<<
>>

ПОЛІТИЧНЕ ЛІДЕРСТВО

Ключові слова і поняття: лідерство, політичне лідерство, по­літичний лідер, харизматичний лідер, функції політичного лідера, лідер-популіст, авторитет, культ особи, вождь.

Резюме за змістом: у темі розкрито сутність, характерні особливості, типологію та функції політичного лідерства, тео­рії лідерства, теорії лідерства в сучасній науці; запропоновано визначення сутнісних характеристик політичного лідера, як важливого суб’єкта політичного життя, за яким суспільство ви­знає право прийняття рішень, найзначущих з погляду суспіль­ного інтересу, здатного консолідувати людей для досягнення групових цілей.

Про аналізовано типологію лідерства та його функцій.

Знання та вміння: знання наукових підходів до політичного лідерства, уміння розрізняти характеристики лідерів, типи ліде­рів, імідж лідерів, знатися на їхньому значенні в реальному полі­тичному житті.

Рекомендована література

Основна:

1. Політологія, підручник / За ред. О. В. Бабкіної, В. П. Горбатенка. — 3-тє вид., перероб., доп. — K.: Академія, 2006. — 568 с.

2. Политология: Учебное пособие / под ред. А. С. Тургаева, А. Е. Хре­нова. — СПб.: Питер, 2005 — 560 с.

3. Пакарев А. Концепції лідерства в сучасній західній політичній науці / Я. Пакорев // Політичний менеджмент. — 2007. — № — С. 45— 53.

Додаткова:

1. Бебик В. М. Три українські президенти: психологія політичного лідерства/ В. М. Бебик // Віче. — 2006. — № 21/22. — С. 21—23.

2. Рудич Ф. Політичне лідерство в країнах СНД і Балтії: загальне, особливе / Ф. Рудич // Політичний менеджмент. — 2006. — № 2. — С. 3—18.

3. Симоненко О. Моделі політичного лідерства в Україні / О. Си­моненко // Політичний менеджмент. — 2007. — № 6. — С. 58—65.

У чому полягає сутність політичного лідер­ства?

Термін «лідер» у перекладі з англійської означає «ведучий, той, хто керує іншими людьми», це особа, спроможна впливати на інших для інтеграції загальної діяльності, спрямованої на за­доволення інтересів цієї спільноти.

Термін «лідер» має різні зна­чення.

Політичний лідер — авторитетний член організації, груп, су­спільства загалом, особистий вплив якого дає йому змогу відігра­вати провідну чи істотну роль у політичних процесах і ситуаціях. Це діяч, який використовує різноманітні засоби для наведення громадського порядку, збереження свого панування, здатний згрупувати навколо себе інших людей, завоювати в них автори­тет, повести за собою в боротьбі за владу.

Лідерство — один із складних процесів організації та керу­вання малою чи великою соціальною групою, що сприяє досяг­ненню групових цілей в оптимальні терміни з оптимальним ре­зультатом. Лідер — це член групи, спонтанно висуненний на роль неофіційного керівника в конкретній ситуації за наявності відповідних особистих якостей, послідовників та об’єктивних об­ставин.

Які теорії лідерства домінують у політичній науці?

Теорії лідерства

1. Теорія рис лідера (Е. Богардус, Ф. Гальтон, Ю. Дженінгс та ін.) — лідерами стають індивіди з такими рисами: енергій­ність, розвинений інтелект, сила волі, цілеспрямованість, органі­заторські здібності, новаторство, творчий потенціал і т. ін.

2. Ситуаційна концепція (В. Даль, Т. Хілтов та ін.) — обґрун­товує ідею залежності поведінки лідера від соціальних умов. Са­ме конкретні обставини зумовлюють потребу в політичному лі­дерстві, визначають функції та поведінку політика.

3. Психоаналітична концепція (3. Фрейд) — лідерами стають люди, у яких витиснено лібідо і психосексуальна енергія спрямо­вується на активну політичну діяльність.

4. Теорія «оточення, що робить короля» — лідерами не ста­ють самотужки: «потрібного» лідера шукають, знаходять, «са­дять на трон», підтримують «творці» і прибічники, отримують від цього певні блага.

5. Марксистська теорія — лідери з’являються як реакція на об’єктивну потребу; лідери завжди представляють певні класи.

6. Теорія лідерства без рис — певні риси лідера виявляються під час його діяльності.

