ВСТУП
Подальший розвиток екології, всезростаюче значення екобезпеки в системі національної безпеки України, як і в інших країнах, катастрофічний стан антропогенно трансформованого довкілля (водночас безпосередній зв’язок між соматичним і психічним здоров’ям населення та станом навколишнього середовища), деградація значної частини природних екосистем та ціла низка інших нагальних екологічних проблем, від вирішення яких залежить подальша доля всього людства, вимагає істотного вдосконалення підготовки фахівців-екологів і поліпшення екологічної освіти в цілому.
Наразі істотно бракує навчальних видань з екології, в яких було б послідовно застосовано екосистемний підхід, без використання якого неможливо вирішити жодну екологічну проблему.Саме тому мною і був написаний посібник «Екологія», який вийшов у світ в серпні 2008 року. Перше видання миттєво розійшлося і постала необхідність перевидання посібника. При цьому автор врахував більшість побажань читачів, а також істотно удосконалив практично всі розділи книги, вилучивши матеріал, без якого можна обійтися, та наповнивши посібник новими даними, знання яких конче необхідня для розуміння сучасної екології та її проблем. Зокрема, були включені підрозділи про теорію катастроф, екологічний менеджмент, екологічний аудит тощо. Третє видання суттєво доопрацьовано - практично в усі підрозділи внесено корективи і доповнення. Тому автор плекає надію, що це видання буде ще цікавішим і кориснішим для читача, ніж перші два.
У посібнику на засадах екосистемної парадигми розглянуті основні екологічні поняття та закони, що має сприяти формуванню цілісного сприйняття екології як науки про екосистеми, їх структурно-функційні особливості, процеси, що в них відбуваються, та головні тенденції розвитку екосистем. Послідовне застосування методології системного підходу дозволяє отримати цілісну картину екологічних процесів, зрозуміти логіку розвитку як біотичних компонентів (і окремих біосистем), так і екосистеми в цілому, а за конкретними проявами окремих процесів і явищ бачити загальні закономірності речовинно-енергетичних та інформаційних процесів у екосистемах різного типу.
Це уможливлює ретельний аналіз екосистемних процесів та адекватні прогнози стану екосистем різного типу в умовах впливу як зовнішніх чинників, так і з огляду на внутрішньосистемні процеси, що необхідно для знаходження шляхів оптимізації різних форм діяльності людини та мінімізації негативного впливу на природні комплекси.Чільне місце в посібнику посідає проблема коректного використання термінології, адже мало в якій з природничих наук можна знайти такий розмай у визначенні навіть головних термінів, які у багатьох випадках мають занадто довільне тлумачення. З огляду на це особливої уваги варта проблема термінології: як коректного використання термінів, так і їх узгодження з міжнародною термінологією в екологічній царині - саме тому в посібнику наведено низку термінів та їх визначення з «Водної рамкової директиви ЄС».
Ретельно проаналізовані проблеми продуктивності екосистем, розглянуті методи кількісної оцінки стану середовища існування й екосистем у цілому, описані як традиційні підходи до цієї проблеми, так і запропоновані нові, які уможливлюють кількісну характеристику якості середовища як за станом біосистем різного рівня (організми, популяції, угруповання), так і за спряженістю речовинно-енергетичних та інформаційних процесів у екосистемах різного типу. Розглянуті питання ємності екосистем, зміни ентропії в біо- і екосистемах різного ступеня антропогенного навантаження, проблеми оцінки екологічних ризиків, діагностики „норми” і „патології” екосистем, оцінки їхньої стійкості.
Чільне місце відведено методам екологічних досліджень і насамперед кількісним підходам до різноманітних оцінок екологічних процесів. Описані традиційні та запропоновані нові підходи до класифікації, встановлення структурованості та оцінки ступеня схожості будь-якої кількості біо- і екосистем, висвітлено сучасний стан екологічного моніторингу, окреслені шляхи його подальшого удосконалення, включаючи проблеми впровадження Європейських стандартів і нормативів у Державну систему моніторингу довкілля України.
Невід’ємною складовою екологічної освіти і виховання є правова база прийняття відповідних рішень та контролю за дотриманням природоохоронного законодавства, тому в посібнику наведено інформацію про державні та інші структури, відповідальні за збереження довкілля у належному стані, та відповідні закони і нормативні акти, знання яких необхідне і з огляду на розбудову правової держави, де будь-які рішення і дії мають опиратися на відповідну законодавчу базу, знання якої конче необхідне для фахівців відповідного профілю.
Розглянуто низку як глобальних, так і специфічних для України екологічних проблем та можливі шляхи їхнього вирішення в умовах розширення і поглиблення міжнародного співробітництва в галузі екології й еко- безпеки.
Наведено інформацію про видатних вчених, чиї праці були вагомим внеском у розвиток екології.