Основні механізми і функції державного регулювання в ринковій економіці

Ринок та держава - центральна пара західної політичної філософії. Ще в XVH ст. визначились основні напрями у розв’язанні питання про їх співвідношення - консервативно-етатистський і ліберальний.

Основні механізми економічної політики держави в ринковому суспільстві:

• фінансова політика (емісія, бюджет, кредит, облікова ставка);

• податкова політика;

• митна політика;

• антимонопольна політика;

• політика націоналізації і приватизації;

• зовнішньоекономічна політика;

• соціальна політика.

Функції держави в ринковій економіці:

• створення правової основи ринкового господарства;

• забезпечення макроекономічної збалансованості (зменшення ци­клічних коливань за допомогою позикового процента);

• вплив на розподіл ресурсів і умови виробництва з метою підви­щення ефективності (зокрема за допомогою податків);

• перерозподіл прибутків із метою забезпечення соціальної справе­дливості (прогресивні податки, соціальні гарантії).

Об’єкти державного регулювання:

• обсяг виробництва;

• зайнятість;

• рівень цін;

• зовнішній баланс.

Економічна політика держави завжди має на меті не тільки власне соціально-економічний розвиток країни, але й певний політичний резуль­тат. Виявлено, наприклад, що серед трьох найважливіших економічних показників, які безпосередньо зачіпають населення, - безробіття, інфляції, зростання прибутків - саме безробіття має найбільший вплив на електорат.

Особливою проблемою для багатьох держав є існування так званої тіньової економіки, тобто господарської діяльності, яка відбувається по­за межами державного контролю та регулювання. Вона може носити різ­ний характер - або отримання надприбутків від протизаконних видів діяль­ності (наркобізнес, проституція, гральний бізнес, торгівля зброєю тощо), або приховування звичайних економічних операцій із метою уникнення по­датків. Утім, великі масштаби тіньової економіки відображають неефекти­вність економічної політики держави, а також її неспроможність у боротьбі проти мафії та організованої злочинності й безпосередньо пов’язані з рів­нем корупції у державі. З 60-х до кінця 80-х років тіньовий сектор економі­ки СРСР збільшився в 30 разів і сягнув понад 20 % національного доходу. Сьогодні частка тіньової економіки в Україні сягає 50 %.