Розділ І СТАТИСТИКА ЗЛОЯКІСНИХ ЗАХВОРЮВАНЬ В УКРАЇНІ
Злоякісні захворювання є однією з обтяжливих медичних і соціально-економічних проблем в Україні. Суспільна криза, що триває протягом останніх 15 років, негативно впливає на демографічну ситуацію в країні.
Починаючи з 1991 року, відсутній природний приріст населення, відзначається постаріння нації. Тепер смертність перевищує народжуваність більш ніж на 300 тисяч осіб щорічно. У загальній структурі смертності злоякісні хвороби займають друге місце (13-15 %), поступаючись лише серцево-судинній патології. А 35 % померлих від раку - це люди працездатного віку.У 2001 році населення України, за офіційними даними, становило 48 мільйонів (у 1991 році - 52 мільйони жителів). У 2000 році в країні було зареєстровано 160 тисяч нових випадків раку. Порівняно з 1980 роком захворюваність зросла більш як на 30 %. Згідно з прогностичними розрахунками, у 2020 році хворих на рак буде двісті тисяч, тобто захворюваність зросте ще на 25 % порівняно з 2000 роком (табл. 1). Вже сьогодні ризик захворіти на злоякісне захворювання протягом життя становить для чоловіків 28 %, а для жінок - 18,5 %.
Таблиця/.Захворюваністьназлоякісніновоутворення в Україні
| Рік | 1980 | 1991 | 2000 | 2020 |
| Абсолютне число | 119 058 | 157 922 | 160 000 | «200 00( |
| На 100 000 населення | 238,3 | 305,2 | 325,1 | 400,0 |
Перехід від централізованої системи державного управління до ринкової економіки спричинив появу цілого ряду нових проблем, які були відсутні або не так гостро проявлялися в державі раніше.
Наприклад, близько 60 % населення за своїм матеріальним становищем перебуває нижче офіційної межі бідності. Понад 7 мільйонів громадян України є трудовими мігрантами за кордоном. За показником витрат на охорону здоров'я з розрахунку на одного жителя Україна займає місце в четвертій десятці країн світу. У державі відсутнє загальне медичне страхування. Існує конфлікт у правовому медичному полі, коли стаття 49 Конституції гарантує безкоштовне державне медичне забезпечення кожному громадянину, а насправді цього немає.Антропогенне забруднення зовнішнього середовища в країні пов'язане з автотранспортом (автомобілі в Україні не мають каталізаторів), гірничо-металургійною, паливно-енергетичною, хімічною і нафтохімічною промисловістю та ядерною енергетикою. За останнє десятиліття на 30 % збільшився обсяг викидів вуглецю в атмосферу від спалювання добувних видів палива. У 2001 році за індексом екологічної сталості Україна знаходилась на 110 місці серед 122 країн світу. У північних областях країни близько шести мільйонів населення живе в умовах підвищеного рівня радіації - результату наслідків аварії на Чорнобильській атомній електростанції (1986). Найбільш високою онкологічною захворюваністю відзначаються Південні і Східні регіони України, в яких знаходяться основні металургійні, вугільні та енергетичні комплекси.
В Україні не заборонена реклама тютюнових виробів. Законодавча база стосовно боротьби з курінням є недосконалою. У країні курять 51 % чоловіків і 19 % жінок. У той же час куріння є фактором ризику понад 25 хвороб, які в структурі смертності нашого населення становлять 75 %. Вважається, що куріння призводить до загибелі не менше 120 тисяч осіб щорічно, спричиняє 25-40 % випадків смертності від раку і є основною причиною раку легень (30 %).
Відомо, що спосіб життя людини приблизно на 50 % визначає її здоров'я. Отже, шкідливі звички (куріння, алкоголь, наркотики), неправильне харчування, несприятливі умови праці, моральне і психічне навантаження, бідність, самотність, низький освітній і культурний рівень і т.д. - все це не можна ігнорувати, тому що в сукупності ці негативні фактори є основним фоном, а то й причиною розвитку хвороб. Природні кліматичні умови проживання та екологічні фактори (забруднення повітря, води, г рунту) визначають ще 20 % здоров'я людини. Генетичний фонд популяції, схильність до спадкових хвороб - це також близько 20 %. І лише на 10 % здоров'я залежить від якості медичної допомоги.
Таким чином, розглядаючи національні проблеми онкологічних захворювань у суспільно-економічному контексті, стає зрозумілим, що сподіватися на значний прогрес у діагностиці, лікуванні та профілактиці раку в найближчий період ще не реально.
Еще по теме Розділ І СТАТИСТИКА ЗЛОЯКІСНИХ ЗАХВОРЮВАНЬ В УКРАЇНІ:
- Епідеміологія і статистика
- Тема 14. Сімейні правовідносини з іноземним елементом. Застосування законів іноземних держав та міжнародних договорів в Україні. Визнання в Україні актів зареєстрованих за законами інших держав.
- § 3. Конституційний лад та народовладдя в Україні
- § 6. Територіальний устрій України. Місцеве самоврядування в Україні
- Тема 14. Застосування Сімейного кодексу України до іноземців та осіб без громадянства. Застосування законів іноземних держав та міжнародних договорів в Україні.
- Розділ ХІХ ТЕЛЕОНКОЛОГІЯ
- Висновки до розділу 3
- Висновки до розділу 1
- Висновки до розділу 2
- Розділ II ШЛЮБ
- Розділ ІІІ РАКЛЕГЕНЬ
- Розділ IV РАК ШКІРИ
- Розділ V МЕЛАНОМА ШКІРИ
- Розділ IX РАК ШЛУНКА
- Розділ XIV ЛІМФОГРАНУЛЬОМАТОЗ
- Розділ III БАТЬКІВСЬКІ ПРАВОВІДНОСИНИ
- РОЗДІЛ 1 ОСНОВИ ДЕРЖАВИ ТА ПРАВА
- РОЗДІЛ 9 ОСНОВИ МІЖНАРОДНОГО ПРАВА