ПОЛІТИЧНА ЕЛІТА

Ключоеі слова і поняття: політична еліта, елітизм, бюрокра­тія, антрепренерська система, система гільдій.

Резюме: визначення сутності політичної еліти та її місця в по­літичному житті будь-якої країни, розгляд характерних особли­востей політичної еліти, її функцій та способів формування, з’ясування проблем формування і функціонування політичної еліти в сучасній Україні.

Знання та вміння: формування у студентів знань про сутність, зміст та механізми формування політичної еліти як провідного суб’єкта і носія політичної влади; надання об’єктивної та розгор­неної інформації про політичну еліту в житті сучасного суспільс­тва; сприяння формуванню у студентів умінь самостійно аналізу­вати перебіг процесів формування і функціонування політичної еліти України за умов системної кризи суспільства.

Рекомендована література

Основна:

1. Політологія: Підручник / За ред. О. В. Бабкіної, В. П. Горбатенка, — 3-тє вид., перероб., доп. — K.: Академія, 2006. — 568 с.

2. Политология: Учебное пособие / под ред. А. С. Тургаева, А. Е. Хре­нова. — СПб.: Питер, 2005. — 560 с.

3. Пакарев А. Концепції лідерства в сучасній західній політичній

науці / А. Пакарев П Політичний менеджмент. — 2007. — №. —

С. 45—53.

Додаткова:

1. Іщенко М. 77. Політологія: питання теорії і методики: Навчально- методичний посібник.—Черкаси: Черкаський університет ім. Б. Хмель­ницького, 2006. — 320 с.

2. Особливості формування політичної еліти в Україні. — K.: Мо­лодіжна альтернатива, 2004. — 56 с.

3. Головатий М. Поняття «політична еліта» і «політичний клас» в контексті сучасної політичної думки / М. Головатий H Політичний ме­неджмент. — 2008. — Спецвипуск. — С. 63 — 68.

4. Ирхин Ю. В. Политические элиты: вчера, сегодня, завтра / Ю. В. Ир­хин // Социально-гуманитарные знания. — 2008. — № 2. — С. 82—104.

5. Элита в «вертикальном» обществе: круглый стол // Обществен­ные науки и современность.

Що таке політична еліта? Яке місце вона по­сідає в політичній системі суспільства?

Політична еліта — це відносно невелика соціальна група, яка концентрує у своїх руках значний обсяг політичної влади, забезпечуючи інтеграцію, субординацію й відобра­ження в політичних установах інтересів різних верств суспіль­ства. Термін «еліта» походить від франц, «elite» — найкра­щий, добірний, обраний. Починаючи з XVII ст. цей термін ви­користовують для позначення товарів найвищої якості, а згодом — групи обраних осіб, вищих соціальних груп в іє­рархії суспільства.

Політична еліта — це група осіб, які професійно займаються діяльністю у царині влади й керування державою. На державно­му рівні політична еліта концентрує у своїх руках найвищі владні й керівні прерогативи.

Які основні підходи до тлумачення сутності політичної еліти можна назвати?

Основні підходи до тлумачення сутності політичної еліти:

J меншість, яка найважливіші функції в суспільстві та має найбільший вплив;

J творча меншість, яка протистоїть нетворчій більшості;

J особи, які мають інтелектуальну та моральну перевагу над масами;

■·/ особи, які отримали найвищий індекс у своїй царині діяль­ності;

J найкваліфікованіші менеджери, спеціалісти та вищі служ­бовці у системі бюрократичного управління;

J харизматичні особистості, які відгукнулися на «вищий по­клик».

Які є елітистські теорії?

Провідні елітистські теорії

♦ Аристократичний напрям в елітологп (теорія В. Парето): еліти — це найкраще, що створюється в суспільстві в результаті відбору та боротьби. У суспільстві постійно відбувається цирку­ляція еліт «левів» (консервативні, спираються на силу, мають по­чуття відданості державі) та «лисиць» (хитрі, безпринципні, гнуч­кі). Циркуляція еліт — запорука життєздатності правлячої еліти.

♦ Функціональний напрям в елітології (теорія Г. Моски): еліти — групи тих, хто керує та виконує певні соціальні обов’язки.

♦ Плюралістична інтерпретація еліт: у суспільстві діють декілька елітарних угруповань, кожне з яких має власні механіз­ми і зони владного впливу, виражаючи специфічні інтереси різ­них груп населення та маючи особливий авторитет.

♦ Ціннісна теорія (Г. Лассуел): еліта — ті, хто має особливі здібності до виробництва і поширення певних політичних цінно­стей. Еліта покликана мобілізувати активність населення та фор­мувати певний політичний порядок.

♦ Технократична теорія (Дж. Гелбрейт): еліта являє собою як техноструктуру — анонімну групу осіб, які контролюють про­цес обігу службової інформації, визначаючи характер керівних рішень. Публічні політики лише озвучують рішення, підготовле­ні експертами, аналітиками та іншими помічниками.

