик політичного лідера, як важливого суб’єкта політичного життя, за яким суспільство визнає право прийняття рішень, найзначущих з погляду суспільного інтересу, здатного консолідувати людей для досягнення групових цілей.
Про аналізовано типологію лідерства та його функцій.Знання та вміння: знання наукових підходів до політичного лідерства, уміння розрізняти характеристики лідерів, типи лідерів, імідж лідерів, знатися на їхньому значенні в реальному політичному житті.
Рекомендована література
Основна:
1. Політологія, підручник / За ред. О. В. Бабкіної, В. П. Горбатенка. — 3-тє вид., перероб., доп. — K.: Академія, 2006. — 568 с.
2. Политология: Учебное пособие / под ред. А. С. Тургаева, А. Е. Хренова. — СПб.: Питер, 2005 — 560 с.
3. Пакарев А. Концепції лідерства в сучасній західній політичній науці / Я. Пакорев // Політичний менеджмент. — 2007. — № — С. 45— 53.
Додаткова:
1. Бебик В. М. Три українські президенти: психологія політичного лідерства/ В. М. Бебик // Віче. — 2006. — № 21/22. — С. 21—23.
2. Рудич Ф. Політичне лідерство в країнах СНД і Балтії: загальне, особливе / Ф. Рудич // Політичний менеджмент. — 2006. — № 2. — С. 3—18.
3. Симоненко О. Моделі політичного лідерства в Україні / О. Симоненко // Політичний менеджмент. — 2007. — № 6. — С. 58—65.
У чому полягає сутність політичного лідерства?
Термін «лідер» у перекладі з англійської означає «ведучий, той, хто керує іншими людьми», це особа, спроможна впливати на інших для інтеграції загальної діяльності, спрямованої на задоволення інтересів цієї спільноти.
Термін «лідер» має різні значення.Політичний лідер — авторитетний член організації, груп, суспільства загалом, особистий вплив якого дає йому змогу відігравати провідну чи істотну роль у політичних процесах і ситуаціях. Це діяч, який використовує різноманітні засоби для наведення громадського порядку, збереження свого панування, здатний згрупувати навколо себе інших людей, завоювати в них авторитет, повести за собою в боротьбі за владу.
Лідерство — один із складних процесів організації та керування малою чи великою соціальною групою, що сприяє досягненню групових цілей в оптимальні терміни з оптимальним результатом. Лідер — це член групи, спонтанно висуненний на роль неофіційного керівника в конкретній ситуації за наявності відповідних особистих якостей, послідовників та об’єктивних обставин.
Які теорії лідерства домінують у політичній науці?
Теорії лідерства
1. Теорія рис лідера (Е. Богардус, Ф. Гальтон, Ю. Дженінгс та ін.) — лідерами стають індивіди з такими рисами: енергійність, розвинений інтелект, сила волі, цілеспрямованість, організаторські здібності, новаторство, творчий потенціал і т. ін.
2. Ситуаційна концепція (В. Даль, Т. Хілтов та ін.) — обґрунтовує ідею залежності поведінки лідера від соціальних умов. Саме конкретні обставини зумовлюють потребу в політичному лідерстві, визначають функції та поведінку політика.
3. Психоаналітична концепція (3. Фрейд) — лідерами стають люди, у яких витиснено лібідо і психосексуальна енергія спрямовується на активну політичну діяльність.
4. Теорія «оточення, що робить короля» — лідерами не стають самотужки: «потрібного» лідера шукають, знаходять, «садять на трон», підтримують «творці» і прибічники, отримують від цього певні блага.
5. Марксистська теорія — лідери з’являються як реакція на об’єктивну потребу; лідери завжди представляють певні класи.
6. Теорія лідерства без рис — певні риси лідера виявляються під час його діяльності.
7. Інтегративні концепції лідерства (атрибутивні теорії лідерства, теорії обміну і трансформаційного лідерства тощо) — поєднують особистісні риси, характеристику його послідовників, соціальну і політичну ситуацію.
Які специфічні особливості має лідерство в політиці?
Особливості лідерства в політиці'.
