ВСТУП

Подальший розвиток екології, всезростаюче значення екобезпеки в системі національної безпеки України, як і в інших країнах, катастрофіч­ний стан антропогенно трансформованого довкілля (водночас безпосеред­ній зв’язок між соматичним і психічним здоров’ям населення та станом навколишнього середовища), деградація значної частини природних еко­систем та ціла низка інших нагальних екологічних проблем, від вирішення яких залежить подальша доля всього людства, вимагає істотного вдоскона­лення підготовки фахівців-екологів і поліпшення екологічної освіти в ці­лому.

Саме тому мною і був написаний посібник «Екологія», який вийшов у світ в серпні 2008 року. Перше видання миттєво розійшлося і постала не­обхідність перевидання посібника. При цьому автор врахував більшість побажань читачів, а також істотно удосконалив практично всі розділи кни­ги, вилучивши матеріал, без якого можна обійтися, та наповнивши посіб­ник новими даними, знання яких конче необхідня для розуміння сучасної екології та її проблем. Зокрема, були включені підрозділи про теорію ката­строф, екологічний менеджмент, екологічний аудит тощо. Третє видання суттєво доопрацьовано - практично в усі підрозділи внесено корективи і доповнення. Тому автор плекає надію, що це видання буде ще цікавішим і кориснішим для читача, ніж перші два.

У посібнику на засадах екосистемної парадигми розглянуті основні екологічні поняття та закони, що має сприяти формуванню цілісного сприйняття екології як науки про екосистеми, їх структурно-функційні особливості, процеси, що в них відбуваються, та головні тенденції розвит­ку екосистем. Послідовне застосування методології системного підходу дозволяє отримати цілісну картину екологічних процесів, зрозуміти логіку розвитку як біотичних компонентів (і окремих біосистем), так і екосистеми в цілому, а за конкретними проявами окремих процесів і явищ бачити зага­льні закономірності речовинно-енергетичних та інформаційних процесів у екосистемах різного типу.

Чільне місце в посібнику посідає проблема коректного використання термінології, адже мало в якій з природничих наук можна знайти такий розмай у визначенні навіть головних термінів, які у багатьох випадках ма­ють занадто довільне тлумачення. З огляду на це особливої уваги варта проблема термінології: як коректного використання термінів, так і їх узго­дження з міжнародною термінологією в екологічній царині - саме тому в посібнику наведено низку термінів та їх визначення з «Водної рамкової директиви ЄС».

Ретельно проаналізовані проблеми продуктивності екосистем, розгля­нуті методи кількісної оцінки стану середовища існування й екосистем у цілому, описані як традиційні підходи до цієї проблеми, так і запропонова­ні нові, які уможливлюють кількісну характеристику якості середовища як за станом біосистем різного рівня (організми, популяції, угруповання), так і за спряженістю речовинно-енергетичних та інформаційних процесів у екосистемах різного типу. Розглянуті питання ємності екосистем, зміни ентропії в біо- і екосистемах різного ступеня антропогенного навантажен­ня, проблеми оцінки екологічних ризиків, діагностики „норми” і „патоло­гії” екосистем, оцінки їхньої стійкості.

Чільне місце відведено методам екологічних досліджень і насамперед кількісним підходам до різноманітних оцінок екологічних процесів. Опи­сані традиційні та запропоновані нові підходи до класифікації, встанов­лення структурованості та оцінки ступеня схожості будь-якої кількості біо- і екосистем, висвітлено сучасний стан екологічного моніторингу, окреслені шляхи його подальшого удосконалення, включаючи проблеми впрова­дження Європейських стандартів і нормативів у Державну систему моні­торингу довкілля України.

Невід’ємною складовою екологічної освіти і виховання є правова база прийняття відповідних рішень та контролю за дотриманням природоохо­ронного законодавства, тому в посібнику наведено інформацію про держа­вні та інші структури, відповідальні за збереження довкілля у належному стані, та відповідні закони і нормативні акти, знання яких необхідне і з огляду на розбудову правової держави, де будь-які рішення і дії мають опиратися на відповідну законодавчу базу, знання якої конче необхідне для фахівців відповідного профілю.

Розглянуто низку як глобальних, так і специфічних для України еко­логічних проблем та можливі шляхи їхнього вирішення в умовах розши­рення і поглиблення міжнародного співробітництва в галузі екології й еко- безпеки.

Наведено інформацію про видатних вчених, чиї праці були вагомим внеском у розвиток екології.