♦ Неоелітаристські концепції (X. Зіглер): розглядаючи еліту, потрібно передусім робити акцент на політичних механізмах, які дають змогу елітарним прошаркам здійснювати свою фактичну владу незалежно від результатів волевиявлення громадян на ви­борах.

Які основні характеристики політичної еліти можна назвати?

Одна з провідних характеристик політичної еліти — побудова елітарного прошарку у суспільстві та державі.

Структура політичної еліти

1. «Селекторат» — особи, потенційно готові до виконання професійних функцій у політичній сфері. «Селекторат» — це широке коло політичних активістів.

2. «Потенційні еліти» — роздріблені елітарні угруповання, які тільки прагнуть влади і ще не мають сформованих команд.

3. «Самодіяльні еліти» — ті, хто програв вибори, але при цьому залишаються у полі публічної політики. «Самодіяльні елі­ти» формують опозицію та прихильників проурядової політики.

4. «Правляча політична еліта» — представники еліти, які пе­ремогли на виборах та безпосередньо керують суспільством та державою.

5. «Групи вето» — «представники правлячої політичної елі­ти», які мають вирішальний вплив на ухвалення найважливіших політичних рішень.

6. «Еліти в політиці» — різновид еліти, яку не обирають, скла­дається з найбільш авторитетних представників технічної і гума­нітарної інтелігенції, які мають можливості зміцнювати вплив «самодіяльної еліти» та «правлячої політичної еліти».

7. «Зв ’язана група» — неформальне об’єднання політиків, які мають вирішальний вплив на ухвалення рішень. Це анонімна, мо­гутня й таємнича група всередині політичної еліти.

КОМПЛЕКСНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПОЛІТИЧНОЇ ЕЛІТИ

Що являє собою бюрократія в системі полі­тичної еліти?

Особливою частиною політичної еліти є державна бюрокра­тія — управлінський апарат у державі, який складається з вищо­го та середнього чиновництва.

Які функції виконує політична еліта?

Функції політичної еліти визначаються тим місцем, яке вона посідає в політичному житті того чи того суспільства.

Основні функції політичної еліти

♦ Стратегічна — створення дієвих механізмів втілення в життя політичних задумів та програм. Розроблення стратегії і так­тики розвитку суспільства, визначення політичної програми дій. Генерування нових ідей, що віддзеркалюють суспільні потреби і запити в радикальних змінах у суспільстві.

♦ Інтегративна — аналіз інтересів різних соціальних груп, їх врахування у політичній діяльності, субординація інтересів різ­них соціальних спільнот. Зміцнення стабільності суспільства, за­побігання конфліктам, гострим суперечностям. Досягнення кон­сенсусу та сприяння співпраці всіх соціальних і політичних сил у суспільстві.

♦ Ідеологічна — творення політичної ідеології (програм, док­трин, конституції, законів).

♦ Управлінська — створення і корекція інституцій політичної системи.

♦ Функція політичного рекрутування — висування політич­них лідерів, продукування та виховання кадрового апарату орга­нів управління.

♦ Комунікативна — ефективне відбиття у політичних про­грамах інтересів і потреб (політичних, економічних, соціальних, культурних, правових) різних соціальних груп і верств суспільст­ва та реалізація їх в практичних діях, захисті соціальних цілей, ідеалів і цінностей.

♦ Організаторська — здійснення на практиці виробленого курсу, втілення політичних рішень в життя завдяки організації, мобілізації мас.

♦ Аксіологічна — продукування різноманітних політичних цінностей, здатних перетворювати громадян на активних учасни­ків політичних процесів.

Які різновиди політичної еліти можна назвати?

Види політичної еліти

Окрім того, політичну еліту, яка сповідує особливу ідеологію державотворення, називають національною елітою.

Що таке конфігурація національних еліт?

КОНФІГУРАЦІЯ НАЦІОНАЛЬНИХ ЕЛІТ ТА ЇХ ЗВ’ЯЗОК З ТИПАМИ ПОЛІТИЧНИХ РЕЖИМІВ

Роль і вплив політичних еліт на суспільство суттєво визнача­ються способами їх формування та складом правлячої еліти.

СИСТЕМИ ФОРМУВАННЯ ПОЛІТИЧНИХ ЕЛІТ

Які є методи визначення політичної еліти?

Основні методи визначення політичної еліти^-.

статусный — до складу правлячої еліти входять тільки но­сії вищих, ключових владних повноважень у різних сферах дер­жавного управління;

≠ репутаційний — до кола правлячої еліти належать особи, які мають найвищий авторитет і престиж в очах громадськості;

J десизіональний — до правлячої еліти відносяться ті особи та соціальні групи, які реально беруть участь у прийнятті конкрет­них управлінських рішень.

Які особливості політичної еліти сучасної України?

Політична еліта сучасної України являє собою типову еліту країни перехідного типу, яка характеризується неконсолідованіс- тю, фрагментарністю та несформованістю.