—Дистанційність — коли спілкування лідера з його послідовниками опосередковане ЗМІ, партіями, зацікавленими групами та особами, які обслуговують державну машину.
—Багаторолевість — коли лідер намагається дотримуватись оптимального політичного курсу, ураховуючи сподівання свого безпосереднього оточення, політичних сил та електорату, які його підтримують.
—Корпоративність — означає, що за рішеннями лідера завжди приховується невидима для суспільства робота численних експертів, адміністрації, «виконавчої еліти».
— Політичне лідерство тією чи тією мірою інституалізоване, тобто діяльність лідера має бути обмежена соціальними відносинами, нормами, процедурами прийняття політичних рішень.
—Політичне лідерство передбачає ухвалення рішень, які активно впливають на події, а відтак і на хід історичних процесів;
— Політичний лідер має у своїх руках відповідні інструменти влади і засоби керування, він повинен уміти ними користуватись залежно від політичних обставин, щоб замість дискусії не використовувати скальпель.
Які якості потрібні лідерові для успішної політичної діяльності?
Питання про те, які якості потрібні для успішної політичної діяльності на сучасному етапі, залишається відкритим.
Можливо, успішною буде комбінація таких якостей:
—здатність акумулювати та відображати у своїй діяльності інтереси широких мас;
—здатність підкоряти своїй волі оточення;
—певний ступінь амбіційності;
—висока працездатність та володіння собою;
—мужність брати на себе ініціативу і відповідальність за власні дії та дії своїх прибічників.
Які особистісні якості політичного лідера найчастіше зазначають науковці?
Базові особистісні якості політичного лідера:
—моральна зрілість і сила власного характеру;
—вплив на найближче оточення;
—цілісність внутрішнього світогляду;
— підприємливість та соціальна сміливість;
—проникливість;
—незалежність від шкідливих нахилів;
—сила волі і мистецтво керувати власною поведінкою;
—несхильність до рефлексії та психічна врівноваженість;
—гострий розум;
—політична ерудиція та інтуїція;
—тверда політична воля;
—здатність брати на себе відповідальність;
— енергійність;
—організаторський талант та ораторські здібності;
—компетентність;
— всебічна поінформованість;
—здатність викликати у людей довіру; уміння завойовувати симпатії співвітчизників;
—зовнішня привабливість.
Які базові якості притаманні харизматичним лідерам?
Основні якості харизматичних лідерів:
— «обмін енергією» або вміння впливати на людей емоційно, здібність заряджати енергією оточення;
— чарівлива зовнішність або образ, що викликає симпатії у маси;
— «хороші риторичні здібності і певний артистизм», або видатні комунікативні здібності, дар і мистецтво захоплювати своїми виступами велику аудиторію;
— «позитивне сприйняття вихваляння своєї персони», або стан психологічного комфорту за умови підвищеної уваги і захоплення з боку суспільства;
— «гідна і впевнена манера триматися», або імідж сильних людей, здатних досягати будь-яких цілей».
Які якості мають характеризувати політичних лідерів в Україні?
Базові якості політичних лідерів в Україні·.
> готовність і здатність виходити за межі бюрократичних процедур, ухвалюючи рішення;
> адекватність дій в екстремальних ситуаціях;
> мистецтво створювати адекватну ситуації толерантну, консенсусну модель поведінки і мислення;
> уміння формулювати нові творчі цілі в кризових ситуаціях;
> уміння вселити народу віру та оптимізм;
> відповідальність за свої дії та рішення.
Які фактори впливають на формування полі- тичного лідера?