7. Інтегративні концепції лідерства (атрибутивні теорії лі­дерства, теорії обміну і трансформаційного лідерства тощо) — поєднують особистісні риси, характеристику його послідовників, соціальну і політичну ситуацію.

Які специфічні особливості має лідерство в політиці?

Особливості лідерства в політиці'.

—Дистанційність — коли спілкування лідера з його послідов­никами опосередковане ЗМІ, партіями, зацікавленими групами та особами, які обслуговують державну машину.

—Багаторолевість — коли лідер намагається дотримуватись оптимального політичного курсу, ураховуючи сподівання свого безпосереднього оточення, політичних сил та електорату, які йо­го підтримують.

—Корпоративність — означає, що за рішеннями лідера зав­жди приховується невидима для суспільства робота численних експертів, адміністрації, «виконавчої еліти».

— Політичне лідерство тією чи тією мірою інституалізоване, тобто діяльність лідера має бути обмежена соціальними відноси­нами, нормами, процедурами прийняття політичних рішень.

—Політичне лідерство передбачає ухвалення рішень, які актив­но впливають на події, а відтак і на хід історичних процесів;

— Політичний лідер має у своїх руках відповідні інструменти влади і засоби керування, він повинен уміти ними користуватись залежно від політичних обставин, щоб замість дискусії не вико­ристовувати скальпель.

Які якості потрібні лідерові для успішної полі­тичної діяльності?

Питання про те, які якості потрібні для успішної політичної діяльності на сучасному етапі, залишається відкритим.

Можливо, успішною буде комбінація таких якостей:

—здатність акумулювати та відображати у своїй діяльності інтереси широких мас;

—здатність підкоряти своїй волі оточення;

—певний ступінь амбіційності;

—висока працездатність та володіння собою;

—мужність брати на себе ініціативу і відповідальність за влас­ні дії та дії своїх прибічників.

Які особистісні якості політичного лідера найчастіше зазначають науковці?

Базові особистісні якості політичного лідера:

—моральна зрілість і сила власного характеру;

—вплив на найближче оточення;

—цілісність внутрішнього світогляду;

— підприємливість та соціальна сміливість;

—проникливість;

—незалежність від шкідливих нахилів;

—сила волі і мистецтво керувати власною поведінкою;

—несхильність до рефлексії та психічна врівноваженість;

—гострий розум;

—політична ерудиція та інтуїція;

—тверда політична воля;

—здатність брати на себе відповідальність;

— енергійність;

—організаторський талант та ораторські здібності;

—компетентність;

— всебічна поінформованість;

—здатність викликати у людей довіру; уміння завойовувати симпатії співвітчизників;

—зовнішня привабливість.

Які базові якості притаманні харизматичним лідерам?

Основні якості харизматичних лідерів:

— «обмін енергією» або вміння впливати на людей емоційно, здібність заряджати енергією оточення;

— чарівлива зовнішність або образ, що викликає симпатії у маси;

— «хороші риторичні здібності і певний артистизм», або ви­датні комунікативні здібності, дар і мистецтво захоплювати свої­ми виступами велику аудиторію;

— «позитивне сприйняття вихваляння своєї персони», або стан психологічного комфорту за умови підвищеної уваги і захоп­лення з боку суспільства;

— «гідна і впевнена манера триматися», або імідж сильних людей, здатних досягати будь-яких цілей».

Які якості мають характеризувати політичних лідерів в Україні?

Базові якості політичних лідерів в Україні·.

> готовність і здатність виходити за межі бюрократичних процедур, ухвалюючи рішення;

> адекватність дій в екстремальних ситуаціях;

> мистецтво створювати адекватну ситуації толерантну, кон­сенсусну модель поведінки і мислення;

> уміння формулювати нові творчі цілі в кризових ситуаціях;

> уміння вселити народу віру та оптимізм;

> відповідальність за свої дії та рішення.

Які фактори впливають на формування полі- тичного лідера?

