ПОЛІТИЧНА ВЛАДА

Ключові слова і поняття: влада, політична влада, види влади, державна влада, легітимність, ресурси влади, функції влади, структура влади, методи влади, криза легітимності.

Резюме: розгляд основних підходів до з’ясування сутності понять «влада», «політична влада», «державна влада», «легітим­ність», визначення основних характеристик політичної влади, які дають ключ до розуміння сутності і призначення політичних ру­хів і самої політики.

Знання та вміння: формування у студентів знань про сутність політичної влади та її основні характеристики; закріплення у сту­дентів умінь виділяти суттєві й специфічні риси політичної вла­ди, порівнювати особливості її реалізації в різних країнах; спри­яння становленню у студентів розуміння проблем функціону­вання політичної та державної влади в сучасній Україні.

Рекомендована література

Основна:

1. Политология: учебное пособие / Под ред. А. С. Тургаева, А. Е. Хре­нова. — СПб.: Питер, 2005. — 560 с.

2. Політологія: підручник / За ред. О. В. Бабкіної, В. П. Горбатенка. — 3-тє вид., перероб., доп. — К.: Академія, 2006. — 568 с.

Додаткова:

1. Воронов L О. Феномен влади: горизонти людського і політичного виміру /1. О. Воронов. — К.: Генеза, 2005.

2. Панферова В. В. Проблема критериев эффективности взаимодей­ствия власти и общества / В. В. Панферова // Социально-гуманитарные знания. — 2008. — № 4. — С. 213—221.

3. Романович H. А. К вопросу об иерархии власти / Н. А. Романович // Вопросы философии. — 2008. — № 8. — С. 51—59.

4. Сергеев В. С. Проблема власти / В. С. Сергеев // Политические исследования. — 2008. — №2. — С. 179—181.

5. Цокур Є. Шляхи та методи забезпечення легітимності політичної влади / Є. Цокур. // Сучасна українська політика. Політики і політологи про неї.

Що таке політична влада?

Політична влада — це здатність і можливість суб’єкта (держави, партії, групи, класу, особи і т. ін.) здійснювати свою волю, впливати на людей і суспільство за допомогою авторитету, права, насильства та інших засобів згідно з нор­мами суспільства, до якого належать владні і підвладні.

За кожною дією, актом політичної влади зазвичай стоять певні інтереси суспільства, соціальних прошарків, груп, особи­стостей.

Саме ці інтереси наповнюють владу енергією, надають їй во­лю, підштовхують до рішучих дій.

Чим зумовлена потреба у владі?

Потреба у владі зумовлена:

— потребою в організації суспільного виробництва та інших життєво важливих процесів;

— потребою виконання спільних справ;

—потребою в психологічній захищеності.

Які основні концепції влади склалися в полі- тичній науці?

Основні концепції:

• Біхевіористська (від bihavior — поведінка) — влада як пев­ний тип поведінки, що ґрунтується на постулаті про можливість зміни поведінки інших людей.

• Інструменталістська — влада як можливість використання певних засобів, зокрема насильства.

• Телеологічна — влада як досягнення певних цілей і одер­жання результатів.

• Структуралістська — влада як особливі відносини між ке­рівником і підлеглим.

• Конфліктологічна — влада як можливість прийняття рішень щодо розподілу благ у конфліктних ситуаціях.

• Реляціоністська (від relation — відносини) — влада як між- особистісні стосунки, які дають змогу одному індивідові зміню­вати поведінку іншого.

• Біологічна — влада як біологічне явище, притаманне як тва­рині, так і людині, що передається на генному рівні і виражається в підкоренні одних іншим.

• Психологічна — джерело влади у природженій здатності людей до конформізму та групового мислення.

• Раціоналістична — влада як вияв притаманних людині ро­зумності та раціональності мислення.

• Ірраціоналістична — джерело влади в ірраціональних моти­ваціях людей, що грунтуються на примітивних стереотипах пове­дінки, міфах, символах.

• Соціокультурна — влада пояснюється особливостями куль­тури певного суспільства.

Охарактеризуйте етапи розвитку влади

• Анонімна (розпорошена) влада характерна для примітивного суспільства.

• Індивідуалізована — з’являється в процесі розподілу праці з появою нових видів діяльності.

• Інституалізована — оформлена у вигляді спеціалізованих інститутів, на які покладено певні функції.

За якими критеріями можна характеризувати владу?

Основні види:

— економічна;

— політична;

— державна;

— партійна;

— профспілкова;

— армійська;

— духовна;

— сімейна.

Рівні:

— мегавлада (ООН, НАТО та ін.);

— макровлада (центральні органи держави);

— мезовлада (регіональні органи);

— мікровлада (малі групи, організації·).