Велика кількість факторів впливають на формування політичного лідера. Це комбінація факторів як суб’єктивного характеру (особистісні якості політика як людини), так і ціла низка зовнішніх щодо особистості обставин. Серед останніх факторів найбільшою мірою політичне лідерство визначають такі:
| Фактори | Ознаки |
| Фактори політико-історичного характеру | Особливості політичного режиму, що вже зумовлюють появу авторитарних або демократичних лідерів опозиції, і основні способи рекрутування в еліту. Політичне лідерство може бути визнане провідним вектором розвитку суспільства: форсів, революційний розвиток суспільства зазвичай призводить до створення авторитарних тенденцій у керівництві, а еволюційний шлях — демократичних |
Закінчення табл.
| Фактори | Ознаки |
| Політична культура | Мова йде про вплив на політика панівного у суспільстві типу політичної культури, яка охоплює народні стереотипи ідеального політика, а також орієнтацію на припустимі правила політичної боротьби. Наприклад, у патріархальній культурі домінує орієнтація на лідера-героя, у підданській — на лідера-«батька», лідера-гос- подаря, лідера-вождя, а в громадянській — на лідера-служителя, лідера-адміністра- тора. Фактор політичної культури визначає і загальну спрямованість виступів політиків. В Україні, де завжди актуальним було питання «Хто винен?», населення більш схильне довіряти тому, хто більше критикує і звинувачує. Дослідники американської електоральної культури зазначають інший цікавий факт: політики, що виступають з поганими прогнозами, здебільшого зазнають поразки. |
| Ситуаційний фактор | Людство завжди перебуває в контексті конкретної економічної, політичної, соціальної і міжнародної ситуації. Роль ситуації зумовлена її впливом на висування першочергових завдань керівництва, на створення умов, у межах яких лідеру доведеться діяти, визначає коло потенційних прибічників і опонентів, впливає на формування певного типу політика. Наприклад, ситуація війни чи кризи потребує типу жорстокого політика |
| Потенціал організації, на яку опирається політик, зокрема її здатність до проведення ефективної електоральної політики під час виборів, її імідж та політична доктрина | На політика переносять образ його організації, що посилює позитивне чи негативне сприйняття політика масами |
| Характер лідерства визначається індивідуальними рисами політика | Особистісні якості політика: моральні, організаційні якості та здатність, що виражає професійність у сфері керування |
Які типи лідерів визначає сучасна політична наука?
ТИПИ ПОЛІТИЧНИХ ЛІДЕРІВ
| Ознаки | Зміст |
| Стиль лідера | Авторитарні, демократичні, ліберальні |
| Масштаби лідерства | Загальнонаціональні, певного класу, соціальних груп,верств |
| Імідж лідера | Лідер-прапороносець, лідер-службовець, лідер-торговець, лідер-пожежник, лідер- актор (демагог) |
| Ставлення до наявної політичної системи | Функціональний, дисфункціональний, конформіст, нонконформіст |
| Спосіб легітимізації влади | Традиційний, раціонально-легальний, ха- ризматичний |
| Спосіб утвердження лідерства в групах і організаціях | Формальний, неформальний (істинний) |
| Стиль психологічної поведінки | Параноїдальний, демонстративний, імпульсивний, депресивний, шизоїдний |
| На основі врахування провідної функції лідера | Лідер-ідеолог, лідер-агітатор, лідер- організатор, лідер-планувальник, лідер- експерт |
| Репутація лідера і його команди | Лідер-патерналіст, лідер—третейський суддя і миротворець, лідер-символ, приклад |
| За змістом діяльності | Лідер-натхненник, лідер-виконавець, лідер натхненник і виконавець водночас |
| За характером діяльності | Універсальний, ситуативний |
| Політична активність | Лідери-правоносії, пробивні лідери, лі- дери-новатори, лідери-координатори, лідери-консерватори, лідери-володарі |
Якими факторами обумовлені функції лідера в конкретному суспільстві?
Функції лідера зумовлено:
—внутрішньою і зовнішньою ситуацією;
—станом економіки;
—політичним режимом;
—зрілістю культури населення;
—історичними традиціями;
—психологічними рисами національного характеру;
—надійністю підтримки організації, яка висунула лідера;
— позицією ЗМІ, які формують громадську думку і впливають на неї;
—наявністю висококваліфікованого і активного кола однодумців;
—індивідуальними рисами та якостями самого лідера.
Які функції виконує політичний лідер?