Велика кількість факторів впливають на формування політич­ного лідера. Це комбінація факторів як суб’єктивного характеру (особистісні якості політика як людини), так і ціла низка зовніш­ніх щодо особистості обставин. Серед останніх факторів найбіль­шою мірою політичне лідерство визначають такі:

Фактори Ознаки
Фактори політико-історичного характеру Особливості політичного режиму, що вже зумовлюють появу авторитарних або де­мократичних лідерів опозиції, і основні способи рекрутування в еліту. Політичне лідерство може бути визнане провідним вектором розвитку суспільства: форсів, революційний розвиток суспільства зазви­чай призводить до створення авторитар­них тенденцій у керівництві, а еволюцій­ний шлях — демократичних

Закінчення табл.

Фактори Ознаки
Політична культура Мова йде про вплив на політика панівного у суспільстві типу політичної культури, яка охоплює народні стереотипи ідеально­го політика, а також орієнтацію на припу­стимі правила політичної боротьби. На­приклад, у патріархальній культурі до­мінує орієнтація на лідера-героя, у піддан­ській — на лідера-«батька», лідера-гос- подаря, лідера-вождя, а в громадянській — на лідера-служителя, лідера-адміністра- тора.

Фактор політичної культури визначає і за­гальну спрямованість виступів політиків. В Україні, де завжди актуальним було пи­тання «Хто винен?», населення більш схиль­не довіряти тому, хто більше критикує і звинувачує. Дослідники американської електоральної культури зазначають інший цікавий факт: політики, що виступають з поганими прогнозами, здебільшого зазна­ють поразки.

Ситуаційний фактор Людство завжди перебуває в контексті кон­кретної економічної, політичної, соціаль­ної і міжнародної ситуації. Роль ситуації зумовлена її впливом на висування пер­шочергових завдань керівництва, на ство­рення умов, у межах яких лідеру дове­деться діяти, визначає коло потенційних прибічників і опонентів, впливає на фор­мування певного типу політика. Напри­клад, ситуація війни чи кризи потребує типу жорстокого політика
Потенціал організації, на яку опирається політик, зокрема її здатність до проведення ефек­тивної електоральної політики під час виборів, її імідж та по­літична доктрина На політика переносять образ його органі­зації, що посилює позитивне чи негативне сприйняття політика масами
Характер лідерства визнача­ється індивідуальними рисами політика Особистісні якості політика: моральні, ор­ганізаційні якості та здатність, що виражає професійність у сфері керування

Які типи лідерів визначає сучасна політична наука?

ТИПИ ПОЛІТИЧНИХ ЛІДЕРІВ

Ознаки Зміст
Стиль лідера Авторитарні, демократичні, ліберальні
Масштаби лідерства Загальнонаціональні, певного класу, со­ціальних груп,верств
Імідж лідера Лідер-прапороносець, лідер-службовець, лідер-торговець, лідер-пожежник, лідер- актор (демагог)
Ставлення до наявної політичної системи Функціональний, дисфункціональний, кон­форміст, нонконформіст
Спосіб легітимізації влади Традиційний, раціонально-легальний, ха- ризматичний
Спосіб утвердження лідерства в групах і організаціях Формальний, неформальний (істинний)
Стиль психологічної поведінки Параноїдальний, демонстративний, імпуль­сивний, депресивний, шизоїдний
На основі врахування провідної функції лідера Лідер-ідеолог, лідер-агітатор, лідер- організатор, лідер-планувальник, лідер- експерт
Репутація лідера і його команди Лідер-патерналіст, лідер—третейський суд­дя і миротворець, лідер-символ, приклад
За змістом діяльності Лідер-натхненник, лідер-виконавець, лі­дер натхненник і виконавець водночас
За характером діяльності Універсальний, ситуативний
Політична активність Лідери-правоносії, пробивні лідери, лі- дери-новатори, лідери-координатори, лідери-консерватори, лідери-володарі

Якими факторами обумовлені функції лідера в конкретному суспільстві?

Функції лідера зумовлено:

—внутрішньою і зовнішньою ситуацією;

—станом економіки;

—політичним режимом;

—зрілістю культури населення;

—історичними традиціями;

—психологічними рисами національного характеру;

—надійністю підтримки організації, яка висунула лідера;

— позицією ЗМІ, які формують громадську думку і впливають на неї;

—наявністю висококваліфікованого і активного кола одно­думців;

—індивідуальними рисами та якостями самого лідера.

Які функції виконує політичний лідер?