Формування політичної еліти України пішло відмінним від країн Заходу шляхом, коли увагу приділяли лише запозиченню формальних демократичних інституцій, але не формувалася від­повідна правова і політична культура, не було створено чітких правил гри в рамках демократичних процедур.

Які характерні риси політичної еліти сучасної України можна виокремити?

Особливості політичної еліти сучасної України'.

♦ «перелицювання» колишньої радянської партійної та ком­сомольської номенклатури в «демократичну» еліту;

♦ висування на керівні посади колишніх партійних керівників середньої і нижчої ланки за умови їхнього лояльного ставлення до колишніх перших осіб областей, міст, районів;

♦ витіснення з органів державного керування представників гуманітарної інтелігенції, працівників вищої школи та колишніх дисидентів, заміна їх здебільшого спеціалістами сільського гос­подарства та інженерно-технічними працівниками;

♦ зростання кількості та поповнення еліти переважно за рахунок господарських керівників та представників великого бізнесу, які слу­жать лише корпоративним інтересам (олігархічна політична еліта)',

♦ наростання протиборства політичних сил за умов діяльнос­ті малопотужних політичних партій, рухів, лідери яких намага­ються видати власні інтереси й амбіції за втілення волі народу;

♦ складність стосунків між президентськими, парламентсь­кими та урядовими структурами, а також місцевими органами влади, суттєве зниження їх рейтингу, спад довіри до них з боку громадян, розчарування суспільства у політичній еліті загалом;

♦ розвиток політичної еліти в умовах масштабного ціннісно- етичного та культурного вакууму, розростання обсягів правового нігілізму, песимізму соціальних очікувань.

Поміркуйте! ЖтаІ

1. Прокоментуйте вислів У. Шекспіра: «Маленькі люди ста­ють великими тоді, коли великі зникають». Чи стосується він су­часної України та стану вітчизняної політичної еліти?

2. Визначте специфіку еволюції сучасної політичної еліти України.

3. Поведінка людини у владі більше ніж на 50 % визначається незалежними від неї чинниками. Які це чинники? Проаналізуйте такі чинники: соціальна система суспільства, характер людського потенціалу, загальний стан країни та її зовнішнє оточення. Ура­ховуючи ці чинники, визначте можливу поведінку представників влади найближчим часом.

4. У структурі політичної діяльності зазвичай виділяють полі­тичну діяльність як політичну участь і політичну діяльність як політичне функціонування. У чому полягає їх відмінність? Від чого залежить результативність політичної діяльності?

5. За свідченням колишнього французького прем’єр-міністра М. Рокара, «ремесло політика складається з двох засадничих еле­ментів. Керувати інстинктами держави, тобто примушувати певні колективи людей успішно виконувати завчасно окреслені функ­ції, — це можна назвати імперативом ефективності. Для того щоб керувати, потрібно отримати на це право, інакше кажучи, бути об­раним і перевіряти так часто, наскільки це можливо, що довір’я виборців зберігається, — це імператив легітимності». Що має ро­бити політик, щоб поєднати у своїй політичній діяльності обидва імперативи? Наскільки їх поєднують сучасні українські політики?

6. На думку В. Гавела, «західні політологи часто переоціню­ють роль окремих особистостей у посттоталітарній системі і не помічають, що її лідери — незважаючи на величезну владу, яку їм надає нейтралістська система, — часто не що інше, ніж тільки сліпа функція системи». Чи погоджуєтесь ви з думкою чеського політика? Оцініть ступінь її ефективності.

7. За даними відомого російського соціолога і філософа JI. Ko- лаковського, коли «інтелектуали робили спроби стати популяр­ними політиками, результати зазвичай були не найобнадійливі- шими». Чим пояснити це явище? Чи підтверджує його вітчизня­ний політичний досвід? Чи потрібні інтелектуали в політиці?

8. Стан нашої національної еліти — головний чинник відро­дження України. Доведіть або спростуйте наведене твердження. Зробіть історичний аналіз зазначеної проблеми.

9. Що ви розумієте під елітарними рисами? Чи може без них існувати еліта? Що являє собою псевдоеліта та квазіеліта?

10. Чи можна вважати комуністичну номенклатуру CPCP полі­тичною елітою? Аргументуйте відповідь.

11. Заповніть таблицю:

Запитання до теми

1. Дайте визначення поняттю «політична еліта».

2. Які основні характеристики політичної еліти виділяють у сучас­ній політології?

3. Які характерні риси політичної еліти ви можете назвати?

4. Якою є структура політичної еліти?

5. Охарактеризуйте основні функції політичної еліти.

6. Назвіть різновиди політичних еліт.

7. Які способи формування політичної еліти ви знаєте?

8. Чим відрізняється поняття «політична еліта» від поняття «полі­тичне лідерство»?

9. Назвіть основні ідеї теорії елітизму.

10. Які особливості політичної еліта сучасної України ви можете назвати?