Провідні функції політичного лідерства:
—політичний діагноз, який передбачає аналіз та оцінку ситуації;
—визначення напряму і програми діяльності;
—інструментальна — визначення засобів і методів виконання поставлених перед суспільством завдань;
—мобілізація виконавців на реалізацію цілей;
—знаходження і прийняття оптимальних політичних рішень;
—ініціювання оновлення і реформування суспільства;
—інтеграція суспільства;
— координаційна — узгодження дій інститутів влади;
—комунікація влади і мас, запобігання відчуженню громадян від політичного керівництва;
—легітимація політичного ладу;
—генерування енергії і соціального оптимізму;
—соціальний арбітраж і патронаж, захист мас від беззаконня, самоуправства бюрократії, підтримка порядку в суспільстві.
Поміркуйте!
1. М. Вебер наголошував на вирішальному значенні для політика трьох якостей: пристрасті, почуття відповідальності і окоміру. Які ще якості можуть допомогти лідерові і рядовому політикові уникнути двох смертних гріхів (за М. Вебером) — відходу від суті справи і безвідповідальності? Аргументуйте свій погляд, наведіть приклади.
2. Ф. Ніцше намагався обґрунтувати потребу формування вищого біологічного типу — людини-лідера, надлюдини — і вбачав сенс і мету людства в народженні великих людей. Що, на вашу думку, становить можливі механізми і соціальні передумови появи неординарних особистостей у політиці? Хто є їх «постачальником»?
3. Порівняйте основні положення теорій лідерства. Яка з теорій здається вам найбільш аргументованою і переконливою (теорія рис, теорія конституєнтів, інвайроменталістська теорія)?
4. Оберіть за власним бажанням 3—5 українських політичних лідерів. Охарактеризуйте фактори, які визначають їхні якості.
5. Наведіть відомі вам приклади політиків, для яких характерні риси:
а) активно-позитивного стилю політичного лідерства;
б) активно-негативного стилю політичного лідерства;
в) пасивно-позитивного стилю політичного лідерства;
г) пасивно-негативного стилю політичного лідерства.
7. Дайте розгорнену характеристику сучасного політичного лідера.
8. Розкрийте зв’язок між менталітетом членів суспільства та інститутом лідерства.
9. Визначте позитивний та негативний вплив лідерства на політичний процес.
10.Сформулюйте та проаналізуйте проблеми лідерства в сучасній Україні.
Запитання до теми
1. У чому полягає сутність сучасних теорій політичного лідерства?
2. У яких сферах політичного життя ефективне політичне лідерство?
3. Які функції політичних лідерів найбільш важливі в сучасних умовах?
4. Чи є певні закономірності у функціонуванні політичного лідера? Сформулюйте їх.
5. Кого ви вважаєте реальними політичними лідерами в історії українського суспільства?
6. Які принципи характеризують діяльність лідера в демократичному суспільстві?
Еще по теме ПОЛІТИЧНЕ ЛІДЕРСТВО:
- 4.1 Основні теорії, типи і стилі політичного лідерства
- Витоки і сутність політичного лідерства
- Політичне лідерство: сутність, ключові якості та типи поведінки
- Тема 14. Політичні еліти і політичне лідерство
- Тема 14. Політичні еліти та політичне лідерство
- Культ особистості як антипод політичного лідерства
- Політичне лідерство: сутність, основні ознаки і типологія
- Соціальна організація як формальна група: характеристики, структура, функції організації. Управління. Управлінська діяльність. Лідерство та керівництво. Типологія лідерства. Стилі керівництва (авторитарний, демократичний, ліберальний). Корпоративна (організаційна) культура.
- Параметри розвитку та види політичних конфліктів. Політична криза і політична катастрофа
- Лідерство і легітимізація політичної влади.
- Політична участь і політичне функціонування як особливі сфери політичної діяльності людини
- Політична культура та її зв’язок із політичною свідомістю.
- Політичний маркетинг і політичний менеджмент
- Тема 12. Особа в сфері політики. Політична свідомість і політична культура
- Тема 13. Політична діяльність та політичний розвиток
- Тема 18. Політична свідомість і політична культура
- Поняття політичного режиму. Структура політичного режиму.