Провідні функції політичного лідерства:

—політичний діагноз, який передбачає аналіз та оцінку си­туації;

—визначення напряму і програми діяльності;

—інструментальна — визначення засобів і методів виконання поставлених перед суспільством завдань;

—мобілізація виконавців на реалізацію цілей;

—знаходження і прийняття оптимальних політичних рішень;

—ініціювання оновлення і реформування суспільства;

—інтеграція суспільства;

— координаційна — узгодження дій інститутів влади;

—комунікація влади і мас, запобігання відчуженню громадян від політичного керівництва;

—легітимація політичного ладу;

—генерування енергії і соціального оптимізму;

—соціальний арбітраж і патронаж, захист мас від беззаконня, самоуправства бюрократії, підтримка порядку в суспільстві.

Поміркуйте!

1. М. Вебер наголошував на вирішальному значенні для полі­тика трьох якостей: пристрасті, почуття відповідальності і окомі­ру. Які ще якості можуть допомогти лідерові і рядовому політи­кові уникнути двох смертних гріхів (за М. Вебером) — відходу від суті справи і безвідповідальності? Аргументуйте свій погляд, наведіть приклади.

2. Ф. Ніцше намагався обґрунтувати потребу формування ви­щого біологічного типу — людини-лідера, надлюдини — і вбачав сенс і мету людства в народженні великих людей. Що, на вашу думку, становить можливі механізми і соціальні передумови по­яви неординарних особистостей у політиці? Хто є їх «постачаль­ником»?

3. Порівняйте основні положення теорій лідерства. Яка з тео­рій здається вам найбільш аргументованою і переконливою (тео­рія рис, теорія конституєнтів, інвайроменталістська теорія)?

4. Оберіть за власним бажанням 3—5 українських політичних лідерів. Охарактеризуйте фактори, які визначають їхні якості.

5. Наведіть відомі вам приклади політиків, для яких характер­ні риси:

а) активно-позитивного стилю політичного лідерства;

б) активно-негативного стилю політичного лідерства;

в) пасивно-позитивного стилю політичного лідерства;

г) пасивно-негативного стилю політичного лідерства.

7. Дайте розгорнену характеристику сучасного політичного лідера.

8. Розкрийте зв’язок між менталітетом членів суспільства та інститутом лідерства.

9. Визначте позитивний та негативний вплив лідерства на по­літичний процес.

10.Сформулюйте та проаналізуйте проблеми лідерства в су­часній Україні.

Запитання до теми

1. У чому полягає сутність сучасних теорій політичного лідерства?

2. У яких сферах політичного життя ефективне політичне лідерство?

3. Які функції політичних лідерів найбільш важливі в сучасних умовах?

4. Чи є певні закономірності у функціонуванні політичного лідера? Сформулюйте їх.

5. Кого ви вважаєте реальними політичними лідерами в історії українського суспільства?

6. Які принципи характеризують діяльність лідера в демократично­му суспільстві?

<< | >>
Источник: Політологія у запитаннях і відповідях : навч. посіб. / С.С. Бульбенюк, Н.Ю. Іванова. — К.: КНЕУ,2010. — 242, [6] с.. 2010

Еще по теме ПОЛІТИЧНЕ ЛІДЕРСТВО:

  1. 4.1 Основні теорії, типи і стилі політичного лідерства
  2. Витоки і сутність політичного лідерства
  3. Політичне лідерство: сутність, ключові якості та типи поведінки
  4. Тема 14. Політичні еліти і політичне лідерство
  5. Тема 14. Політичні еліти та політичне лідерство
  6. Культ особистості як антипод політичного лідерства
  7. Політичне лідерство: сутність, основні ознаки і типологія
  8. Соціальна організація як формальна група: характеристики, структура, функції організації. Управління. Управлінська діяльність. Лідерство та керівництво. Типологія лідерства. Стилі керівництва (авторитарний, демократичний, ліберальний). Корпоративна (організаційна) культура.
  9. Параметри розвитку та види політичних конфліктів. Політична криза і політична катастрофа
  10. Лідерство і легітимізація політичної влади.
  11. Політична участь і політичне функціонування як особливі сфери політичної діяльності людини
  12. Політична культура та її зв’язок із політичною свідомістю.
  13. Політичний маркетинг і політичний менеджмент
  14. Тема 12. Особа в сфері політики. Політична свідомість і політична культура
  15. Тема 13. Політична діяльність та політичний розвиток
  16. Тема 18. Політична свідомість і політична культура
  17. Поняття політичного режиму. Структура політичного режиму.