За суб ’єктами:

— автократична (самодержавство);

— олігархічна (групократія);

— самоврядна (влада всіх).

За функціями органів·.

— законодавча;

— виконавча;

— судова.

Які є види влади?

Політична влада — політичні відносини панування та підлег­лості.

Економічна — об’єктивно зумовлені матеріальними потреба­ми суспільства відносини, за яких власник засобів виробництва підпорядковує своїм інтересам інших учасників виробництва.

Духовна влада — організація в усіх формах духовного життя та використання ідейного впливу панівних у країні сил і духов­них цінностей для інтеграції свідомості і волі людей у систему інтересів цих панівних сил.

Сімейна влада — побудований на силі авторитету вплив чле­нів сім’ї на сімейну життєдіяльність відповідно до власних мож­ливостей та ідеалів.

Які особливі характеристики має політична влада?

— Зачіпає інтереси великих груп людей, завжди має суспіль­ний характер, бо «...політика починається там, де мільйони» (В. Ленін).

— Виражається у керуванні суспільством економічно панів­ними класами, соціальними верствами і групами.

— Виявляється в існуванні так Званої еліти — певної групи людей, професійно зайнятих керівною політичною діяльністю, які здійснюють владну волю.

— Виражається через функціонування політичних інститутів, між якими й усередині яких її розподілено.

— Виявляється в процесі підготовки, прийняття і практичної реалізації політичних рішень.

— Впливає на людей через переконання, авторитет, традиції, емоції, примус, виховання.

Чим відрізняється політична влада від влади в первісному суспільстві?

Які характерні риси має державна влада?

Характерні риси державної влади такі·.

— легальність у застосуванні сили й інших засобів владарю­вання в межах країни;

— верховенство, обов’язковість рішень влади для всього су­спільства, зокрема й для всіх інших видів влади;

— публічність, усезагальність, можливість виступати від імені всього суспільства;

— моноцентричність, тобто наявність одного центру прийнят­тя політичних рішень;

— багатоманітність ресурсів;

— наявність особливого апарату управління;

— суверенність органів влади щодо інших держав;

— монополія на регламентацію життя суспільства;

— домінування владної волі держави.

Чим відрізняється державна влада від влади політичної партії?

Яку структуру має влада?

1. Суб ’єкти влади:

Політичні інститути (державні, громадські), еліта, лідери.

2. Форми:

Планування, керування, регулювання, контроль, координація, організація, мобілізація.

3. Джерела влади:

Авторитет, харизма, сила, престиж, закон, багатство, знання, інтерес, таємниця.

4. Об 'єкти влади:

Суспільство, клас, етнос, група, індивід.

Яку структуру має механізм владних відносин?

— наявність у владних відносинах не менш як двох суб’єктів (або суб’єкта і об’єкта);

— волевиявлення владного суб’єкта у вигляді наказу, який передбачає санкції за непокору;

— обов’язкове підкорення, підпорядкування тому, хто має владу;

— соціальні норми, що закріплюють право одних видавати ак­ти, інших — їм підкорюватись.

За яких умов можливо реалізувати владу?

• Наявність не менш як двох суб’єктів владних відносин (як окремих осіб, так і соціальних інститутів).

• Наявність наказу владного суб’єкта і санкцій у разі непокори.

• Влада передбачає привілеї.

• Підкорення того, на кого поширюється влада, тому, хто вла­ду реалізує.

• Організація і субординація.

За допомогою яких методів реалізується влада?

Основні методи реалізації влади:

Методи влади — це способи, прийоми, засоби впливу владних на підвладних, щоб домогтися їх підкорення.

За допомогою яких форм політичної діяльно- сті реалізується влада?

• Панування;

• керівництво;

• управління;

• координація;

• організація;

• контроль.

На основі яких принципів функціонує політич­на влада?

• Легітимність;

• дієвість;

• реальність;

• передбачливість;

• колегіальність;

• самокритичність;

• твердість;

• толерантність.

Які характерні ознаки мають ресурси влади?

Політичні ресурси — наявність авторитетних політичних пар­тій, відпрацьований державний керівний апарат, політичні тра­диції і звичаї, наявність політичних лідерів, розвинена політична теорія, політична культура населення і політичних структур.

Правові — наявність правових цінностей, розвинена система права і правова наука, досконалі механізми правотворчості, пра- возахисту і правозастосування, висока правова культура населен­ня та ін.

Інформаційні — володіння світовою, регіональною та місце­вою інформацією, впровадження електронних технологій, засто­сування засобів масової інформації тощо.

Суб 'єктивні — політична свідомість, компетентність, органі­зованість, політична воля, уміння приймати рішення і брати на себе відповідальність за вчинені дії, далекоглядність, рішучість.

