<<
>>

ЕТНОПОЛІТИКА

Ключові слова і поняття: етнос, нація, національність, народ, етнонаціональні відносини, національна політика, націоналізм, етнонаціональні конфлікти.

Резюме: розгляд основних підходів до з’ясування сутності по­нять «етнос», «нація», «національність», «народ», вивчення особ­ливостей етнонаціональних відносин та визначення їх місця у політичному житті суспільства, аналіз феномену націоналізму, розгляд специфіки етнонаціональних конфліктів та з’ясування призначення національної політики.

Знання та вміння: формування у студентів знань про особли­вості сучасної етнополітологи; закріплення у студентів умінь розрізняти специфіку понять «етнос», «нація», «національність», «народ» та «націоналізм»; сприяння розумінню студентами особ­ливостей етнонаціональної політики у сучасній Україні.

Рекомендована література

Основна:

1. Соловьев А. И. Политология: Политическая теория, политические технологи: Ученик для студентов вузов / А. И. Соловьев. — M.: Аспект Пресс, 2005. — 559 с.

2. Політологія / За ред. Ф. М. Кирилюка. — К.: Здоров’я, 2004. — 776 с.

3. Політологія. Загальний курс / За ред. В. О. Храмова. — К.: Знан­ня. — 2007.

Додаткова:

1. Українська політична нація: Ґенеза, стан, перспективи. — K.: НІСД, 2003. — 632 с.

2. Нации и национализм: Пер. с англ. — M.: Праксис, 2002. — 416 с.

3. Слободян О. Етнос й етнополітика. Корені та крона / О. Слободян // Віче. — 2002. — № 5. — С. 67—72.

4. Білодід Ю. Людина — нація — людство: спроба філософського осмислення ІЮ. Білодід // Віче. — 1998. — № 5. — С. 97—104.

5. Єрмаков IJ. Етнополітичний конфлікт: специфіка його прояву та розв’язання у тоталітарних і демократичних системах / П. Єрмаков // Політичний менеджмент. — 2007. — № 1. — С. 100 — 107.

Які основні підходи до розуміння понять «етнос», «нація», «національність» виділяють у сучасній політології?

Етнополітологів являє собою окремий розділ сучас­ної політичної науки, присвячений проблемам етнополіти- ки, етнонаціональних відносин, розв’язанню міжетнічних конфліктів та визначенню перспектив майбутнього розвитку націй.

Ключові поняття етнополітологи'

Етноси та нації формуються впродовж тривалого історичного процесу під впливом внутрішніх (спільність походження, культу­ри, історії, мови, традицій) та зовнішніх (вплив інших держав, етносів та націй, конкретно історичні, економічні, соціокультурні та політичні умови життя суспільства) чинників.

Яким чином відбувається процес формуван- ня етносів?

Процес формування етносів

Представники одного етносу можуть проживати у різних дер­жавах, але їх об’єднує спільне походження. Наприклад, пред­ставники українського етносу проживають не лише в Україні, але й у багатьох державах світу, створюючи українську діаспору (ка­надські українці, польські українці, російські українці тощо).

У чому полягають особливості формування націй?

Основні чинники формування націй

Нація — це тип етносу, соціально-економічна і духовна спіль­нота людей, становлення яких відбулося історично та яким влас­тива стійка сукупність сутнісних характеристик, що відрізняє їх в етнічному, політичному та соціокультурному відношенні.

У чому полягає сутність та особливості етно- національних відносин?

Більшість сучасних держав поліетнічні, що зумовлює потребу зосереджувати особливу увагу на розумінні сутності етнонаціо- нальних відносин. Етнонаціональні відносини — це взаємовід­носини людей, які належать до різних етносів (етнічних груп, на­цій) з приводу задоволення власних інтересів.

ХАРАКТЕРИСТИКА ЕТНОНАЦІОНАЛЬНИХ ВІДНОСИН

Рівні етнонаціональних відносин
Внутрішньонаціональні відносини Міжнаціональні відносини Внутрішньорегіональні відносини
Відносини, які склада­ються в результаті бо­ротьби за національну єдність на основі зрос­тання самосвідомості на­роду Відносини, які форму­ються всередині певної держави між представ­никами різних етнічних груп Відносини, які виявля­ються на регіонально­му та міжрегіональному рівнях

Політичні аспекти етнонаціональних відносин такі'.

національне самовизначення, вибір оптимального національ­но-державного устрою народів;

J діяльність національних рухів, політичних партій, громад­ських організацій;

vz співвідношення національних та інтернаціональних інте­ресів;

J формування політичної культури міжнаціонального спілку­вання;

J підготовка та представництво національних кадрів у струк­турах державної влади всіх рівнів;

рівноправність націй.

Що таке національна політика?

Етнонаціональні відносини регулюють у суспільстві завдя­ки національній політиці. Національна політика — це напрям діяльності держави, спрямований на врегулювання та гармо­нізацію етнонаціональних відносин у суспільстві, має на ме­ті формування і консолідацію політичної нації у державі на основі врахування її етнонаціональних та культурних особли­востей.

Фактори, які визначають специфіку етнонаціональної полі­тики, такі'.

> географічні особливості країни;

> специфіка демографічних процесів у суспільстві на тому чи тому етапі його розвитку;

> історичні особливості формування певної нації та національ­ної державності;

> етнонаціональний склад населення;

> особливості національної психології, національних тради­цій і звичаїв.

Об’єкти національної політики: нації, етноси, етнонаціональ- ні групи, етнонаціональні відносини.

Суб’єкти національної політики: держава (та її органи), полі­тичні партії, громадські організації, ЗМІ тощо.

