Роль громадських екологічних організацій у формуванні нового ставлення суспільства до природи

Громадськість, усвідомлюючи основну проблему сучасної цивілізації, веде активний пошук шляху формування нового ставлення до природи. Значна роль у такому пошуку належить громадським екологічним організаціям (ГЕО), які сьогодні є найчутливішими структурами суспільства щодо проблем природокористування, проблем довкілля.

На жаль, нині існує груба, хаотична, необгрунтована реальними потребами експлуатація природних ресурсів із постійно зростаючою дисгармонізацією цих потреб суспільства і можливостей природи їх задовольнити. І все це, зрештою, для збагачення окремих членів суспільства, для існування окремих держав, а не для добробуту всіх людей, не для розвитку кожної особи. Громадськість ці суперечності співіснування, дисгармонізацію сприймає гостріше, ніж ті, хто відповідає за прийняття рішень (урядовці, політичні діячі, органи влади тощо).

Стратегічним завданням ГЕО має стати активізація всіх рушійних сил переходу суспільства, держави до гармонійного співіснування з природою.

Цей принцип повинен стати основним критерієм під час визначення мети та оцінки результатів діяльності ГЕО. Врешті-решт він має стати основним критерієм оцінки розвитку країни.

Громадський екологічний рух в Україні в процесі свого розвитку поступово стає професійним. Але різні ГЕО перебувають на різних етапах цього розвитку. Є такі, що недавно виникли і проходять початкові стадії свого розвитку, але є і такі, що вже професійно працюють у своїй специфічній галузі. Зокрема, є ГЕО, які професійно працюють на захист прав громадян (наприклад, екологічних), на формування екологічної політики держави, на консультування громадян та допомогу їм під час створення екологічних громадських організацій. Останнє особливо актуальне для держави, яка активно формує основи громадянського суспільства.

Нині значна частина населення готова об’єднатись у громадські організації.

У ГЕО нерідко є можливість на простих прикладах показати, що для збереження й відновлення природи потрібні не такі вже й великі зусилля чи кошти. Головне - національна воля спрямовувати ці зусилля на збереження й відновлення довкілля, а не на його грубу експлуатацію. Тому громадськості потрібно об'єднуватись, щоб на основі наявного позитивного досвіду своєю діяльністю створити засади нового розуміння себе, природи і суспільства в природі, щоб запровадити нову практику взаємовідносин суспільства з природою, щоб урешті-решт сформувати цю „національну волю" переходу до нових стосунків у глобальному й космічному просторі.

Для переходу до гармонійного співіснування людини і суспільства з природою вже тепер в Україні достатньо засобів. Тому на рівні урядового, адміністративного й представницького керівництва держави цьому слід приділяти достатньо уваги.

Для сучасної України особливо важлива активність громадського екологічного руху. Тому громадські екологічні організації найближчим часом повинні виробити засади і впровадити нову систему, в основі якої має бути принцип „забруднювач платить". Цей принцип реально започатковує саме систему збалансованості екологічних платежів і витрат на збереження й відновлення природного потенціалу гармонійного суспільства.

На схемах рис.3.7.2 більш детально наведено системний підхід до розширення участі громадськості в екологічній діяльності суспільства. Це може сприяти вирішенню державними органами влади завдання щодо залучення громадського екологічного руху, громадських екологічних організацій до вирішення локальних, регіональних, національних і міжнародних екологічних проблем.

Загальновизнано, що напрями діяльності громадськості в природоохоронній діяльності забезпечують: формування екологічної політики; моніторинг стану довкілля, організацію і проведення екологічної освіти; проведення екологічних акцій по оздоровлення довкілля.

В Україні склалася досить розвинута інфраструктура системи неурядових і громадських організацій, які за надання їм відповідного юридичного статусу можуть сформувати національну систему громадських екологічних організацій:

- Всеукраїнська екологічна ліга;

- Українське товариство сталого розвитку;

- Українська екологічна асоціація „Зелений світ";

Українське відділення міжнародної спілки „Екологія

людини";

- Міжнародний фонд Дніпра;

- Міжнародна організація „Громадська ініціатива";

- Українське товариство охорони природи;

Всеукраїнський комітет підтримки програм OOH щодо навколишнього середовища;

- Неурядова екологічна організація „МАМА - 86";

- Коаліція українських екологічних неурядових організацій, АЛЬТЕР-ЕКО";

- Еколого-просвітній клуб „Гармонія";

- Екологічне дитяче об'єднання „Зелений гомін";

- Екологічна дитяча організація „Екологічна варта".

Поряд з цим в межах окремих областей діють числені місцеві екологічні організації, які проводять різнопланову природоохоронну діяльність.

Незважаючи на це, екологічний рух України потребує подальшого розвитку. Цьому значною мірою можуть сприяти такі засоби залучення громадськості до природоохоронної діяльності:

- розробка і впровадження екологічних програм участі громадськості в оздоровленні довкілля;

- залучення нових груп громадян до природоохоронних видів діяльності через програми грантів;

- надання громадським організаціям та об'єднанням громадян проектів (грантів) на оздоровлення конкретних об'єктів природи;

- підтримка роботи громадських екологічних рад при обласних управліннях Мінекоресурсів;

- формування спеціальних фондів підтримки громадських екологічних організацій.

Позитивну роль в розвитку екоруху можуть відіграти також такі механізми залучення громадськості до природоохоронної діяльності:

- впровадження механізму підтримки програм діяльності громадських екологічних організацій з боку держави через законодавство;

- запровадження програм участі громадськості у відповідних напрямах її діяльності;

- організація залучення громадськості до діяльності з оздоровлення конкретних природних об'єктів, наприклад, річкової мережі, через програми грантів;

- створення й підтримка нових осередків громадських екологічних організацій через надання доступу до природоохоронних фондів для їх діяльності.

Слід зазначити, що спеціальні механізми, за допомогою яких громадські екологічні організації могли б відповідно і ефективно відігравати роль партнерів у процесі екологічно безпечного стійкого і гармонійного розвитку держави, має розробляти Уряд.

3.8.