Економічні — наявність розвиненої матеріальної і технічної бази суспільства, упорядкованість грошової системи, вигідне гео­графічне положення, корисні копалини, сучасна технологічна ба­за виробництва, кваліфікована робоча сила, широкі зовнішньо­економічні зв’язки та ін.

Культурні — освічене населення, швидкі темпи поширення нових знань, доступність освіти і культури для населення, сучас­ні політичні знання і можливість їх засвоєння та ін.

Демографічні — фізично і розумово здорове населення, без різ­кої вікової дисгармонії, усталеність демографічних відносин тощо.

Соціальні — місце в соціальній структурі суспільства, соціаль­на мобільність (підвищення або зниження соціального статусу).

Силові — апарат примусу.

Які функції виконує політична влада?

— Вироблення стратегії керування суспільством.

— Розроблення та прийняття зважених рішень щодо основних напрямів розвитку суспільства.

— Мотиваційна (формулює мотиви політичної діяльності).

— Оперативне керування та регулювання суспільних процесів.

— Динамічний розвиток суспільства.

— Інтеграція (об’єднання соціально-політичних сил у суспільстві).

— Регулятивна (регулює життєдіяльність у суспільстві).

— Контроль за найважливішими параметрами стабільності та спрямованості розвитку суспільства.

Які є різновиди політичної влади?

РІЗНОВИДИ ПОЛІТИЧНОЇ ВЛАДИ

* Опозиція, яка не загрожує владі.

Що таке легітимність політичної влади?

Легітимність — визнання і підтримка політичної влади певного суб’єкта. Це відповідність влади законно встановле­ним нормам, а також загальновизнаним цілям і цінностям.

Які варіанти легітимації?

1. Згода під загрозою насильства.

2. Легітимність з огляду на традиції.

3. Згода через апатію.

4. Прагматичне підкорення заради особистої влади.

5. Інструментальна легітимність задля реалізації ідеї спільного блага.

6. Нормативна згода.

7. Ідеальна нормативна згода.

Які є основні типи легітимності ПОЛІТИЧНОЇ влади?

Основні типи легітимності політичної влади

1. Традиційна влада — звичай коритися владі, віра у непоруш­ність установленого порядку.

2. Харизматична влада — віра у надзвичайні особистісні яко­сті та велич політичного лідера.

3. Раціонально-легальна влада — підкорення законам, за яки­ми обирають представників влади, та за якими вони діють.

4. Ідеологічна — переконання підтримувати владу на основі ідеологічного впливу на суспільства, віри в правильність ідеоло­гічних цінностей.

5. Соціально-евдемонічна — ґрунтується на визнанні влади як основного джерела задоволення різноманітних потреб членів суспіль­ства.

6. Структурна — правоможність влади випливає з переко­нання в законності і цінності встановлених структур і норм, що регулюють політичні відносини.

7. Національно-патріотична — підтримка влади, яка захищає національні інтереси і цінності.

Оцінні показники:

1. Рівень примусу, потрібний для проведення політики.

2. Наявність спроб усунути уряд або його лідера.

3. Сила вияву громадянської непокори.

Що являє собою криза легітимності влади?

• Зростання бюрократизації та корумпованості всіх інститутів влади, їхнє зрощення з кримінальними структурами.

• Низька економічна ефективність влади.

• Суперечності між універсальними цінностями, що панують у суспільстві, і егоїстичними інтересами владної еліти.

• Суперечності між ідеєю демократії і соціально-політичною практикою, що виявляються в спробах розв’язати проблеми си­ловим способом.

• Заборона політичних партій і незалежних ЗМІ.

• Обмеження прав і свобод, брак у політичній системі механі­змів захисту інтересів населення.

• Націоналізм, етнічний і релігійний сепаратизм у багатонаціо­нальних державах.

• Втрата владною елітою віри в правомірність своєї влади, ви­никнення в ній гострих соціальних суперечностей, істотні розбіж­ності між різними гілками влади.

Які є способи та засоби виходу з кризових ситуацій?

• Підтримка постійних контактів з населенням.

• Проведення роз’яснювальної роботи щодо своїх цілей.

• Посилення ролі правових методів досягнення цілей та онов­лення законодавства.

• Врівноваженість гілок влади.

• Виконання правил політичної гри без утиску інтересів сил, які беруть у ній участь.

• Організація ефективного контролю з боку громадянського суспільства за різними рівнями державної влади.

• Зміщення демократичних цінностей у суспільстві.

• Відкритість і гласність політичних рішень.

• Подолання політичного та правового нігілізму правлячої еліти і пересічних громадян.

• Адекватність дій влади щодо суспільних потреб.