Головна мета національної політики — узгодження етнонаці- ональних відносин, запобігання етнонаціональним або їх демокра­тичне розв’язання конфліктами.

Які чинники формування національної політики можна назвати?

Основні чинники формування національної політики

Які принципи національної політики основні?

Основні принципи національної політики

Національну політику треба спрямовувати на забезпечення злагоди у суспільстві, створення атмосфери соціально-етнічного ладу.

Мета національної політики — пошук способів гармонізації міжетнічних відносин у державі через створення відповідної політико-правової бази. Об’єднавчим чинником має стати ідея спільної Вітчизни для усіх громадян, що пов’язали свою долю з цією державою.

Як виявляється націоналізм та етнонаціональ- ні конфлікти у сучасному світі?

Націоналізм — це політичний рух, спрямований відповід­ною ідеологією для вираження та захисту інтересів національ­ної спільноти у відносинах з державною владою. Наприкінці XVIII — на початку XIX століття націоналізм виник як рух за створення самостійних національних держав. Упродовж XX сто­ліття націоналізм став основою для національно-визвольної бо­ротьби поневолених народів, метою якої було зруйнування сві­тової колоніальної системи. Сьогодні націоналізм стає ідеологі­єю побудови національної держави. Оскільки більшість сучас­них держав мають розмаїтий етнічний склад, у можуть виника­ти етнонаціональні конфлікти на грунті розбіжностей політич­ного, соціально-економічного або культурно-релігійного харак­теру між національними більшістю та меншістю. Етнона- ціональний конфлікт — це різновид соціального та політич­ного конфлікту.

Сфери виникнення етнонаціональних конфліктів

Якою є структура етнонаціонального конф­лікту?

Структура етнонаціонального конфлікту

Принципи розв'язання етнонаціональних конфліктів такі'.

> демократизм;

> компроміс та діалог сторін;

> визнання рівноправності всіх націй і народностей;

> непримиренність до будь-яких виявів шовінізму, фашизму та сепаратизму;

> спільність історичної долі народів;

> дотримання територіальної цілісності держави.

Які напрями державної етнонаціональної по-

літики можна виділити у сучасній Україні?

Основні напрями державної етнонаціональної політики в Україні

Поміркуйте!

1.

Чим відрізняється етнос і нація залежно від наявності таких елементів, як держава і територія?

2. Який шлях формування нації ви вважаєте найбільш прийнят­ним для України? Аргументуйте відповідь.

3. Чи можна вважати націоналізмом етнокультурний рух?

4. Визначте історичні способи утворення нації в таких держа­вах і регіонах:

— у США та Латинській Америці;

— на руїнах Австро-Угорської імперії;

— у Німеччині та Італії;

— на руїнах Російської імперії (CPCP).

5. Окресліть теоретичні і практичні аспекти сучасної етнопо- літики.

6. Виділить найголовніші проблеми захисту прав національ­них меншин у сучасній Україні.

7. Зіставте доктрини націоналізму і космополітизму. Яка з них має більше перспектив у XXI столітті і чому?

8. Відомий російський філософ М. Бердяев 1918 року зазна­чав, що «ні раса, ні релігія не є ознаками, які визначають націо­нальність, хоча всі вони відіграють ту чи іншу роль у її визначен­ні». Чи погоджуєтесь ви з цим висловлюванням? Якими озна­ками, на вашу думку, визначається нація, а також національність конкретної людини?

9. Поясніть такий етнолінгвістичний феномен сучасної Украї­ни: у вітчизняному суспільстві етнічні групи (українці, росіяни, євреї, болгари та інші) не збігаються з мовними. Чи не вважаєте ви, що без застосування адміністративних заходів з боку держави сфера вживання української мови залишатиметься досить обме­женою, особливо в деяких регіонах країни?

10. Заповніть таблицю.

Держава Розуміння нації Національний склад Національна політика
Україна
Росія
США
Німеччина

Запитання до теми

1. Що означає право націй на самовизначення і які форми його реалізації? У чому полягає специфіка реалізації цього права для нечис­ленних народів?

2. Назвіть і охарактеризуйте основні принципи розв’язання націо­нального питання. Чи можна його остаточно і повністю розв’язати в сучасному світі?

3. Які процеси національної інтеграції і дезінтеграції відбуваються у світі сьогодні?

4. Що таке етнонаціональні відносини? Які рівні їх функціонуван­ня ви можете назвати?

5. Яке розуміння націоналізму домінує в сучасній політології? Чим це зумовлено?

<< | >>
Источник: Політологія у запитаннях і відповідях : навч. посіб. / С.С. Бульбенюк, Н.Ю. Іванова. — К.: КНЕУ,2010. — 242, [6] с.. 2010

Еще по теме ЕТНОПОЛІТИКА:

  1. Державна етнополітика, національний склад та міжнаціональні відносини в Україні
  2. ЗМІСТ
  3. Степаненко К.В.. КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ з дисципліни ПРАВО ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ. Дніпро - 2016, 2016
  4. ТЕМА № 1: “Історичні передумови та основні етапи становлення Європейського Союзу”
  5. ВСТУП
  6. Історичні передумови й основні етапи становлення європейського права та права ЄС
  7. 2.Договірні етапи становлення права ЄС
  8. ВИСНОВКИ
  9. МЕТОДИЧНІ ПОРАДИ ЩОДО ПІДГОТОВКИ ДО ТЕМИ № 1
  10. ТемА № 2: “Поняття, особливості і структура права Європейського Союзу”
  11. вступ
  12. Європейське право та європейська інтеграція
  13. Поняття та особливості європейського права та права Європейського Союзу
  14. Принципи права Європейського Союзу
  15. Структура ЄС та система права ЄС