• Звільнення влади від впливу «тіньових» залежностей, їх об­меження, надання їм гласних, легальних форм.

Що таке теорія розподілу влади?

Сучасна демократична держава функціонує через розподіл владних повноважень.

Влада:

1. Законодавча:

— забезпечує правові засади державного і суспільного життя;

— накреслює головні напрями зовнішньої і внутрішньої полі­тики країни;

— визначає правову організацію і форми діяльності виконав­чої і судової влади;

— діяльність обмежена принципами права, правами людини, ідеями свободи і справедливості;

— перебуває під контролем народу і спеціальних конститу­ційних інститутів.

2. Виконавча:

— безпосередня реалізація та виконання правових норм, уста­новлених у суспільстві;

— діяльність у рамках закону;

— практична діяльність державних структур щодо реалізації своїх повноважень.

3. Судова:

— має виняткове право чинити правосуддя;

— керується тільки законом і не залежить від суб’єктивного впливу законодавчої і виконавчої влади;

— забезпечує організаційно-правовий контроль за норма­тивними актами цих влад, тим самим реально розподіляючи владу.

У чому полягає сутність теорії розподілу влади?

1. Верховенство законодавчої влади, підпорядкованість вико­навчої і судової.

2. Чітке розмежування таких функцій:

а) правотворча;

б) виконання правових наказів;

в) правосудця.

3. Заборона присвоєння повноважень, наданих одному держав­ному органові іншим.

4. Виконання цих функцій різними державними органами.

5. Наявність систем стримування і противаг, тобто взаємний контроль і обмеження (збалансованість) гілок влади для додер­жання кожною з них своїх повноважень і водночас забезпечення їхньої самостійності і незалежності.

Які нові тенденції з'явилися в розвитку влади?

Нові тенденції в розвитку влади:

• Посилення інтенсивності процесів демократизації політич­ної влади.

• Зростання фактора легітимності влади як обов’язкової озна­ки цивілізованої влади.

• Розгрупування політичної влади, становлення системи роз­поділу влади.

• Посилення конфліктності між різними гілками влади.

• Високі темпи бюрократизації владних структур.

Що можна сказати про шляхи досягнення політичної влади?

— отримання в спадок (монархії);

— революції;

— заколоти, перевороти;

— реформи (особливо конституційні);

— вибори, які можуть бути як чесними, змагальними, демокра­тичними, так і формальними, і навіть фальсифікованими;

— призначення (кооптація).

Поміркуйте!

1. Зробіть порівняльний аналіз визначень влади.

2. Американський дослідник С. Люкс вважає, що сфера влади має охоплювати не тільки контроль над поведінкою, але і над цінностями і переконаннями. Чи можна погодитись з таким під­ходом?

3. Розгляньте основні функції влади. Які функції політична влада не повинна виконувати в демократичному суспільстві?

4. Охарактеризуйте можливі варіанти співвідношення легаль­ної і легітимної влади. Наведіть приклади подібних співвідно­шень.

5. Заповніть таблицю.

ВАРІАНТИ СПІВВІДНОШЕННЯ ЛЕГАЛЬНОСТІ ІЛЕГІТИМНОСТІ ВЛАДИ

6. Французький політолог М. Доган стверджує, що харизма- тичний тип панування, виділений М. Вебером, непридатний для аналізу влади в сучасному з таким поглядом?

7. Сучасні політологи пропонують розрізняти легітимність політичних лідерів, легітимність політичних інститутів, легітим­ність політичних режимів.

8. Спробуйте сформулювати різницю між видами легітимнос- ті. Який з них, на ваш погляд, найбільш важливий?

9. Аналізуючи втрату довіри до політичних інститутів, С. Ліпсет і У. Шнейдер зазначають, що «втрата довіри має по­зитивну і негативну сторони...». Прокоментуйте погляд аме­риканських політологів, аргументуйте власну позицію в цьому питанні.

10. Визначте основні ознаки легітимності влади та основні ха­рактеристики її делегітимізації. Заповніть таблицю.

ОЗНАКИ ЛЕГІТИМНОСТІІ ДЕ ЛЕГІТИМНОСТІ ВЛАДИ

Запитання до теми

1. Чому суспільство не може обійтись без влади? Яке, на Ваш погляд, головне призначення влади в суспільстві?

2. У чому полягає відмінність політичної влади від економічної, ідеологічної, релігійної?

3. Що таке ресурси влади?

4. Як залежить вибір форм, методів, ресурсів влади від політич­ного режиму?

5. Як ви вважаєте, які ресурси влади використовує політичний режим в Україні?

6. На якому типі легітимності ґрунтується політичний режим в Україні?

7. Як співвідносяться легітимність і ефективність влади. Назвіть ознаки спаду та підвищення легітимності влади.